Модель протиправної поведінки Айзека Ерліха
Розвиток економічної концепції поведінки правопорушника після піонерної роботи Гері Беккера йшло, в основному по двох напрямках. Перший напрямок - модифікація підходу Гері Беккера з використанням моделі портфельного вибору.
У рамках цього походу аналізується поведінка платника податків, який максимізує свій очікуваний дохід і вирішує, яку частину отриманого ним за певний період доходу варто відобразити в податковій декларації, а яку частину цього доходу не слід показувати податковим органам.Інший підхід, найбільш популярний на сьогоднішній день серед дослідників, припускає, що максимізуючий свій добробут індивід розподіляє свій час між легальною або нелегальною діяльністю. Такий підхід, зокрема, знайшов своє відбиття в одній із найбільш цитованих праць найвідомішого економіста-кримінолога XX століття Айзека Ерліха [1]. Модель Айзека Ерліха [2], представлена в його праці, окрім усього іншого, пояснює раціональність рецидивізму: чим більше часу людина витрачає на нелегальну діяльність, тим менше в неї залишається часу на діяльність легальну й, відповідно, тим менший очікуваний дохід від діяльності, обмеженої рамками закону, і тим більший очікуваний дохід від протиправної діяльності.
Головний висновок Ерліха, підтверджений і перевірений ним емпіричними дослідженнями, заключається в тім, що злочинці цілком адекватно реагують на позитивні й негативні стимули до протиправної діяльності, що надходять, тобто поводяться не менш раціонально, ніж добропорядні громадяни.
Запропонована Ерліхом модель протиправної поведінки була піддана досить серйозній критиці з боку інших економістів- кримінологів.
Примітки
1. Ehrlich, Isaac (1973), Participation in Illegitimate Activities: A Theoretical and Empirical Investigation, 81 Journal of Political Economy, 521-565.
2. Модель А. Ерліха побудована на наступних передумовах: 1) індивід може витрачати свій час на заняття двома видами діяльності, що приносять дохід: легальною й нелегальною. При цьому обидва види діяльності можуть поєднуватися індивідом у будь-якій пропорції; 2) можливі два результати від нелегальної діяльності: несприятливий для правопорушника, при якому його діяльність буде припинена законом і він зазнає покарання, і сприятливий, при якому його нелегальна активність не буде припинена; дохід від легальної діяльності - невипадкова величина; 3) очікувані доходи від обох видів діяльності - монотонно зростаючі від часу, який індивід витрачає на кожну з них; 4) правопорушник суб'єктивно оцінює ймовірність того, що він буде затриманий і зазнає покарання; 5) покарання будь-якого типу може мати грошову оцінку.
72.
Еще по теме Модель протиправної поведінки Айзека Ерліха:
- 7.5. Стратегія поведінки в конфліктній ситуації
- Поведінка працівників.
- Економічний підхід до аналізу злочинної поведінки. Підходи Гері Беккера
- Аналіз неринкової поведінки у статті Гері Беккера «Злочин і покарання: економічний підхід».
- 2.Причини особливої поведінки фірми на олігополістичному ринку
- Поведінка споживача як об’єкт мікроекономічного аналізу
- Вплив факторів, не пов'язаних з ризиком, на схильність до злочинної поведінки
- Теорія поведінки виробника
- Лекція 4-5. Поведінка споживача та максимізація корисності
- 3. Поведінка фірми в умовах відсутності таємної змови
- 4. Поведінка фірми в умовах таємної змови та лідерства в цінах
- Поведінка споживача на ринку товарів. Крива «дохід - споживання». Криві і закони Енгеля
- 4.2. Регулирование эволюции национальной экономики на базе вычислимой модели общего равновесия с сектором знаний 4.2.1. Описание модели, параметрическая идентификации и ретроспективный прогноз Агенты модели
- Редуцированные модели или модели, основанные на интенсивности дефолтов, или упрощенные модели.
- Мир экономико-математических моделей: модели экономических теорий и модели экономических объектов
- Факторные модели и их использование в экономическом анализе: виды моделей, способы моделирования.