Наслідки дії ринкової системи

Позитивні сторони ринку

Позитивні сторони ринку виявляються не тільки в стимулю­ванні розширеного відтворення на найновішій науково-технічній ос­нові, але й у ефективному розподілі товарів, послуг і ресурсів.

Тобто, ринкова економіка забезпечує максимальну економічну ефективність. Саме ця властивість ефективності розподілу зумовлює обмеження державного втручання у функціонування вільних ринків, або урядового регулювання їхніх операцій, за винятком тих випадків, коли таке втручання стає вимушеним.

У чисто ринковій системі ніхто із індивідів або державних органів не займається вирішенням тріади економічних проблем: що, як і для кого. У цих умовах і немає таких спеціальних органів, як Держпостач або Мінресурси, що здійснювали функції розподілу засобів виробництва за допомогою системи фондування та лімітування. В системі вільного підприємництва виробники і споживачі просто зустрічаються на рин­ку і визначають ціни і обсяги виробництва. Це видно на прикладі будь-якого багатомільйонного міста, яке без постійного потоку то­варів у місто та з міста, було б приречене на голодну смерть. Із багать­ох районів країни, а часом і з найвіддаленіших куточків земної кулі не припиняється потік товарів. Таким чином, мільйони жителів цих міст можуть жити спокійно спати, не боючись можливого краху тих госпо­дарських процесів, від яких залежить існування міст. До того ж, уся ця ділова активність не вимагає будь-якого коригування або вказівок згори.

Та якщо уважніше придивитися, то виявиться, що ринкова сис­тема - це не система хаосу і анархії. У ній існує певний порядок. Ринко­ва економіка являє собою відпрацьований механізм для неусвідомленої координації дій людей і фірм через систему цін і ринків. Без централі­зованого інтелекту він вирішує проблеми, які сьогодні не можуть роз­в’язати найпотужніші ЕОМ. Ніхто його не проектує. Він просто розви­вається. Як і людське суспільство, він змінюється. Але він розв’язує першорядне завдання будь-якого суспільства - необхідність вижити.

Важливою неекономічною перевагою ринкової системи є та обставина, що вона грунтується на ролі особистої свободи. Однією із фундаментальних проблем організації суспільства є координування економічної діяльності багатьох індивідів і підприємств. Вище було показано, що існує кілька способів здійснення такої координації, зок­рема централізоване управління і використання заходів примусу або добровільне співробітництво за допомогою ринкової системи.

Досвід показує, що лише ринкова система здатна координувати економічну діяльність без примусу. Ринкова система являє собою сво­боду підприємництва і вибору. Саме на цьому грунті вона і досягає великих успіхів. Підприємців і робітників не переводять із однієї га­лузі в іншу на підставі урядових директив, щоб забезпечити виконання виробничих завдань, встановлених певним всемогутнім урядовим відом­ством. Навпаки, за ринкової системи вони можуть домагатися збільшен­ня власної вигоди, з урахуванням звичайно, можливих здобутків і втрат від самої ринкової системи.

Особливістю ринкової організації економічної діяльності є недо­пущення втручання однієї особи у більшість видів діяльності іншої. Спо­живач захищений від примусу продавця, оскільки існують інші продавці, у кого він може купити потрібний йому товар. Продавець, у свою чергу, захищений від примусу з боку споживача, оскільки існують інші спожи­вачі, яким він може продати свій товар. Найманий робітник захищений від примусу з боку роботодавця, оскільки існують інші підприємці, у яких він може працювати.

Негативні наслідки ринку

Конкурентній ринковій економіці притаманні не тільки пози­тивні сторони, її функціонування має й цілу низку негативних наслідків. Вадою охарактеризованої вище системи цін є те, що насправді конку­ренція ніколи не буває досконалою. Фірми не знають, коли зміняться смаки споживачів, тому вони можуть викликати перевиробництво в одній галузі та недовиробництво в іншій. На той час, коли вони дізна­ються про це, становище знову може змінитися. Крім того, у конку­рентній системі одні виробники не знають, які методи застосовують інші, і тому витрати виробництва не знижуються до мінімуму. В кон­курентній боротьбі, зберігаючи у секреті набуті знання, можна досягти такого ж успіху, як і підтримуючи високий рівень виробництва.

З розвитком ринкової економіки дещо послаблюється конкурен­ція. Хоча з суспільної точки зору конкуренція бажана, вона найбільше докучає індивідуальному виробникові своєю безжалісністю. Вільному, індивідуалістському середовищу в ринковій системі певного мірою вла­стиве те, що підприємці, прагнучи прибутку і поліпшення своїх еконо­мічних позицій, намагаються позбутися обмежених пут конкуренції.

В умовах ринкової економіки постійно відбувається злиття фірм, мають місце таємні змови компаній, нещадна конкуренція тощо. Усе це сприяє послабленню конкуренції і зменшенню її регулюючого впли­ву. Ще А. Сміт свого часу підкреслював, що представники однієї і тієї ж галузі рідко зустрічаються один з одним, але коли така зустріч відбу­вається, вона завершується змовою проти споживачів або певним ма­невром з метою підвищення ціни.

На послаблення конкуренції впливає і сам технічний прогрес. Найновіша технологія здебільшого вимагає використання величезної кількості реального капіталу, великих ринків, комплексного централі­зованого інтегрованого ринку і багатих та надійних джерел сировини.

Передова технологія означає необхідність існування фірм-ви- робників, які є великомасштабними не тільки в абсолютних величи­нах, але й щодо розмірів ринку. Тобто досягнення максимальної ефек­тивності виробництва через застосування нової технології часто вима­гає існування невеликого числа порівняно великих фірм, а не великої кількості порівняно малих.

