Безробіття: сутність, види, НАСЛІДКИ

Найбільш соціально відчутним проявом макроекономічної нестабільності є безробіття. Воно являє собою нерівновагу між наяв­ними та залученими трудовими ресурсами, постійне перевищення сукупної пропозиції робочої сили над попитом на неї.

Безробіття - неможливість знайти роботу працездатним осо­бам працездатного віку, які активно її шукають.

Рівень безробіття розраховується як відношення кількості без­робітних до кількості економічно активного населення (тобто без­робітних і зайнятих разом).

Основними формами безробіття є такі:

- фрикційне безробіття - тимчасове безробіття, пов'язане з добровільним чи вимушеним пошуком або очікуванням роботи;

- структурне безробіття, пов'язане із структурними зміна­ми в економітті, які викликають зміни попиту на окремі професії та фахи; таке безробіття є більш тривалим, бо виникає необхідність професійної перепідготовки працівників;

- циклічне безробіття, зумовлене циклічним розвитком сус­пільного виробництва, тому воно сягає максимуму в часи депресії та кризи й зводиться до мінімуму під час економічного зростання.

Фрикційне та структурне безробіття складають так званий «природний рівень безробіття», який відповідає повній зайнятості, коли попит і пропозиція робочої сили врівноважуються, а вироб­ництво забезпечує потенційний обсяг ВВП. Природне безробіття є резервом робочої сили, здатної перемішуватися між галузями й регіонами залежно від потреб виробництва. У кожній країні при­родний рівень безробіття є різним, він розраховується як середня величина фактичного безробіття за тривалий час (40-50 років). Перевишення фактичним рівнем безробіття його природного рівня свідчить про наявність циклічного безробіття, шо становить економічну й соціальну небезпеку.

У країнах із перехідною економікою також спостерігається специфічна форма безробіття - приховане безробіття, коли праці­вник офіційно має робоче місце, але перебуває у вимушеній відпу­стці без збереження зарплати.

Безробіття має такі суттєві соціально-економічні наслідки:

- відставання фактичного ВВП від потенційного (вироблено менше, ніж можливо за умови повного використання ресурсів);

- зменшення доходів населення;

- збільшення виплат допомоги по безробіттю;

- зменшення податкових надходжень;

- дискваліфікація працівників;

- погіршення фізичного та психічного стану безробітних - розпад родин, зростання алкоголізму й наркоманії та психічних розладів, збільшення кількості самогубств;

- соціальна й політична нестабільність, оскільки соціальна напруженість і конфлікти здатні викликати соціальні вибухи;

- зростання рівня злочинності через відсутність можливості працювати у легальному секторі економіки.

Ураховуючи тяжкі соціальні й економічні наслідки безробіття, регулювання цієї сфери має особливе значення. Головним завдан­ням регулювання зайнятості є утримання безробіття на природно­му рівні, що і означає досягнення повної зайнятості. Скорочення безробіття нижче природного рівня може спровокувати розгортан­ня стагфляттії - одночасного зростання безробіття й інфляції

Державна політика регулювання зайнятості складається з трьох провідних напрямків:

1) правове забезпечення трудових відносин (регулювання найму й використання робочої сили);

2) працевлаштування незайнятого населення:

- фінансування системи громадських робіт (будівництво до­ріг, прибирання парків тощо);

- стимулювання створення нових робочих місць у приват­ному секторі;

- розвиток самозайнятості населення (малий бізнес);

- розвиток системи професійної перепідготовки працівників;

- розробка цільових програм працевлаштування молоді, жі­нок, інвалідів і працівників галузей, що реструктуризуються;

3) соціальний захист потерпілих від безробіття (виплата до­помоги по безробіттю).

Питаннями працевлаштування, професійної перепідготовки й наданням допомоги безробітним займається Державна служба зайнятості, яка має розгалужену мережу обласних і районних цен­трів зайнятості.

Ключові ТЕРМІНИ

Макроекономічна рівновага. Сукупний попит. Сукупна про­позиція. Інфляція. Помірна інфляція. Галопуюча інфляція. Гіпері­нфляція. Відкрита інфляція. Прихована інфляція. Безробіття. Фрикційне безробіття. Структурне безробіття. Циклічне безробіття. Приховане безробіття. Природний рівень безробіття. Стагфляція.

