2.2. Оцінка діяльності владних установ

Згідно з Конституцією України та чинним законодавством, на органи місцевого самоврядування покладається провідна роль у забезпеченні розвитку та вирішенні нагальних проблем територіальних громад.

1) «Організація управління Харковом: проблеми та перспективи» (з 27 листопада по 15 грудня 2006 р., загальна кількість опитаних склала 51 особу);

2) «Соціальні послуги в діяльності владних установ Харківської області» (з 22 березня по 16 квітня 2007 р., загальна кількість опитаних склала 57 осіб)

До складу експертної групи входили: керівники державних промислових підприємств; представники великого бізнесу та комерційних банків; керівники структурних підрозділів Харківської обласної державної адміністрації та виконавчого комітету Харківської міської ради; депутати Харківської обласної ради; політичні та економічні аналітики; журналісти; керівники та працівники апарату обласних і міських організацій політичних партій („Батьківщина”, Комуністична партія України, Народний Союз „Наша Україна”, Прогресивна соціалістична партія України, Партія Регіонів, Соціалістична партія України), науковці, фахівці із проблем державного управління та місцевого самоврядування.

Відповідно до мети було визначено головні завдання дослідження:

– оцінка ступеню інформованості населення про діяльність основних суб’єктів соціально-політичного життя міста та області.

– визначення рівня довіри населення Харківської області до основних суб’єктів соціально-політичного життя області;

– оцінка ефективності роботи місцевих представницьких та виконавчих органів влади Харківської області;

– з’ясування напрямів диверсифікації контролю та відповідальності щодо сфер життя населення з боку різних суб'єктів суспільно-політичних відносин;

– встановлення перспективних напрямів вдосконалення діючої системи надання послуг населенню;

– визначення напрямів формування конкурентного середовища щодо надання послуг органами місцевого самоврядування;

– визначення ключових характеристик нинішньої міської влади м. Харкова та проблем, які негативним чином впливають на її діяльність;

– визначення перспективних напрямів соціально-економічного розвитку Харкова.

Загальний рівень соціально-економічного розвитку Харківської області у квітні 2007 р. дещо покращився у порівнянні з ситуацією травня-червня 2006 р.[1], продовжуючи акумулювати у своєму індексному „кошику” здебільшого негативні оцінки (індекс за шкалою від -1 до +1, де -1 означає – вкрай низький рівень, 0,5 низький рівень, 0 – середній рівень; +0,5 – високий рівень, +1 – дуже високий рівень, дорівнює Ісер=-0,10 проти Ісер= -0,31 у травні-червні 2006 р.).

Щодо ситуації в Харківській області, то на думку експертів, сьогодні населення найбільше стурбовано високою вартістю житлово-комунальних послуг (67%), що відбувається паралельно із зростанням цін на товари та послуги (35%). Разом з цим, вказується на протистояння різних політичних сил (39%) та неможливість захистити свої права (33%).

Важливе місце серед особистісних проблем мешканців Харківської області сьогодні займають відчуття невпевненості у „завтрашньому” дні (63%) та доля дітей і онуків (53%). Окрім цього, відчувається занепокоєність поганим матеріальним становищем своїх сімей (47%) і низькою якістю свого життя (44%).

Найбільш важливою проблемою соціально-економічної сфери Харківщини експерти називають низький рівень доходів населення (60%). Втім, ця проблема загалом є актуальною для всієї України. Окрім цього, зазначається низька якість житлово-комунальних послуг (42%).

Серед інших соціально-економічних проблем Харківської області експерти називають такі: занепад промисловості (39%), недоступність медичної допомоги/кваліфікованого лікування (36%), відсутність асфальтування/незадовільний стан автошляхів (32%), бруд/несвоєчасне прибирання сміття (32%); хабарництво в органах влади (30%).

Лише 19% експертів вказали на покращання матеріального становища більшості мешканців Харківської області, що відбулося за останні півроку. На думку майже половини опитаних (46%), матеріальне становище людей зазнало погіршення. Причому ці показники збереглися фактично без змін з травня 2006 року (рис. 2.2).

