ЗАКОНИ ГРОШОВОГО ОБІГУ

Важливим завданням регулювання обігу грошей є визначення їх­ньої кількості, необхідної для обігу, адже грошовий обіг не є простим повторенням товарного і підпорядкований специфічному закону.

Відповідно до закону грошового обігу, протягом визначеного пері­оду для задоволення потреб обігу необхідною є об’єктивно зумовлена маса купівельних і платіжних засобів. Формально суть цього закону можна виразити таким рівнянням:

Мф = Мн,

деМф - грошова маса, що фактично перебуває в обігу;Мн - об’єктивно необхідна для обігу маса грошей.

Перевищення Мф над Мн означає надлишок грошей в обігу, проти­лежна ситуація - їхню нестачу. Зазначимо, що тут враховують лише ті гроші, які обслуговують відносини обміну.

Важливим у розумінні закону грошового обігу є тлумачення вели­чини Мн. Це пов’язано з існуванням значної кількості форм грошей в обігу та багатьох чинників, що впливають на формування їхньої маси. Проте в процесі зміни економічних умов і форм грошей у механізмі дії закону виникали певні особливості.

Першочергово цей закон визначав кількість грошей, необхідних для товарообігу. У ньому простежувалася залежність між кількістю товарів, рівнем їхніх цін і швидкістю обігу грошей. Звідси для функції грошей як засобу обігу виявляється закономірність, відповідно до якої чим швидше гроші обертаються, переходячи з рук у руки, тим менша їхня кількість потрібна для обігу.

З появою і розвитком кредитних відносин з'явилася функція гро­шей як засобу платежу, згідно з якою, гроші є засобом погашення боргових зобов'язань, що виникають під час продажу товарів у кре­дит. Кредит спричиняє зменшення загальної кількості грошей в обігу, оскільки певну частину боргових зобов'язань взаємно погашають.

За таких умов кількість грошей, необхідних для обігу, обчислювали за формулою, запропонованою К. Марксом, у якій Мн визначена не лише для функції грошей як засобу обігу, а й для функції засобу платежу:

деМн - маса грошей, необхідних як засоби обігу й платежу; Σ∏_t - сума цін товарів і послуг, які реалізують у заданому періоді; ΣΚ - сума проданих товарів і послуг у кредит, термін платежів за якими ще не настав; Σ∏ - сума платежів за борговими зобов'язаннями, термін оплати яких настав; ∑B∏ - сума платежів, які погашають шляхом взаємного зарахування бор­гів; Ко - середня кількість оборотів грошей як засобу обігу й платежу.

Необхідно враховувати, що така закономірність була визначена для повноцінних золотих монет. За умов функціонування системи золото­монетного стандарту вирівнювання Мф і Мн відбувалося автоматич­но. ЯкщоМф перевищувалаМн, то зайві суми золотих монет вилучали з обігу і спрямовували у скарби. І навпаки, коли в обігу було недостат­ньо золота і Мф була меншою від Мн, власники скарбів спрямовували їх в обіг доти, доки не була забезпечена рівність між Мф і Мн. За таких обставин підтримувалося порівняно точне співвідношення між товар­ною і грошовою масою, що забезпечувало стійкість грошового обігу.

Після скасування золотого стандарту автоматичний механізм ви­рівнювання Мф і Мн зазнав суттєвих змін і залежить від того, які гро­ші обслуговують сферу обігу: казначейські чи банківські.

У разі обслуговування обігу казначейськими грошима порушення закону (Мф>Мн) стає хронічним, оскільки держава випускає гроші відповідно до своїх потреб, а не потреб обігу, що неминуче призво­дить до їхнього знецінення. Досягнення рівності між Мф і Мн за таких умов можливе завдяки підвищенню цін на товари і послуги, унаслідок чого необхідна маса грошей збільшиться до рівня фактично наявної в обігу. З огляду на це вагомого значення набуває потреба визначення необхідної для обігу кількості грошей.

Представники кількісної теорії грошей і прихильники монетаризму визначають кількість необхідних для обігу грошей, застосовуючи рів­няння обміну І. Фішера, відповідно до якого

де М - маса грошей в обігу; P - ціна товарів і послуг; Q - кількість товарів і послуг, представлених на ринку; V - швидкість обігу грошей.

Як бачимо з рівняння, рівень цін змінюється пропорційно до зміни маси грошей в обігу.

Якщо сферу обігу обслуговують банківські гроші, то збільшуються можливості вирівнювання Мф і Мн за умови збереження стабільності грошей, адже кредитний механізм емісії цих грошей забезпечує повер­нення їх з обігу через погашення позик.

Сучасна західна теорія вирішує проблему забезпечення стабільнос­ті грошей через регулювання співвідношення між попитом і пропози­цією грошей на грошовому ринку. Ці питання розглянуто в розділі 5.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Перелічіть суб'єктів грошового обігу.

2. На які сектори класифікують грошовий обіг за економічним змістом і формою платіжних засобів?

3. Назвіть відмінності фіскально-бюджетного та кредитного секторів грошового обігу.

4. Які умовні припущення використовують у разі побудови моделі грошового обігу?

5. Які процеси зумовлюють формування грошового потоку, за яким зі світового ринку на внутрішній грошовий ринок держави надходить додатковий капітал?

6. Які грошові агрегати визначають у статистичній практиці України? Яка 'їхня структура?

7. Як змінюється ліквідність грошової маси в грошових агрегатах М0, М1, М2 і М3?

8. Який показник грошової статистики характеризує масу грошей з боку її прояву на балансі центрального банку?

9. Якою є структура грошової бази в Україні? Як змінювалась її динаміка впродовж останніх років?

