9.6. Модель керівництва за Редпіном
Дослідники проблеми управління із США розробили управлінські моделі щодо того, який стиль керівництва є успішним у конкретній ситуації.
Модель Реддіна. Реддін у своїй управлінській моделі розглядає три виміри: стиль керівництва - ситуація - результат.
Залежно від виробничої чи кадрової орієнтованості Реддін розрізняє чотири основні стилі (рис. 9.5).а
| Співвідносність 3 ІНШИМИ стилями | Інтегрованість В ІНШІ СТИЛІ | ||
| Відокремленість від інших стилів | Орієнтованість на виконання певного завдання ------------------------------» | ||
| • | |||
Виробнича орієнтованість Рис. 9.5. Чотири основні стилі керівництва за Реддіном
327
>>>328>>>
Кожен із чотирьох основних стилів може бути ефективним у різних ситуаціях управління. Найважливішими ситуативними умовами за Реддіном є:
1) вимоги, що випливають із природи виконуваного виробничого завдання; фахові знання, потрібні для виконання цього завдання, загальний режим роботи підприємства, а також організаційні принципи прийняття рішень;
2) розуміння організації як принципового способу керівництва трудовим загалом, від якого залежить мікроклімат на підприємстві;
3) стиль керівництва безпосереднього начальника;
4) співпраця із сумісними ланками, яка набуває особливого значення в період найтіснішої взаємодії;
5) співробітники, що перебувають у безпосередньому підпорядкуванні.
Залежно від характеру кожного із ситуативних елементів випливають різні управлінські ситуації. Наприклад, якщо йдеться про управління співробітниками, які одержали легке і чітко структуроване завдання, здатні впевнено його виконати і виконують в автономному режимі, тобто незалежно від інших колег, тоді придатним є усталений, звичайний для цього підприємства спосіб керівництва. Керівник у цій ситуації може задовольнитись загальним контролем дотримання правил технології. Ефективним за таких умов може виявитися і банальний бюрократичний контроль дотримання технологічної процедури.
Якщо керівник опиниться в ситуації, коли його підлеглі виконують важке і недостатньо структуроване завдання, а виконання потребує постійного контакту із суміжниками і частих консультацій з керівником, тоді звичайний стиль чи спосіб керівництва може виявитися малоефективним. Удаватися до нього керівникові не слід, бо це фактично буде не чим іншим з його боку, як злочинним невтручанням у перебіг подій або, за термінологією Реддіна, дезертирством.
Оскільки керівники постійно стикаються з мінливими управлінськими ситуаціями, то від них постійно потрібна управлінська гнучкість, тобто керівники повинні діяти як виробничо-, так і кадрово-орієнтовано.
Загалом треба зауважити, що модель Реддіна може дати керівникові ряд цінних рекомендацій щодо того, як йому себе вести в різних управлінських ситуаціях (рис. 9.6).
328
>>>329>>>
Кадрова орієнтованість
| Місіонер | Прихильник компромісу | ||
| Дезертир | Автократ | ||
| Співвідносний стиль | Інтеграційний стиль | ||
| Відокремлений стиль | Конкретно орієнтований стиль | ||
| Благодійний керівник | Менеджер | ||
| Відокремлений стиль | Доброзичливий автократ | ||
Вища
Виробнича
і • —-"■"^ орієнтованіть ______
Ефективність кча ^*^
Рис. 9.6. Модель Реддіна
Необхідно застерегти, як і у випадку з управлінськими моделями інших учених, що не варто пропоновані моделі управлінської поведінки розглядати як беззастережне керівництво до дії.
Еще по теме 9.6. Модель керівництва за Редпіном:
- 9.3. Стилі керівництва за Р. Блеііком та аж. Моутон
- 9.10. Інші погляди на класифікацію стилів керівництва
- 9. Лідерство, стилі керівництва
- 1.6. Вертикальний попіл праці. Рівні керівництва
- 4.2. Регулирование эволюции национальной экономики на базе вычислимой модели общего равновесия с сектором знаний 4.2.1. Описание модели, параметрическая идентификации и ретроспективный прогноз Агенты модели
- Редуцированные модели или модели, основанные на интенсивности дефолтов, или упрощенные модели.
- Мир экономико-математических моделей: модели экономических теорий и модели экономических объектов
- Факторные модели и их использование в экономическом анализе: виды моделей, способы моделирования.
- 3.2. Математическая модель Гудвина конъюнктурных колебаний растущей экономики 3.2.1. Описание модели.
- Структурные модели равновесия и комбинированные авторские модели
- Общая модель макроэкономического равновесия IS—LM (модель Хикса-Хансена)
- Развитие модели Мертона. Другие виды структурных моделей.
- Структурные модели или модели оценки CDS на основе стоимости фирмы
- Приложение 2. Обоснование вида модели динамики цен на газ и определение параметров модели
- Неструктурные модели временных рядов и модели, построенные на основе фьючерсных цен
- Модели рыночной экономики. Особенности белорусской модели социально-экономического развития