1.2. Система управління бюджетом

Систему управління бюджетом можна представити як ко­мбінацію двох елементів: сукупності органів управління та етапів і методів управлінської діяльності в бюджетному процесі.

Можна виділити три групи органів управління бюджетом.

До першої групи відносимо органи законодавчої та виконавчої вла­ди.

Оскільки Державний бюджет як основний фінансовий план Держави затверджується у вигляді Закону, то Верховна Рада виступає провідним органом в управлінні бюджетом. Численні місцеві бюджети затверджуються на відповідних місцевих рівнях місцевими законодавчими органами — Радами народних депута­тів, які виступають провідним органом в управлінні місцевим бюджетом.

Органи виконавчої влади ( Президент України, Кабінет Міністрів, держав­ні адміністрації, виконавчі комітети) забезпечують підготовку проекту відповідного бюджету і його виконання. Президент України від імені виконавчої влади подає проект Державного бюджету до Верховної Ради, контролює хід його складання та виконання.

Рис. 2 – Групи органів управління бюджетом

Другу групу складають органи оперативного управління бю­джетом. До неї належать: органи системи Міністерства фінан­сів (Міністерство фінансів України, Міністерство фінансів арк; обласні фінуправління і міські фін­управління міст Києва та Севастополя, міські й районні фінан­сові відділи). Державна фінансова інспекція України, Державна казначейська служба, Державна податкова адміністрація, Рахункова палата.

Органи системи Міністерства фінансів безпосередньо викону­ють роботу, пов'язану із складанням відповідного бюджету, і за­безпечують його виконання. Державна податкова адміністрація здійснює контроль за дотриманням платниками податків і обов'язкових внесків податкового законодавства, повнотою, пра­вильністю та своєчасністю розрахунків зі всіма ланками бюджет­ної системи.

Рахункова палата України здійснює контроль за своєчасним виконанням Державного бюджету України, за утворенням і по­гашенням внутрішнього і зовнішнього боргу України, за грошо­вою емісією, за додержанням чинного законодавства в галузі бю­джетної політики.

Третю групу складають органи не фінансового профілю. Ви­конуючи покладені на них функції, вони також пов'язані з бю­джетом.

До першої підгрупи відносяться такі органи: Митний комітет та його підрозділи; органи Міністерства внутрішніх справ; органи юстиції та нотаріальні контори; різного роду при­родоохоронні органи та інспекції; органи державної інспекції з контролю за цінами та інші.

Ці органи пов'язані з бюджетом по лінії формування доходів, оскільки їм надано право нараховувати і стягувати певні платежі (мито, державне мито) і штрафні санкції (штрафи за порушення митних правил, за порушення екологічного законодавства, пра­вил полювання та риболовства, користування водними, лісовими та іншими природними ресурсами, законодавства в сфері ціноут­ворення).

До другої підгрупи органів третьої групи управління бюджет­ним процесом відносимо різні управлінські структури, насампе­ред, галузеві міністерства та відомства, а також підприємства, ор­ганізації, установи, керівники яких наділені функціями розпорядників коштів, тобто отримують грошові кошти із бюджету і здійснюють фінансування підвідомчих підприємств, організацій, установ та інших структур (несуть відповідальність за їх цільове використання). Ці органи пов'язані з бюджетом по лінії фінансу­вання видатків.