§ 19.3. Досконале хеджування цінових ризиків на ринках сільськогосподарської сировини

Хеджеві операції реєструються на ф'ючерсній біржі шляхом відкриття спеціального хеджевого рахунку. Хеджер може страхувати свою позицію з допомогою продажу або купівлі ф'ючерсного контракту.

Отже, як бачимо з наведеного прикладу 19.1, продаж ф'ючерсних контрактів задовго до збирання врожаю дозволив фермерові застрахуватися від ризику зниження цін у майбутньому.

Якби на момент збирання врожаю спотова ціна зросла до 320 0/за бушель, то, продаючи на реальному ринку кукурудзу, фермер отримав би прибуток більший, ніж планував. Однак цього не трапиться, оскільки і ф' ючерсні ціни зростуть приблизно до такої ж позначки. Закриваючи позицію, фермер втратить 20 0/за бушель на ф'ючерсному

ринку. Однак його сукупний дохід на обох ринках залишиться таким, як він планував - за зерно він виторгує по 300 0/за бушель при собівартості 230 0/за бушель.

Приклад 19.1.

Спотова ціна на кукурудзу 15 квітня становить 280 0/за бушель. Фермер планує отримати урожай 25 000 бушелів. Собівартість уже відома - 230 0/за бушель. У фермера немає контракту на поставку кукурудзи. Він повезе урожай на ринок у вересні. Якщо до того часу ціни підвищаться, він отримає вищий дохід, ніж очікував; якщо ж знизяться, то фермер матиме збитки. Не бажаючи ризикувати, він 15 квітня вирішує продати кукурудзу по 300 0/за бушель на ф'ючерсній біржі, тобто за ціною вересневого ф'ючерсного контракту. Для цього він на ф'ючерсній біржі через хеджера відкриває позицію продавця п'ятьох вересневих контрактів. Його депозитний внесок становить 2% вартості контрактів:

D = 5 х 5 000 х 300 х 0.02 = $1 500.

Ці кошти для утримування позиції фермер вносить до Розрахункової палати біржі на свій субрахунок, який для нього відкриває брокер-хеджер на своєму рахунку.

Але на ф'ючерсному ринку він має виграш на розрахунковому рахунку: 1 500 + (300 - 280) х 5 000 х5 = $2 000.

Він виграв $500 при зниженні цін, коли продавав контракти за 300 0/за бушель.

Не маючи кукурудзи для поставки, фермер закриває позицію на ф' ючерсному ринку, ліквідувавши (викупивши контракти) позицію продавця за новою ціною 280 0/за бушель.

До хеджування купівлею вдається той учасник ринку, що планує купувати товар (приклад 19.2).

Приклад 19.2.

30 серпня представникові кондитерської фірми запропоновано контракт на поставку у грудні місячної норми виробництва кондитерських виробів до Різдвяних свят. Для цього йому необхідно закупити цукор у жовтні. З метою страхування від зростання цін у вересні він купує жовтневі ф'ючерсні контракти по 240 $/за тонну. Через два місяці він купує цукор на спотовому ринку по 260 $/за тонну, однак на ф'ючерсному ринку його депозит збільшився на суму 20 $/за тонну, оскільки ф'ючерсна ціна також зросла до 260 $/за тонну. Фактично за підсумками двох операцій на реальному та ф'ючерсному ринках виробник закріпив за собою попередню ціну цукру, яку й закладав у собівартість виготовлення кондитерських виробів. Без ф'ючерсного ринку його прибутки зменшилися би на 20 $/за тонну.

Покажемо на прикладі як хеджування допомагає поліпшити планування діяльності фірми. Зафіксувавши ціну за допомогою ф'ючерс- ної позиції на достатньо віддалений час, продавець може найвигідніше продати свій товар. Покупець також має переваги, оскільки він незалежний від одного продавця і може регулювати терміни поставки, сорт,

якість товару. Механізм фіксування ціни на ф'ючерсній біржі дозволяє експортерові домовлятися і продавати товар конкретному вигідному покупцеві, закривши досі продані ф' ючерсні контракти.

Приклад 19.3.