До речі, за даними міжнародного порівняльного соціологічного дослідження, проведеного у 23 європейських країнах за участі Інституту соціології НАН України, лише 0,9% українців живуть комфортно на свій сімейний дохід. Для порівняння: у Данії цей показник складає 63,1%, у Швеції – 53,3%, у Чехії – 8,3%, у Польщі – 5,0% [33, С.37].

Рис. 2.2. Розподіл відповідей респондентів на запитання „Чи змінилось, на Вашу думку, матеріальне становище мешканців Харківської області за останні півроку?”, %

Згідно з даними цього дослідження, індекс задоволеності нинішнім станом економіки (Ізе) країни за шкалою від 1 до 10, де 0 – зовсім незадоволений, 10 – повністю задоволений, складає Ізе=3,13. Для порівняння: у Данії – Ізе=7,10, у Швеції – 5,0, у Чехії Ізе=5,0 [Там же, С.30].

Занепокоєність низьким рівнем якості життя та певна невизначеність щодо подальшого соціально-економічного розвитку держави зумовлює розповсюдженість серед настроїв мешканців Харківської області розчарування (60%), зневіри (44%) та пристосування (40%), – (рис.

Рис. 2.3. Розподіл відповідей на запитання “Які настрої є характерними для більшості населення Харківської області останнім часом?”, % (сума відповідей перевищує 100%, оскільки можна було обирати кілька варіантів)

Концентрація негативної складової в соціальних настроях населення відображається і на рівні соціальної напруженості (під якою розумілося явне чи приховане загострення відносин між певними соціальними групами, існування високого рівня незадоволеності значної частини територіальної громади соціально-економічними процесами, що відбуваються), що знаходиться на середньому рівні (ІСН, індекс за шкалою від -1 до +1, де -1 означає відсутність соціальної напруженості, 0,5 – низький рівень соціальної напруги, 0 – середній рівень соціальної напруженості, 0,5 – високий рівень соціальної напруженості, 1 – вибухонебезпечну ситуацію дорівнює ІСН=-0,01), – (рис.2.4).

Необхідно зазначити, що більше половини експертів (63%) вказують на імовірність подальшого зростання рівня соціальної напруженості в Харківській області за певних обставин. Причому основним каталізатором задля цього у квітні 2007 р. виступає протистояння різних політичних сил (60% до тих, хто відповіли), що відбувається на тлі конфлікту політичних еліт в Україні.

Рис. 2.4. Динаміка стану соціальної напруженості в Харківській області (за шкалою від -1 до +1)

Цей чинник усунув на другий план навіть підвищення цін на комунальні послуги (38% (до тих, хто відповіли) проти 60% (до тих, хто відповіли) у грудні 2007 р.) та зростання незадоволеності населення діяльністю влади (36% (до тих, хто відповіли) проти 43% (до тих, хто відповіли) у грудні 2006 р.).

Виходячи із зазначеного, пріоритетними напрямами спрямування коштів обласного бюджету для поліпшення соціально-економічної ситуації, на думку експертів, в Харківській області є покращання роботи комунального господарства (44%) та підтримка системи безкоштовного медичного обслуговування (44%), що в багатьом залежить від ефективності діяльності саме органів місцевого самоврядування. Разом з цим, експерти зазначають наступні напрями:

- підтримка малого та середнього бізнесу (39%);

- створення додаткових робочих місць, працевлаштування /перекваліфікацію (37%);

- підтримка молодих сімей (37%);

- поточний та капітальний ремонт житлового фонду (37%);

- будівництво соціального житла (35%).