Теми рефера тів

1. Сукупний попит і сукупна пропозиція, їх рівновага.

2. Аналіз структури сукупного попиту в економіці України.

3. Особливості макроекономічної нестабільності в Україні в період ринкової трансформації.

4. Основні риси сучасної стабілізаційної політики Уряду Ук­раїни.

5. Інфляція в Україні: особливості та шляхи приборкання.

6. Соціально-економічні наслідки інфляції.

7. Види й форми безробіття.

8. Соціально-економічні наслідки безробіття.

9. Державна політика зайнятості в Україні.

10. Посилення криміналізації суспільства внаслідок економі­чної нестабільності.

Питання для самоконтролю

1. Що є об'єктивною основою макроекономічної рівноваги?

2. Що складає структуру макроекономічної рівноваги?

3. Які фактори впливають на сукупний попит?

4. Які фактори впливають на сукупну пропозицію?

5. Як відбувається збалансування сукупної пропозиції та су­купного попиту на різних фазах економічного циклу?

6. Як тіньова економіка впливає на загальну рівновагу?

7. Яка пропорція макроекономічної рівноваги порушується під час інфляції?

8. Як проявляються відкрита та прихована інфляції?

9. Що таке приховане безробіття?

10. Що таке стагфляція?

Тестові завдання

1. Що з переліченого не є елементом структури макроеконо- мічної рівноваги?

а) пропорційність між виробництвом і споживанням;

б) рівність сукупного попиту та сукупної пропозиції;

в) відповідність товарної та грошової маси;

г) рівність сукупних доходів і сукупних витрат;

ґ) правильна відповідь відсутня.

2. Фактором сукупного попиту є:

а) ефективність використання факторів виробництва;

б) рівень доходів населення;

в) рівень монополізації економіки;

г) рівень трансакційних витрат;

ґ) правильна відповідь відсутня.

3. Відкрита інфляція проявляється:

а) у зменшенні товарних цін;

б) у зростанні товарних цін;

в) у дефіциті товарів;

г) у надлишку товарів;

ґ) правильна відповідь відсутня.

4. Прихована інфляція проявляється:

а) у дефіциті товарів;

б) у зростанні товарних цін;

в) у зменшенні товарних цін;

г) у надлишку товарів;

ґ) правильна відповідь відсутня.

5. Якщо темпи зростання цін становлять 30 % на рік, в еконо­міці відбувається:

а) повзуча інфляція;

б) галопуюча інфляція;

в) гіперінфляція;

г) помірна інфляція;

ґ) правильна відповідь відсутня.

6. Найменше втрачають від інфляції:

а) ті, хто отримує фіксований дохід;

б) ті, хто має грошові заощадження;

в) ті, хто має доходи, які зростають швидше за темпи зростан­ня цін;

г) ті, у кого номінальний доход зростає, але повільніше за зро­стання рівня цін;

ґ) правильна відповідь відсутня.

7. Стагфляція - це:

а) зменшення обсягу реального ВНП;

б) підвищення рівня цін;

в) зменшення обсягів виробництва з одночасним підвищен­ням рівня інфляції;

г) зростання обсягу реального ВНП з одночасним зменшен­ням рівня інфляції;

ґ) правильна відповідь відсутня.

8. Людина, яка шукає роботу на новому місці проживання:

а) належить до зайнятих;

б) належить до безробітних;

в) не враховується у складі робочої сили;

г) розглядається як не повністю зайнятий;

ґ) розглядається, як той, що втратив надію знайти роботу.

9. Людина, що втратила роботу через кризу в економітті, пот­рапляє до категорії безробітних, охоплених:

а) фрикційною формою безробіття;

б) структурною формою безробіття;

в) циклічною формою безробіття;

г) прихованою формою безробіття;

ґ) правильна відповідь відсутня.

10. Зміна технології та структури споживчого попиту поро­джують:

а) фрикційне безробіття;

б) структурне безробіття;

в) циклічне безробіття;

г) приховане безробіття;

ґ) правильна відповідь відсутня.