5.2. Тенденції споживання продовольства в Україні, відповідність структури харчування раціональним нормам

Національний рівень продовольчого споживання − похідна від загальноеконо­мічного рівня розвитку країни. Всесвітній банк, спираючись на показник до­ходу на душу населення з урахуванням паритету купівельної спроможності національної валюти, виді­ляє чотири типи країн за рівнем економічного розвитку: найвищий, вищий від серед­нього, нижчий від середнього, найнижчий.

За енергетичною цінністю харчування Україна в докризовий період перебувала в групі найбільш розвинутих країн: у 1990 р. добовий набір продуктів харчу­вання на душу населення містив 3,6 тис. ккал. В останньому десятиріччі минулого століття системна криза виробництва і споживання різко погіршила продовольчу ситуацію: у 1999 р. цей показник загрозливо знизився до 2,5 тис. ккал. Після 2000 р. поча­лося поступове підвищення середньодобового раціону, і у 2005 р. він становив уже 2,9 тис. ккал. Для порівняння зазанчимо, що сучасний рівень цього показника в США - 3,9 тис., у країнах Європейського Союзу - 3,5 тис. ккал. Але підсумовування всіх продуктів харчування за калорійністю вимагає певних застережень. Методичні розбіжності виникають уже під час визначення калорійності харчових продуктів. Наприклад, у кілограмі кар­топляних бульб міститься 890 ккал, але частина цієї маси йде у відходи, у зв'язку з чим з'являються різні знижувальні оцінки. У результаті в розрахунках Держкомстату України енергетична цінність 1 кг картоплі береться на рівні 590, а FАОSТАТ-670 ккал.

Розбіжності другої черги виникають через наявність різних методик оцінювання про­довольчого споживання. В офіційних публікаціях Держкомстату України вже давно поруч існують дві істотно відмінні цифри: у 2004 р. відповідно до статистики продук­тових балансів середнє добове споживання оцінювалося в розмірі 2 910 ккал, а ста­тистика сімейних бюджетів наводить цифру, що дорівнює 3 492 ккал .

За показником вартості одиниці енергетичної цінності основні продукти харчування можна поділити на дві групи – набір відносно дешевих харчо­вих енергоносіїв (хлібопродукти, картопля, цукор, олія) і набір відносно дорогих енер­гетичних продуктів (риба, м'ясо, молоко, яйця, овочі та фрукти). Оцінювання динамі­чних зрушень у продовольчій ситуації енергетичним або ціновим методом може при­вести до істотно різних результатів, якщо мають місце значні зміни в пропорції цих наборів.

Динаміка продовольчого споживання в Україні, починаючи з 1960 (саме в цей рік відбивається не лише минулий, а й нинішній рівень продовольчого споживання), по 2005 р. засвідчує, що між 1960 і 1990 рр. розвиток сільсько-

18. Енергетична цінність і вартість основних продуктів харчування в Україні

* Норми калорійності, що використовуються в розрахунках Держкомстатом України.

** Ураховуються ціни роздрібної торгівлі і міських ринків.

господарського виробництва, зростання доходів населення і, що дуже важливо, незначна інфляція на продовольчому рин­ку забезпечили істотне кількісне та якісне поліпшення продовольчого споживання. Енергетична цінність добового душового раціону зросла на 22 %, причому майже весь приріст був одержаний за рахунок продуктів дорожчого набору. Тому ціновий індекс зростання продовольчого споживання становив близько 40 % (табл. 16).

19. Споживання продуктів харчування на душу населення в Україні

Продовження табл. 19

Трансформаційна криза відкинула рівень продовольчого споживання в Україні майже на півстоліття назад: у 2005 р.

Ще одним вимірником про­довольчої ситуації є показник недостатності (неповноцінності) харчування. Таку недостатність (недоїдання) відбиває різниця між раціональним і фактичним рівнями продовольчого споживання. Як цільовий орієнтир для порівняння варто використову­вати медично рекомендовані норми раціонального (здорового) харчування або рівень продовольчого споживання в розвинутих країнах. Наприклад, Український НДІ харчу­вання рекомендував як раціональну норму споживання м'яса на душу населення, включаючи м'ясопродукти, 83 кг на рік. За фактичного споживання у 2005 р. 39 кг рекомендована норма досягнута лише на 47 %, отже недостає 53 %. Такий вимірник продовольчої ситуації називається дефіцитом продовольчого спожи­вання. Його можна обчислювати і щодо окремих продуктів, і щодо всього набо­ру продуктів харчування (табл. 17).

За енергетичною цінністю добового раціону в середньому на душу населення дефіцит продовольчого споживання щодо нормативного (чи європейського) рівня невеликий (14 – 16 %) і може бути досить швидко ліквідований. Набагато песимістичніший вигляд має оцінка національної продовольчої безпеки за вартісним показни­ком. Уесь дефіцит продовольчого споживання припадає на дорогі енергоносії (м'ясо, рибу, молоко тощо). Тут він досягає майже половини, і його усу­нення при темпах, що спостерігаються, не

20. Рівні продовольчого споживання

__________________

* Норми, рекомендовані Українським НДІ харчування.

** Дані FАОSТАТ у 2002 р.

*** В українських цінах за 2005 р.

може бути швидко здійснене. Наприклад, річне споживання м'яса на душу населення за останні п’ять років збільшилося на 6 кг, але це ще не відповідає європейському рівню (на 46 кг менше). Ще більшим є відставання за споживанням фруктів, а також рибо- і молокопродуктів.