Визначальний вплив на суспільно вагомі рішення, що приймаються у Харківській області мають, на думку опитаних, бізнес-групи/представники великого бізнесу (51%). Серед місцевих органів влади головними суб’єктами впливу є суб’єкти регіонального рівня: голова обласної державної адміністрації (42%) та обласна рада (35%). Міські (селищні, сільські) ради на думку експертів, сьогодні фактично не впливають на прийняття суспільно значущих рішень (4%)

Взаємини між органами державної виконавчої влади та місцевого самоврядування Харківщини загалом характеризуються відчутною напругою. Експерти вказують на боротьбу за сфери впливу в межах підзвітних територій (63%) та нагнітання конфліктних ситуацій (51%). Натомість про постійний діалог і співпрацю (11%) або взаємну підтримку (9%) у відповідях експертів фактично не йдеться.

Загалом експерти по-різному оцінюють показники ефективності соціально-економічної діяльності органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування. Для представницьких органів пріоритетними показниками вважаються такі, як стан житлово-комунальної сфери (58%) та рівень задоволеності населення їхньою діяльністю (46%). Для місцевих органів державної виконавчої влади значущими є темпи зростання обсягів виробництва (53%) та рівень доходів населення (37%).

Привертає увагу той факт, що оцінки ефективності діяльності владних установ Харківської області та їх керівників здебільшого знаходяться в негативному діапазоні. Причому найкритичніше оцінюється діяльність Харківського міського голови (індекс ефективності роботи владних установ (Ііер) від -1 до +1, де -1 – зовсім неефективно, -0,5 – скоріше неефективно, 0 – важко сказати однозначно, 0,5 – скоріше ефективно, 1 – повністю ефективно, Ііер=-0,38). Також низькими є оцінки ефективності діяльності Харківської міської ради (Ііер=-0,27) та районних рад у Харкові (Ііер=-0,21).

Лідерами ледве помітного позитиву є сільські/селищні ради (Ііер=0,01) та їх голови (Ііер=0,02), а також голова Харківської обласної державної адміністрації (Ііер=0,04). Загальні показники ефективності наведені на рис.2.5.

Рис. 2.5. Розподіл відповідей респондентів на запитання „Оцініть загальну ефективність роботи владних установ Харківської області та їх керівників (за індексом ефективності роботи владних установ (Ііер) від -1 до +1)

Виходячи з наведених оцінок, не дивними є і показники довіри населення до суб’єктів соціально-політичного життя країни та регіону. Аутсайдерами громадської довіри у населення, на думку експертів, є суди (Ід=-0,55) та правоохоронні органи (Ід=-0,43). Загальний розподіл показників оцінки довіри наведений у табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Оцінка довіри населення Харківської області до різних суб’єктів суспільних відносин (індекс довіри (Ід) від -1 до +1)

З метою з’ясування основних характеристик нинішньої міської влади, експертам було запропоновано визначити найбільш важливі ознаки команд[2] екс-голови Харківської міської ради та чинного міського голови, які загреговано в три макрогрупи:

1) принципи/загальні основи діяльності (табл. 2.2);

2) напрями діяльності/вектори спрямування зусиль (табл. 2.3);

3) професійні/службові характеристики управлінців (табл. 2.4).

Таблиця 2.2

Порівняльна оцінка ознак команд міського голови за принципами/загальними основами діяльності (індекс властивості (ІВ) за шкалою від -1 до +1, де -1 означає, що ця ознака є взагалі не властивою, 0 – десь властива, десь ні, +1 – ознака повністю властива, ІВ)

Як видно з табл. 2.2, експерти досить скептично оцінили діючу команду за визначальними принципами діяльності. Хоча в цілому вони не несуть негативізму – ці оцінки часто-густо відбивають амбівалентні судження – «ознака є десь властивою, а десь ні». Привертають увагу істотні переваги команди попереднього голови міської ради щодо такої ознаки, як політична терпимість.

Оцінки двох команд у площині провідних напрямів діяльності характеризуються схожістю: обидві, на думку експертів, насамперед, схильні надавати підтримку великому бізнесу та захищати суто корпоративні інтереси. Спостерігається також спрямованість обох команд на особисте збагачення (табл. 2.3).

