Чуттєве та раціональне пізнання економічної дійсності

Будь-які економічні знання є поєднанням двох протилежних сторін — чуттєвого і раціонального, які неможливі одне без одного. Органи чуття надають розумові відповідні факти. Розум їх узагальнює й робить певні ви­сновки.

Чуттєве пізнання (живе споглядання) здійснюється за допомогою орга­нів чуття — зору, слуху, дотику та ін., які щодо людини є продуктами не тільки біологічної еволюції, а й всесвітньої історії. Органи чуття — єдині «двері», які відкриті для інформації про навколишній світ, яка потрапляє до свідомості. Живе споглядання як момент чуттєво-предметної діяльності здійснюється у трьох головних взаємопов’язаних формах. Це — відчуття, сприйняття та уявлення.

Живому спогляданню властиве відображення зовнішнього світу в на­очній формі, присутність безпосереднього (без проміжних ланок) зв’язку людини з дійсністю, відображення переважно зовнішніх сторін та зв’язків, початок занурення у внутрішні закономірності та зв’язки на основі первин­ного узагальнення чуттєвих даних.

Отже, немає «чистої» чуттєвості, яка була б вільною від впливу мис­лення. Але роль чуттєвого відображення в пізнанні є особливою, навіть якщо зважати на значне зростання ролі мислення, абстрактно-ідеалізова- них об’єктів у сучасній науці.

Раціональне в економічному пізнанні найбільш повно й адекватно ви­ражене в економічному мисленні. Виділяють два основні рівні мислення — розсудок і розум. Розсудок — початковий рівень економічного мислення, де оперування абстракціями відбувається в межах певної незмінної, напе­ред заданої схеми. Розум — вищий рівень раціонального пізнання, якому властиві творче оперування абстракціями та рефлексією, спрямованість на усвідомлення власних форм та передумов, самопізнання. Головним завдан­ням розуму є поєднання різнобічного, навіть протилежного, занурення у глибинні причини та чинники досліджуваних явищ.

Раціональне пізнання пов’язане також із нераціональними (ірраціональ­ними, надраціональними — інтуіція) формами пізнання. Важливу роль тут відіграють уява, фантазія, емоції, афекти, інтуїція, одкровення, тобто здат­ність безпосереднього осягнення істини без передуючого логічного розкла­ду та доведень.

1.2.