ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукової задачі, що полягає у науковому обґрунтуванні теоретичних засад, розробці методичних підходів та практичних рекомендацій щодо визначення ефективного рівня фінансової автономії органів місцевого самоврядування.

1. Фінансова автономія органів місцевого самоврядування є одночасно наслідком функціонування фінансового механізму регулювання соціально- економічного розвитку ATO і одним із його елементів. Вона виникає при функціонуванні такого механізму в контексті переходу від бюджетної централізації до бюджетної децентралізації та являє собою наслідок бюджетної децентралізації як процесу. Досягнення певного рівня фінансової автономії органів місцевого самоврядування може приводити до зміни рівня соціально-економічного розвитку АТО.

2. Досягнення фінансової автономії органів місцевого самоврядування України є ускладненим внаслідок протиріччя в експліцитній та імпліцитній фінансовій політиці стосовно формування фінансових ресурсів місцевих органів влади. Експліцитно реалізація концепції бюджетного федералізму підтримується перерозподілом владних повноважень між рівнями влади і фактичною відсутністю розщеплення податкових надходжень, імпліцитно - порушується фінансовою залежністю всіх місцевих бюджетів України від Державного бюджету внаслідок недостатності у них власних фінансових ресурсів. Відповідні експліцитна та імпліцитна форми фінансової автономії органів місцевого самоврядування пов’язані між собою і можуть бути реалізовані тільки у взаємодії.

3. Визначено суперечності між широким обсягом повноважень органів місцевого самоврядування і недостатнім рівнем фінансового забезпечення їх виконання. Виникнення зазначених суперечностей обумовлено системною неузгодженістю нормативно-правового забезпечення фінансової автономії органів

місцевого самоврядування.

4. Встановлено, що функціонування фінансового механізму регулювання соціально-економічного розвитку ATO України характеризується невідповідністю між типом місцевого самоврядування і моделлю бюджетної системи, прийнятими у світовій практиці. Відповідно необхідною є трансформація моделі бюджетної системи до принципів функціонування органів місцевого самоврядування із значним посиленням рівня фінансової автономії, або трансформація принципів функціонування органів місцевого самоврядування із незмінною моделлю бюджетної системи.

5. Удосконалено теоретичне забезпечення встановлення рівня фінансової автономії органів місцевого самоврядування із визначенням економічного змісту поняття “фінансова автономія” як сукупності окремих понять (фінансова автономія органів місцевого самоврядування, фінансова автономія адміністративно- територіальних одиниць), характеристикою зв’язків поняття з іншими економічними категоріями та виокремленням його властивостей і класифікаційних груп.

6. Встановлено, що методичне забезпечення оцінки рівня фінансової автономії органів місцевого самоврядування є одностороннім та не пов’язаним із оцінкою впливу такої автономії на соціально-економічний розвиток АТО. Це обумовило необхідність доповнення такого забезпечення наступними показниками: коефіцієнти компенсаторного значення міжбюджетних трансфертів, автономії формування фінансових ресурсів АТО, автономії використання фінансових ресурсів АТО, утримування фінансових ресурсів у місцевому бюджеті, що дало змогу подолати зазначені недоліки.

7.

8. Формування критеріальних комплексів показників узагальнюючої та конкретно-територіальної оцінки рівня фінансової автономії органів місцевого самоврядування дало змогу удосконалити методичне забезпечення обґрунтування ефективного рівня такої автономії у регулюванні соціально-економічного розвитку АТО.

9. Впровадження коефіцієнтів вмотивованості органів місцевого самоврядування до фінансової автономії у критеріальні комплекси її оцінки дало змогу отримати нові результати щодо співвідношення реалізації експліцитної та імпліцитної концепцій бюджетного унітаризму і бюджетного федералізму.

10. Використання запропонованого підходу до обґрунтування ефективного рівня фінансової автономії органів місцевого самоврядування дало змогу (на прикладі Дніпропетровської області) розрахувати стимулюючий рівень такої автономії, при досягненні якого прогнозується зростання рівня соціально- економічного розвитку АТО. Стимулююче значення рівня фінансової автономії органів місцевого самоврядування для зазначеної ATO відповідає необхідності зменшення такого рівня за доходами і збільшення за видатками.