Як видно з табл. 2.3, експерти вказують на відчутний дрейф діючої команди в бік від захисту інтересів малого і середнього бізнесу. Між тим, судячи за їхніми відповідями, цьому напряму діяльності обмаль уваги приділяли й у попередній команді. Зазначене актуалізує важливість зміни підходів до взаємодії з підприємцями на рівні міста.

Таблиця 2.3

Порівняльна оцінка ознак команд міського голови за напрямами діяльності/векторами спрямування зусиль (індекс властивості (ІВ) за шкалою від -1 до +1, де -1 означає, що ця ознака є взагалі не властивою, 0 – десь властива, десь ні, +1 – ознака повністю властива, ІВ)

Професійні/службові характеристики управлінців, навіть незважаючи на доволі скептичні оцінки експертів на адресу обох команд, виявили певні переваги оточення попереднього голови. В першу чергу, це стосується більш високого загального інтелектуального рівня та професійності. Хоча в цілому показники цих оцінок не можна вважати високими. Досить схожими обидві команди виявилися в розповсюдженні серед них випадків хабарництва та проблем з чесністю (табл. 2.4).

На необхідність більш ретельного підходу до удосконалення кадрової політики виконавчого комітету Харківської міської ради експерти вказують і визначаючи основні проблеми діяльності цієї установи.

Таблиця 2.4

Порівняльна оцінка ознак команд міського голови за професійними характеристиками управлінців (індекс властивості (ІВ) за шкалою від -1 до +1, де -1 означає, що ця ознака є взагалі не властивою, 0 – десь властива, десь ні, +1 – ознака повністю властива, ІВ)

Причому до їхнього кола потрапили недоліки, обумовлені суто внутрішніми організаційними чинниками:

– надмірна політизованість (47%);

– замала увага до реальних потреб територіальної громади міста (45%);

– корупція/хабарництво (41%);

– некомпетентність багатьох працівників (39%);

– відсутність налагоджених зворотних зв’язків з населенням (35%).

Виходячи з наведеного, не дивним є те, що оцінки довіри харків’ян до місцевих суб’єктів владних відносин впевнено сягають негативних значень. Найбільшою мірою це стосується секретаря діючої Харківської міської ради (індекс за шкалою від -1 до +1, де -1 означає – зовсім не довіряють; 0 – важко сказати, довіряють чи ні; 1 – повністю довіряють, дорівнює Ід =-0,35). Межу позитивних значень ледве перетнув лише чинний голова Харківської обласної державної адміністрації (Ід=0,02), – рис. 2.6.

Однак його показник є також тривожним симптомом вичерпаності кредиту довіри населення до влади і по суті не може давати суттєвих підстав для оптимізму.

Рис. 2.6. Оцінка рівня довіри мешканців Харкова до провідних суб’єктів владних відносин (Ід, індекс за шкалою від -1 до +1, де -1 означає – зовсім не довіряють; 0 – важко сказати, довіряють чи ні; 1 – повністю довіряють)

Найбільш поінформованими (індекс за шкалою від -1 до +1, де -1 означає – зовсім неінформовані; 0 – важко сказати, інформовані чи ні; 1 – повністю інформовані, Іінф) городяни, на думку експертів, є про керівників органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування: Харківського міського голову (Іінф=0,37), голову Харківської обласної державної адміністрації (Іінф=0,35) та секретаря Харківської міської ради (Іінф=0,34).

Бракує інформації і про діяльність районних рад/виконкомів районних рад та їхнього керівництва (рис. 2.7).

Рис. 2.7. Оцінка рівня інформованості мешканців Харкова про діяльність провідних суб’єктів владних відносин (Іінф, індекс за шкалою від -1 до +1, де -1 означає – зовсім неінформовані; 0 – важко сказати, інформовані чи ні; 1 – повністю інформовані)

Порівнюючи показники довіри до місцевих суб’єктів владних відносин та інформованості стосовно них у грудні 2006 року з відповідними у квітні 2005 року, можна спостерігати, збільшення рівня інформованості харків’ян щодо діяльності голови обласної державної адміністрації та голови обласної ради (табл. 2.5).

