<<
>>

Додаток А Класифікація суб'єктів господарювання

Суб'єкти господарювання залежно від кількості працюючих та доходів від будь-якої діяльності за рік можуть належати до суб'єктів малого, середнього або великого підприємниптва.

Суб'єктами малого підприємництва є такі:

- фізичні особи - підприємці, в яких середня кількість праці­вників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб, а річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівале­нтну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом На­ціонального банку України;

- юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої ор­ганізаційно-правової форми та форми власності, в яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не пере­вищує 50 осіб, а річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньоріч­ним курсом Національного банку України.

Суб'єктами великого підприємництва є юридичні особи - суб'єк­ти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та фо­рми власності, в яких середня кількість працівників за звітний пері­од (календарний рік) перевищує 250 осіб, а річний дохід від будь- якої діяльності перевищує суму, еквівалентну 50 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

Інші суб'єкти господарювання належать до суб'єктів середнього підприємництва.

Форми власності: в Україні можуть діяти приватні підприємст­ва, колективні підприємства, комунальні підприємства, державні підприємства та змітані підприємства (на основі об'єднання май­на різних форм власності).

У разі, якщо в статутному капіталі підприємства іноземна ін­вестиція становить не менше 10 %, воно визнається підприємством з іноземними інвестиціями, а підприємство, де іноземна інвестиція становить 100 %, вважається іноземним підприємством.

У міжнародній діяльності виділяють транснаціональні корпорації та багатонаціональні корпорацій які функціонують шляхом органі­зації за кордоном мережі представництв, філій і дочірніх компаній.

Представництво - акредитований підрозділ міжнародної компанії, що не має права юридичної особи й права ведення гос­подарської діяльності, натомість має право укладати договори тільки від імені штаб-квартири.

Філія - підрозділ міжнародної компанії, що не має права юридичної особи, але має право ведення господарської діяльності.

Дочірня компанія - окреме підприємство за кордоном, що перебуває під фінансовим контролем головної штаб-квартири.

Залежно від способу утворення (заснування) та формування ста­тутного капіталу підприємства, що діють в Україні, поділяються на унітарні та корпоративні.

Унітарне підприємство створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує статутний капітал, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє дохо­ди, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством, формує його трудовий колектив на засадах трудового найму й вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є підприємства державні та комунальні, а також підприємства, засновані на власності об'єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника.

Корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або підприсмниттької чи трудової діяльності засновників (учасників) і їх спільного управління спра­вами на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, а також участі засновників (учасників) у розпо­ділі доходів і ризиків підприємства. Корпоративні підприємства створюються у формі господарських товариств (товариства з обмеже­ною відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства, акціонерні товариства).

Товариство з обмеженою відповідальністю - це господарсь­ке товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відпо­відальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном.

Учасни­ки товариства, які повністю сплатили свої внески, несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, у межах своїх внесків.

Товариством із додатковою відповідальністю є господарсь­ке товариство, статутний капітал якого поділено на частки визна­чених установчими документами розмірів і яке несе відповідаль­ність за своїми зобов'язаннями власним майном, а в разі його недо­статності учасники цього товариства несуть додаткову солідарну відповідальність у визначеному установчими документами одна­ково кратному розмірі відповідно до внеску кожного з них.

Повним товариством є господарське товариство, всі учасни­ки якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства й несуть додатко­ву солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства всім своїм майном.

Командитним товариством є господарське товариство, в якому один або декілька учасників здійснюють від імені товарист­ва підприємницьку діяльність і несуть за його зобов'язаннями до­даткову солідарну відповідальність усім своїм майном, на яке за законом може бути звернено стягнення (повні учасники), а інші учасники присутні в діяльності товариства лише своїми внесками (вкладники).

Акціонерним товариством є господарське товариство, яке має статутний капітал, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, й несе відповідальність за зо­бов'язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, в межах вартості ак­цій, що їм належать.

Акціонерні товариства за типом поділяються на публічні та приватні. Кількісний склад акціонерів приватного акціонерного товариства не може перевищувати 100 акціонерів. Воно може здій­снювати лише приватне розміщення акцій.

Підприємства можуть утворювати об'єднання. Залежно від по­рядку заснування об'єднання підприємств можуть існувати як господарські об'єднання або як державні чи комунальні господар­ські об'єднання.

Господарське об'єднання - утворене за ініціативою підпри­ємств незалежно від їх виду об'єднання підприємств, які об'єднали свою господарську діяльність на добровільних засадах.