Асоціація фермерів після збору врожаю перед формуванням структури посівних площ на наступний рік приймає рішення, яку культуру вигідніше виростити, щоб частину врожаю експортувати. Як правило, фінансисти цієї асоціації разом з окремими фермерами оцінюють собівартість вирощення культур і порівнюють їх з біржовими котируваннями тих термінів, коли буде зібрано майбутній урожай. Експортувати планується з площі 100 га, на якій можна вирощувати озиму пшеницю, кукурудзу або соєві боби (відповідно 10 000 бушелів пшениці, 20 000 бушелів кукурудзи або 5 000 бушелів соєвих бобів). Фінансистів асоціації будуть цікавити реалізаційні ціни.

Розглянемо конкретні ф'ючерсні котирування (Чикаго Борд оф Трейд, СВТ) за вересень. Як свідчать дані котирувальної таблиці, на біржі склалося співвідношення цін майбутнього врожаю до початку осінньої посівної кампанії, яке при очікуваному врожаї та витратах на виробництво дозволяє як основну експортну культуру обрати кукурудзу. Тобто фінансисти асоціації не радять сіяти озимої пшениці і всі посівні роботи виконати навесні. Але, щоб гарантувати отримання запланованої кількості валюти, фінансисти продають 4 ф'ючерсних липневих контракти на кукурудзу з поставкою в наступному році за 303% 0/за бушель. Якщо ціни у зв'язку з добрим урожаєм в США, країнах ЄС, Таїланді знизилися до 298 0/за бушель, змінилося і співвідношення цін на різноманітні культури. Але для асоціації ціна уже зафіксована. У вересні вони зібрали врожай, знайшли покупця і в жовтні реалізували товар, одночасно викупивши біржові контракти.

Результат операції на реальному і ф'ючерсному ринках буде таким:

Отже, в результаті хеджування фінансисти асоціації не лише допомогли агрономам прийняти правильне рішення щодо вирощування прибуткової культури, але й отримали додатковий прибуток від хеджевих операцій.

Фірми, які намагаються запобігти ціновим ризикам на момент ліквідації ф' ючерсних контрактів і закупівлі форвардних, коли продавець і покупець до укладення угоди з реальним товаром виконують операції хеджування, при їх укладенні через брокера обмінюються ф'ючерсними контрактами за поточною ринковою ціною. Так сторони не беруть участі у реальній торгівлі, а ф'ючерсні угоди такого типу називаються угодами А/А. Вони застосовуються на ринках кави, цукру, какао, бавовни, зерна, кольорових металів.

Як показник, що відображає використання ф' ючерсного ринку, застосовують коефіцієнт хеджування, про який вже згадувалося. Він визначається як відношення кількості відкритих контрактів або неліквідова- них зобов' язань хеджерів до величини капіталу, яка підлягає ціновому ризику. Останніми роками коефіцієнт хеджування в країнах Заходу зріс. Це означає, що учасники ринку все частіше використовують ці фінансові послуги.

Ф'ючерсні ціни найближчих термінів поставки та ціни спот на певні активи відрізняються на величину базису. Ціна реального товару складається з базису і ф'ючерсної ціни. Базис може змінюватися під впливом таких факторів:

• невикористана продукція попереднього року;
• прогнози на виробництво у біржовому році;
• рівень попиту та пропозиції;
• імпорт та експорт;
• витрати на зберігання;
• вартість страхування;
• проблеми транспортування;

• сезонні цінові коливання;
• політика державних органів.

Хеджери вважають базис єдиним показником, що характеризує ціну біржової хеджевої угоди. Наприклад, якщо у вересні спотова ціна відрізняється від ф'ючерсного котирування у вересні на / цента, то, як правило, кажуть, що базис становить / цента до вересневого котирування. Різниця між величиною базису при купівлі або продажі визначає прибутки або збитки хеджера. При хеджевій операції учасника ринку цікавить, передусім, величина базису, накладні видатки і можливість отримання прибутків.

Базисний ризик для активів, що застосовуються для інвестування, а саме золота, срібла, валюти, індексів, виникає здебільшого через коливання рівня безризикової відсоткової ставки.

На момент укладення ф' ючерсного контракту базис дорівнює:

bi = Si - Fi ,

де b1 - базис;

Sj - спотова ціна;

Fj - ф 'ючерсна ціна.