З метою виявлення перспективних напрямів організації діяльності виконавчого комітету Харківської міської ради експертам було запропоновано визначити ключові ознаки діяльності Харківського міського виконавчого комітету за минулі півроку та визначити ті, які необхідні в найближчому майбутньому для забезпечення ефективної роботи міської влади.

Таблиця 2.5

Порівняльна оцінка рівня довіри до суб’єктів влади місцевого рівня

На думку опитаних, найхарактернішою ознакою діяльності виконкому сьогодні є бюрократизація діяльності (індекс за шкалою від -1 до +1, де -1 означає – зовсім нехарактерні; 0 – важко сказати однозначно; 1 – повністю характерні, Іхз=0,43). Поряд з цим досить активно використовуються комунікації для створення власного позитивного іміджу (Іхз=0,32).

Серед бажаних ознак діяльності Харківського міського виконавчого комітету (індекс за шкалою від -1 до +1, де -1 означає – зовсім не повинні бути характерними; 0 – важко сказати однозначно; 1 – цілком повинні бути характерними, Іхмб) експерти, в першу чергу, відмітили такі:

– спрямованість на вирішення проблем міста (Іхмб=0,83);

– компетентність управлінських кадрів (Іхмб=0,83);

– планування діяльності (Іхмб=0,80);

– прозорість діяльності (Іхмб=0,80).

Згідно з результатами дослідження, можна відзначити відчутні розбіжності в оцінках експертів щодо наявних та бажаних характеристик діяльності виконавчого комітету (баланс ознак). За допомогою застосування балансу ознак (індекс за шкалою від -2 до +2, де -2 означає, що певна характеристика повністю присутня сьогодні, але вона не має бути наявною в майбутньому, 0 – ідеальне співвідношення наявного і того, що повинно бути, +2 – певна характеристика повністю відсутня сьогодні, але вона має бути наявною у майбутньому) в процесі дослідження було визначено масштаб цих розбіжностей.

Отже, найбільших значень він сягає у питаннях комплексного підходу до вирішення проблем міста (Ібо=0,92), налагодження ефективної взаємодії із мешканцями міста (Ібо=0,92) та прозорості діяльності (Ібо=0,90). Відчутною також є потреба в удосконаленні діяльності з таких напрямів, як:

– запровадження проектів місцевого розвитку (на зразок „Національних проектів”) (Іхмб=0,85);

– підвищення компетентності управлінських кадрів (Іхмб=0,83);

– чіткий розподіл сфер відповідальності з районами міста (Іхмб=0,82).

Загальний розподіл оцінок експертів наведено у таблиці 2.6.

Таблиця 2.6

Порівняльна оцінка ознак діяльності виконавчого комітету Харківської міської ради, що є характерними для його діяльності за останні півроку (індекс за шкалою від -1 до +1, де -1 означає – зовсім нехарактерні; 0 – важко сказати однозначно; 1 – повністю характерні, Іхз) та тих, які мають бути характерними для його діяльності (індекс за шкалою від -1 до +1, де -1 означає – зовсім нехарактерні; 0 – важко сказати однозначно; 1 – повністю характерні, Іхмб) та балансу ознак (Ібо)

Продовж. табл. 2.6

Результати дослідження доводять, що однією з відчутних проблем в діяльності виконкому є налагодження ефективної взаємодії із мешканцями міста.

У цьому ракурсі, найбільш важливим засобом інформування про діяльність Харківської міської ради та її виконавчого комітету, на думку експертів, є застосування медійного ресурсу – виступи керівників на телебаченні (71%). Окрім цього, актуальними вважаються такі заходи:

– проведення громадських слухань (45%);

– регулярне проведення прес-конференцій (43%);

– забезпечення можливості кожному громадянину (ознайомитися з практичними аспектами діяльності міської ради (в т.ч. виконанням бюджету) (41%);

– застосування ресурсів мережі Інтернет (41%).