10. За якою формулою розраховують фактичний стан монетизації економіки?

11. Як визначають показник швидкості обігу грошей? Які чинники впливають на нього?

12. Як швидкість обігу грошей впливає на економічні процеси в державі?

13. У чому полягає суть закону грошового обігу? Як відбувалося вирівнювання фактично наявної та об’єктивно необхідної для обігу маси грошей у періоди функціонування металевих, казначейських і банківських грошей?

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. З яких секторів складається грошовий обіг?

1) кредитного обігу та безготівкового обігу;

2) сектора, який характеризує рух грошей у процесі обміну, фіскально-бюджетного та кредитного обігу;

3) фіскально-бюджетного та фінансового обігу;

4) готівкового, безготівкового та фіскально-бюджетного обігу.

2. Яка з перелічених ознак не є характерною для руху грошей, що обслуговує відносини обміну?

1) нееквівалентність;

2) еквівалентність;

3) прямолінійність;

4) безповоротність.

3. Яка з перелічених ознак є характерною для фіскально- бюджетного сектора грошового обігу?

1) еквівалентність;

2) безповоротність;

3) поворотність;

4) платність.

4. Сукупність запасів грошей у всіх формах, які перебувають у розпорядженні суб'єктів грошового обігу в певний момент, - це...

1) грошова маса;

2) грошова база;

3) грошовий агрегат;

4) грошова система.

5. Вихідними потоками сектора “сімейні господарства” в моделі грошового обігу є...

1) податкові платежі, заощадження, споживання;

2) податкові платежі, державні закупівлі, інвестиції;

3) споживання, заощадження, іноземні інвестиції;

4) платежі за експортні поставки, податкові платежі, споживання.

6. До складу якого грошового агрегату в Україні належать кошти в цінних паперах власного боргу банків?

1) M0;

2) M1;

3) M2;

4) M3.

7.

До складу грошового агрегату M2 в Україні не належать...

1) сума готівки в касах юридичних осіб;

2) кошти в цінних паперах власного боргу банків;

3) строкові депозити;

8.

4) кошти на поточних рахунках у банках.

Яку функцію виконують кошти, що є в складі грошового агрегату M2 (в Україні)?

1) засобу нагромадження;

2) засобу обігу;

3) засобу платежу;

9.

4) міри вартості.

Які з перелічених елементів є в складі грошової бази?

1) резерви комерційних банків на рахунках в НБУ; сума готівки в касах банків; сума готівки поза банками;

2) сума готівки в касах банків; сума готівки поза банками; депозити в НБУ;

3) сума готівки поза банками; кошти на всіх видах строкових рахунків; кошти на вкладах за трастовими операціями банків;

4) резерви комерційних банків на рахунках в НБУ; сума готівки в касах банків; кошти на вкладах за трастовими операціями банків.

10. Яке з наведених рівнянь дає змогу визначити швидкість обігу грошей?

^{1 1К} = ВВП^:

2) M^d =f(Y) + f₂(i):

3) M^d = k∙P∙Y;

4) M-V = P-Q.

Список рекомендованої літератури

1. Адамик Б. П. Центральний банк і грошово-кредитна політика : підручник / Б. П. Адамик. - Тернопіль : Карт-бланш, 2007. - 393 с.

2. Алешина И. В. Теоретические основы исследования монетизации трансформационной эко­номики / И. В. Алешина // Економіка та держава. - 2008. - № 3. - С. 52-56.

3. Андрианов В. Монетизация экономики / В. Андрианов [Электронный ресурс]. - Режим до­ступа : http://kadry.viperson.ru/wind.php?ID=598300 &soch=1

4. Арсенюк О. Правда і вигадки про монетизацію / О. Арсенюк, А. Патенко // Вісник НБУ - 2003. - № 2. - С. 4-6.

5. Гроші та кредит : навч. посібник / [за ред. д-ра ек. наук, проф. М. І. Крупки]. - Львів : Видав­ничий центр ЛНУ ім. Івана Франка. - 2010. - 408 с.

6. Гроші та кредит : навч. посібник / [І. В. Алексеев, М. К. Колісник, О. Й. Вівчар та ін.]. - Львів : Вид-во НУ “Львівська політехніка”, 2004. - 168 с.

7. Гроші та кредит : підручник / [М. І. Савлук, А. М. Мороз, І. М. Лазепко та ін.] ; за заг. ред. М. І. Савлука. - [4-те вид., перероб. і доп.]. - К. : КНеУ 2006. - 744 с.

8. Гроші, банки та кредит: у схемах і коментарях : навч. посібник / За ред. Б. Л. Луціва. - [3-те вид., стереотипне]. - Тернопіль : Карт-бланш, 2004. - 219 с.

9. Демківський А. В. Гроші та кредит : навч. посібник / А. В. Демківський. - К. : Дакор, К. : Вира-Р., 2003. - 528 с.

10. Деньги. Кредит. Банки : учебник / [Г. Е. Алпатов, Ю. В. Базулин и др.] ; под ред. В. В. Ива­нова, Б. И. Соколова. - М. : ТК Велби : Проспект, 2003. - 624 с.

11. Деньги. Кредит. Банки : учебник / [Е. Ф. Жуков, Л. М. Максимова, А. В. Печникова и др.] ; под. ред. Е. Ф. Жукова. - М. : ЮНИТИ, 200І. - 622 с.

12. Енциклопедія банківської справи України / За ред. В. С. Стельмаха. - К. : Молодь, Ін Юре, 2001. - 680 с.

13. Основні показники, що характеризують стан грошово-кредитного ринку. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.bank.gov.ua