При ліквідації позиції базис становить:

b2 = S2 - F2 .

Якщо біржовик продавав контракт, то сума, отримана від усієї операції в результаті хеджування, дорівнює ціні спот плюс виграш/програш за ф'ючерсною позицією, тобто:

S2 + (Fi - F2) = Fi + (S2 - F2) = Fi + b2 .

Якщо біржовик купував контракт, то сума, яку він витратив на операцію, становитиме:

S2 + (Fi - F2) = Fi + b2 .

Базисний ризик буде тим вищий, чим більша різниця між моментами хеджу та закінченням чинності ф'ючерсного контракту. Загальне правило, яке застосовують хеджери, таке: місяць поставки за ф'ючерсним контрактом повинен настати пізніше, ніж закінчиться період хеджуван- ня. Хеджування з допомогою найближчого місяця ф'ючерсу називається спотхеджуванням.

Базисний ризик збільшується тоді, коли немає ф'ючерсного аналога активу реального ринку. Тоді для страхування обирається споріднений актив. Така операція називається кросхеджуванням.

Для хеджування своєї позиції інвестор визначає кількість ф'ючерсних контрактів, які потрібно купити або продати.

За умови повного хеджу кількість ф' ючерсів визначається за формулою:

Т. , , Обсяг спотової угоди Кількість ф юнерсів =               —                                          *              —             

Кількість одиниць активу у ф юнерсі

Приклад 19.4.

У жовтні російський експортер підписав контракт на поставку товару і в грудні очікує надходження 300 тисяч доларів США. На момент підписання форвардного контракту він приймає рішення застрахувати майбутнє надходження валюти шляхом продажу $1 000 ф'ючерсних контрактів на Московській товарній біржі (МТБ) з поставкою у грудні. Ціна ф'ючерсів - 30,3 руб./за $. Хеджер продає 300 контрактів:

300000

              = 300 контрактів.

1000

Однак до повного хеджування не завжди можна вдатися. Хеджери, як правило, визначають оптимальний коефіцієнт хеджування. Ми цей коефіцієнт визначали за допомогою методів статистичного аналізу, однак портфельні хеджери роблять це за формулою:

VP = VS - hV f ,

де VP - вартість портфеля;

Vf - вартість ф 'ючерсних контрактів;

VS - спотова вартість активу; h - коефіцієнт хеджу.

З урахуванням коефіцієнта, кількість ф'ючерсів, необхідних для хеджу, становить:

Кількість одиниць активу,

Кількість ф 'юнерсів =              який хеджується х h             

Кількість одиниць активу у ф 'юнерсі

Коефіцієнт хеджування встановлює кореляцію між стандартним відхиленням ціни активу, що хеджується, і ф'ючерсною ціною.

Якщо інвестор впевнений у своїх прогнозах щодо майбутніх подій на ринку, він укладає ф'ючерсний контракт. Однак при помилкових умовах такого контракту інвестора чекають відчутні збитки. Для обмеження свого фінансового ризику інвестор, як правило, хеджується за допомогою опціонних контрактів. Опціонні контракти дозволяють інвесторові обмежити його ризик тільки певною сумою, яку він втрачає при несприятливому перебігу подій.

Широкого застосування на біржових ринках набули опціони, в основі яких лежать акції. Однак вже 15 років інтенсивно застосовуються опціо- ни на ф' ючерсні контракти з різними активами.

Найбільш популярними опціонами на ф'ючерси є контракти з казначейськими облігаціями США, зерном, соєвими бобами, нафтою, живою худобою, золотом, євродоларами, конвертованою валютою.

Приклад 19.5.

Інвестор купив американський опціон на ф'ючерсний контракт на поставку 20 000 бушелів пшениці по 390 0/за бушель. Через якийсь час ціна зросла до 400 0/за бушель. Інвестор виконує опціон, відкриваючи довгу позицію за 4 ф' ючерсними контрактами. Виграш становить:

(400 - 390) х 20 000 = $2 000.

Ф'ючерсні контракти, як правило, набирають чинності одразу ж після закінчення терміну дії опціону. На момент укладення контракту ціна зафіксована, і його можна закрити без втрат.