Не менш важливим є використання різних форм залучення громадської ініціативи до управління Харковом – проведення референдумів стосовно вирішення актуальних питань місцевого розвитку (51%) та запрошення представників громадськості до цього процесу (в тому числі через громадські ради/комітети при міській раді), – 45%. Актуальним також є проведення соціологічного моніторингу з окремих питань місцевого розвитку (43%).

Серед ключових напрямів покращання управління соціально-економічним розвитком Харкова, експерти відзначають:

– збільшення обсягу місцевого бюджету за рахунок зменшення відрахувань до державного бюджету (45%);

– створення нормативів якості послуг, які надаються міськими органами влади (43%);

– формування сприятливих умов для залучення інвесторів (43%).

Отже, два з трьох наведених заходів передбачають використання маркетингових підходів: щодо якості послуг – соціального маркетингу, щодо сприятливого інвестиційного клімату – маркетингу території.

Для здійснення цих кроків, на думку експертів, у міської влади достатньо вже існуючого обсягу повноважень. Про необхідність їх збільшення говорять лише 10% з них.

Згідно з результатами дослідження, найактуальніші проблеми розвитку Харкова зосереджені в площині житлово-комунального господарства. Причому найбільш значущими є вартість житлово-комунальних послуг та рівень їхньої якості, співвідношення між якими є зовсім несиметричним (табл. 2.7).

Таблиця 2.7

Оцінка експертами актуальності окремих проблем для Харкова (індекс за шкалою від -1 до +1, де -1 означає – проблема зовсім неактуальна; 0 – важко сказати наскільки актуальною є проблема; 1 – проблема дуже актуальна)[3].

Продовж. табл. 2.7

З метою конкретизації пріоритетних напрямів роботи міської влади експертам було запропоновано оцінити ступінь необхідності зміни характеру управлінських впливів за деякими напрямами розвитку Харкова. На думку експертів, перш за все, невідкладних змін потребує система управління житлово-комунальною сферою (рис. 2.8).

Рис. 2.8. Порівняльна гістограма розподілу відповідей експертів на запитання щодо оцінки необхідності здійснення змін в діяльності органів міської влади за деякими напрямами розвитку Харкова (у % до всіх)

Згідно з результатами загальнонаціонального опитування, яке проводилося Центром соціальних досліджень «Софія» у листопаді 2007 року (N=1227), серед пріоритетних соціально-економічних реформ називається нового Уряду називається: :

– реформа системи охорони здоров'я (вказали 50,2% респондентів);

– житлово-комунальна реформу (46,3%);

– реформа системи соціального захисту (41,5%).

А пріоритетним завданням нового українського уряду було названо запобігання зростанню цін на житлово-комунальні послуги (45% опитаних), що обумовлює актуальність.

До речі, серед проблем житлово-комунального господарства найбільше занепокоєння респондентів викликають наступні:

– технічний стан доріг, тротуарів (вказали 45,3% опитаних);

– освітлення вулиць (42,2%);

– знос, технічний стан газорозподільних мереж (37,7%);

– якість питної води (33,2%);

– знос житлового фонду, технічний стан будинків (32,4%);

– знос, технічний стан водопроводу (31,6%).

Експертами запропоновані деякі заходи щодо удосконалення діяльності міської влади. Основні напрями діяльності міських органів влади щодо реформування системи житлово-комунального господарства міста концентруються навколо вдосконалення системи надання комунальних послуг:

− розрахунок економічно обґрунтованої вартості послуг (57% до тих, хто відповіли);

− створення конкурентного середовища у цій сфері (53% до тих, хто відповіли);

− розробка і забезпечення дотримання стандартів якості житлово-комунальних послуг (51% до тих, хто відповіли).

Причому експерти досить скептично оцінюють передачу приватному бізнесу комунальних підприємств у концесію (оренду) (8% до тих, хто відповіли). Так само негативно вони сприймають й передачу житлово-експлуатаційних підприємств приватним власникам – 6% (до тих, хто відповіли).