Господарські об'єднання діють на основі установчого догово­ру та/або статуту, який затверджується їх засновниками. Основ­ними формами господарських об'єднань є такі:

- асоціація - договірне об'єднання, створене з метою постій­ної координації господарської діяльності підприємств, що об'єдна­лися, шляхом централізації однієї або кількох виробничих та управлінських функцій, розвитку спеціалізації й кооперації виро­бництва, організації спільних виробництв на основі об'єднання фінансових і матеріальних ресурсів для задоволення переважно господарських потреб учасників асоціації;

- корпорація - договірне об'єднання, створене на основі по­єднання виробничих, наукових і комерційних інтересів підпри­ємств, що об'єдналися, з делегуванням ними окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників органам управління корпорації;

- консорціум - тимчасове статутне об'єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети (реалізації цільових програм, науково-технічних, будівельних проектів тощо); у разі досягнення мети створення консорціум припиняє свою діяльність;

- концерн - статутне об'єднання підприємств, а також інших організацій на основі їх фінансової залежності від одного або гру­пи учасників об'єднання з централізацією функцій науково-тех­нічного й виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зов­нішньоекономічної та іншої діяльності; учасники концерну наді­ляють його частиною своїх повноважень, серед іншого правом представляти їхні інтереси у відносинах з органами влади, іншими підприємства ми та організаціями;

- асоційовані підприємства - це група суб'єктів господарю­вання - юридичних осіб, пов'язаних між собою відносинами еко­номічної та/або організаційної залежності у формі участі в статут­ному капіталі та/або управлінні.

Для управління підприємства ми, пов'язаними між собою від­носинами економічної залежності, створюється холдингова ком­панія - публічне акціонерне товариство, яке володіє, користується, а також розпоряджається холдинговими корпоративними пакета­ми акцій (часток, паїв) двох або більше корпоративних підпри­ємств (крім пакетів акцій, що перебувають у державній власності).

Державне (комунальне) господарське об'єднання - об'єд­нання підприємств, утворене державними (комунальними) підп­риємствами за рішенням Кабінету Міністрів України або у визна­чених законом випадках рішенням міністерств чи компетентних органів місцевого самоврядування.

<< | >>
Источник: Основи економічної теорії та судової бухгалтерії :навч. посіб. / Т. Ф. Ларіна, Н. В. Павленко, С. О. Ткаченко, В. А. Фурса ; МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ. - Харків,2019. - 328 с.. 2019

Еще по теме Додаток А Класифікація суб'єктів господарювання:

  1. 2. Класифікація суб’єктів господарювання за певними ознаками.
  2. Суб’єкти господарювання: поняття, ознаки, класифікація
  3. 1.Організація фінансових відносин суб’єктів господарювання
  4. 1. Необхідність та сутність кредитування суб’єктів господарювання.
  5. Фінанси суб’єктів господарювання
  6. Фінансовий менеджмент, його необхідність і значення в діяльності суб'єктів господарювання
  7. Виробничо-господарська діяльність суб'єктів господарювання пов'язана із залученням значних матеріальних ресурсів.
  8. 1.Складові та функції власного капіталу суб’єктів господарювання
  9. Тема 9. Фінанси суб'єктів господарювання та неприбуткових організацій
  10. ПОРЯДОК проведення органами державної контрольно-ревізійної служби державного фінансового аудиту діяльності суб'єктів господарювання
  11. 1.Роль податків в системі фінансових відносин суб’єктів господарювання
  12. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання - конспект лекцій, 2020
  13. 2.Функції та класифікація податків, що сплачують суб’єкти господарювання
  14. Формування статутного капіталу суб'єктів підприємництва різних форм власності та організаційно - правових форм господарювання
  15. Підприємство як суб’єкт господарювання
  16. Теоретичні аспекти організації фінансів суб’єктів підприємництва (підприємств)
  17. Організація фінансової роботи суб'єктів підприємництва
  18. Тема 6. Кредитування суб’єкта господарювання.
  19. 3. Договори (контракти) суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності
  20. 6.3.3. ЗАЛУЧЕННЯ КОШТІВ ІНШИХ СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ
- Информатика для экономистов - Антимонопольное право - Бухгалтерский учет и контроль - Бюджетна система України - Бюджетная система России - ВЭД РФ - Господарче право України - Государственное регулирование экономики в России - Державне регулювання економіки в Україні - ЗЕД України - Инновации - Институциональная экономика - История экономических учений - Коммерческая деятельность предприятия - Контроль и ревизия в России - Контроль і ревізія в Україні - Кризисная экономика - Лизинг - Логистика - Математические методы в экономике - Международные экономические отношения - Микроэкономика - Мировая экономика - Муніципальне та державне управління в Україні - Налоговое право - Организация производства - Основы экономики - Политическая экономия - Размещение производительных сил (РПС) - Региональная и национальная экономика - Страховое дело - Теория управления экономическими системами - Управление инновациями - Философия экономики - Ценообразование - Экономика зарубежных государств - Экономика и управление народным хозяйством - Экономика отрасли - Экономика предприятия - Экономика природопользования - Экономика труда - Экономическая безопасность - Экономическая география - Экономическая демография - Экономическая статистика - Экономическая теория и история - Экономический анализ -