Втім, значна частина експертів підтримує залучення приватних інвестицій для розвитку житлово-комунального господарства міста (рис.2.9).

Рис. 2.9. Розподіл відповідей респондентів на запитання „Чи є доцільним залучення приватних інвестиційних проектів для розвитку житлово-комунального господарства?” (у % до всіх)

Важливими чинниками забезпечення інвестиційної привабливості сфери ЖКГ міста, на думку опитаних, виступає здійснення незалежного аудиту комунальних підприємств (54% до тих, хто відповіли) та створення сприятливих умов для функціонування – спрощення оподаткування житлово-експлуатаційних підприємств (51% до тих, хто відповіли) і утворення пільгового режиму діяльності для інвестиційних проектів (49% до тих, хто відповіли).

Експерти досить неоднозначно оцінюють нинішню спроможність об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) забезпечити мешканців міста якісними житлово-комунальними послугами (рис. 2.10). Слід зазначити, що ця форма самоорганізації громадян не набула широкого розповсюдження у Харкові.

Серед найбільших перешкод діяльності об’єднань співвласників багатоквартирних будинків у Харкові експерти вказують на такі:

– неготовність громадян колективно вирішувати житлово-комунальні проблеми (67%);

– відсутність підтримки діяльності об’єднань співвласників житла з боку місцевої влади (51%);

– відсутність у місті установ з матеріально-технічної підтримки діяльності ОСББ (41%).

Рис. 2.10. Розподіл відповідей респондентів на запитання „Визначте рівень ефективності діяльності вже існуючих у Харкові об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) з точки зору забезпечення мешканців якісними житлово-комунальними послугами” (у % до всіх)

Першочерговими заходами забезпечення благоустрою міста з боку міської влади експертами вважаються:

– ремонт автомобільних доріг (у т. ч. в межах районів/мікрорайонів) (63% до тих, хто відповіли);

– модернізація виробничої та матеріально-технічної бази житлово-експлуатаційних підприємств (51% до тих, хто відповіли);

– будівництво сучасних заводів з переробки сміття (49% до тих, хто відповіли).

Отже, всі зазначені заходи спрямовані на покращання образу міста, вдосконалення його інфраструктури. Зазначимо, що експерти в переважній більшості дистанціюються від необхідності зміни працівників житлово-експлуатаційних підприємств (8% до тих, хто відповіли) з метою благоустрою міста.

Серед пріоритетних напрямів діяльності із забудови міста експертами виділяється:

– ухвалення перспективного плану забудови міста (49% до тих, хто відповіли);

– забезпечення збереження пам’яток історії та архітектури (43% до тих, хто відповіли);

– ухвалення нових зрозумілих та чітких правил забудови (43% до тих, хто відповіли).

Першочергові заходи щодо організації діяльності ринків, на думку експертів, полягають у такому:

– зобов’язати керівництво ринків здійснити благоустрій території, що знаходиться поряд з ринками (80% до тих, хто відповіли);

– запровадити прозору та чітку систему контролю за діяльністю ринків (65% до тих, хто відповіли);

– припинити діяльність стихійних ринків (61% до тих, хто відповіли);

– забезпечити ефективний контроль за направленням ринкових зборів до бюджетів міста (57% до тих, хто відповіли);

– утворити ефективну систему реєстрації та обліку осіб і організацій, що торгують на ринках (51% до тих, хто відповіли).

Реалізація зазначених заходів дозволить збільшити обсяг бюджету міста та позитивно вплине на його образ. Хоча опитані не покладають особливих сподівань на можливу зміну власників ринків. Адже про передачу комунальних ринків у приватну власність або оренду вказали лише 4% та 2% (до тих, хто відповіли), відповідно.

В Харкові вже близько восьми років функціонує Єдиний інформаційний розрахунковий центр ЄІРЦ, створений на базі комерційного банку „Мегабанк”, який спрямовує платежі городян за житлово-комунальні послуги (газ, тепло, вода, водовідведення, квартирна плата тощо) постачальникам цих послуг. Між тим, однією з ініціатив нової міської влади, було створення нового Єдиного інформаційного розрахункового центру. Ця ідея не знайшла підтримки у більшості експертів. Її підтримали тільки 24% опитаних (рис. 2.11).

Рис. 2.11. Розподіл відповідей респондентів на запитання: «Як Ви ставитесь до утворення в Харкові нового Єдиного інформаційного розрахункового центру?» (у % до всіх)

Значна кількість опитаних (67% до хто відповіли), які не вважають доцільним створення нового ЄІРЦ, не вбачають суттєвих підстав, що заважали б діяльності існуючого Єдиного розрахункового центру КБ «Мегабанк». Їхні опоненти серед найбільших вад цього ЄІРЦ називають таке:

– відсутність повної інформаційної бази по платникам комунальних послуг (27% до тих, хто відповіли);

– відсутність належного контролю за діяльністю з боку територіальної громади (22% до тих, хто відповіли);

– відсутність плідної взаємодії з комунальними підприємствами (22% до тих, хто відповіли);

– відсутність належного контролю за діяльністю з боку міської влади (22% до тих, хто відповіли).

Також не співпали думки експертів щодо імовірних перспектив діяльності нового ЄІРЦ, про необхідність існування якого стверджують представники міської влади. Противники утворення цієї фінансової установи найбільш значущою проблемою її діяльності називають відсутність прозорого механізму діяльності (44% до тих, хто відповіли). Окрім цього, акцентовано увагу на бракові належного контролю за діяльністю з боку територіальної громади (28% до тих, хто відповіли) та нестачею компетентних кадрів (22% до тих, хто відповіли). Прихильники створення нового ЄІРЦ найбільшої вадою цієї установи вважають відсутність повної інформаційної бази по платникам податків (33% до тих, хто відповіли).

Вищенаведене дозволяє зробити такі висновки:

1. Соціально-економічна ситуація в Україні наприкінці 2006 року –початку 2007 року характеризувалася стабільністю за відсутності істотної позитивної динаміки. На цьому фоні актуалізувалась проблема істотного зменшення реальних доходів харків’ян, що багато в чому пов’язано зі зростанням вартості комунальних послуг.

2. Емоційний стан мешканців Харкова останнім часом зазнав певних негативних змін: поширилися зневіра та розчарування. Хоча рівень соціальної напруженості продовжує залишатися середнім, не виключається можливість його зростання у найближчому майбутньому. Причинами загострення ситуації може стати подальше підвищенням цін на комунальні послуги та зростання заборгованості по заробітній платі, пенсіям, соціальним допомогам. Все це може викликати зростання незадоволеності населення діяльністю міської влади.

3. Мешканці Харкова не довіряють більшості суб’єктів владних відносин місцевого рівня. Найбільшою мірою це стосується нинішніх керівників міста, діяльність яких не виправдовує очікувань харків’ян. Така ситуація є тривожним симптомом вичерпаності кредиту довіри населення до влади, що може ускладнювати реалізацію управлінських рішень, що нею приймаються.

4. З метою налагодження діалогу між міською владою та територіальною громадою, доцільним є більш широке використання різних форм залучення громадян до управління Харковом, насамперед, через референдуми стосовно вирішення актуальних питань місцевого розвитку та громадські ради і комітети при міській раді. Доречним також є проведення соціологічного моніторингу з окремих питань місцевого розвитку.

5. Найбільш актуальні проблеми міста зосереджені у сфері житлово-комунального господарства, що обумовлює необхідність здійснення невідкладних реформ у цій сфері. Пріоритетними напрямами реформування ЖКГ є розрахунок економічно обґрунтованої вартості житлово-комунальних послуг, розробка і забезпечення дотримання стандартів їхнього надання та утворення конкурентного середовища в цій сфері.