Звуження конкуренції дещо послаблює і ринкову систему як механізм ефективного розподілу ресурсів. Виробники і постачальники ресурсів стають менш залежними від волі споживачів. Суверенітет ви­робників і власників ресурсів ставить під сумнів і підриває суверенітет споживачів.

Дещо втрачає роль “невидима рука у поєднанні особистих і сус­пільних інтересів. До того ж, забезпечений ринковою системою захист від примусу в умовах розвинутої конкуренції грунтується на розпоро­шенні економічної влади. А концентрація економічної влади, якою супроводжується спад конкуренції, дозволяє тим, хто має цю владу, здійснювати заходи примусу.

Не завжди ринкова система забезпечує суспільство тими това­рами, які йому найбільше потрібні. З ослабленням конкуренції підри­вається також суверенітет споживача, ринкова система втрачає свою здатність розподіляти ресурси відповідно до бажань споживачів.

Ринкова система породжує відчутну соціальну нерівність. Вона доз­воляє найздібнішим і спритним підприємцям нагромаджувати величезні багатства; до того ж право спадковості з часом значно посилює цей процес нагромадження. Вказаний процес, крім кількісних і якісних відмінностей у людських ресурсах, які постачаються домогосподарствами, породжує в ринковій економіці надзвичайно нерівний розподіл грошових доходів.

У результаті сім’ї дуже різняться між собою здатністю реалізувати свої потреби на ринку. Багаті володіють значно більшою кількістю “гро­шових голосів”, ніж бідні. Виходить, що ринкова система виділяє ре­сурси на виробництво вишуканих предметів розкоші для багатих за ра­хунок ресурсів на виробництво предметів першої необхідності для бідних.

Країна, яка витрачає гроші на, шампанське, коли вона ще не забезпечила молоком своїх дітей, не може вважатися раціонально орган­ізованою країною. Єдина можливість для такої країни стати багатою і квітучою полягає в раціонально організованій економіці, тобто забез­печенні своїх потреб у порядку їхньої важливості. Не слід витрачати гроші на примхи і предмети розкоші, доки народ не буде забезпечений належним чином найнеобхіднішим.

Ринкова система не завжди може враховувати всі вигоди і витрати, пов’язані з виробництвом і споживанням певних товарів і послуг. Річ у тім, що деякі вигоди і витрати виступають стосовно до ринку зовнішніми в тому розумінні, що вони припадають на частку інших економічних агентів, які не є безпосередньо покупцями і продавцями. Такі вигоди і витрати називаються зовнішніми, або вигодами і витратами переливу.

Іншими словами, не всі види людської діяльності можуть фун­кціонувати на суто комерційних засадах. Так, споживчий попит, що враховується ринком, виражає лише задоволення, отримане індивіду­альними споживачами, які одержують товари і послуги; він не віддзер­калює того факту, що купівля такої послуги, як освіта, приносить ви­году або задоволення всьому суспільству.

Так само і виробники приймають рішення про виготовлення продукції, враховуючи лише ті витрати, які їм диктує ринок, і не зва­жаючи на зовнішні витрати, тобто витрати, що припадають на частку суспільства в цілому, як, наприклад, різні форми забруднення навко­лишнього середовища.

Отже, там, де попит і пропозиція не відображають усіх вигод і всіх витрат виробництва, тобто де існують зовнішні вигоди і витрати, ринкова система не здатна забезпечити такий розподіл ресурсів, який найкращим чином задовольняв би суспільні потреби.

Важливо також відзначити, що ринкова система враховує лише індивідуальні потреби. Існує багато потреб у таких товарах і послугах, виробництво яких не може фінансуватися індивідами через ринкове посередництво. Такі, наприклад, товари і послуги, як автомагістралі, національна оборона, боротьба з повенями, не можуть бути куплені у бажаній кількості сім’ями на індивідуальній основі. Ринковий механізм не здатний враховувати такі суспільні або колективні потреби.

Одним із найвідчутніших негативних наслідків функціонування ринку є безробіття, ринкова система, як показує досвід, не може за­безпечити повної зайнятості і стабільного рівня цін. Тому не випадко­во проблеми безробіття й інфляції, про які детально йтиметься нижче, постійно турбують не тільки вчених, але й державних діячів.

Хоча в природі чисто ринкової системи не існує, але її аналіз корисний тим, що дає таку картину реальності, яка є нормою, етало­ном, з яким можна зіставляти реальну економіку. При цьому важливо відзначити, що між ринковою системою, яка аналізується в теоретич­ному плані, і дійсною ринковою системою, що нині функціонує в промислово розвинутих країнах, існують істотні відмінності.

У багатьох країнах на ринках продуктів і ресурсів конкуренція ведеться не між безліччю дрібних фірм, які функціонують у системі чисто ринкової економіки, а між кількома великими фірмами. Те саме відбувається і на багатьох ринках робочої сили, де панують великі профспілки. Вступ до ряду високоприбуткових галузей утруднений патентами, обмеженим доступом до ключових ресурсів, великими пе­ревагами урівні витрат виробництва, дискримінаційною ціновою стра­тегією та іншими перепонами.

Виходить, у реальному житті монопольні елементи зумовлюють відхилення від досконалої конкуренції. їхня діяльність може виклика­ти порушення в ціноутворенні, неправильний, марнотратний розподіл ресурсів і виникнення монопольних прибутків. Наявності лише кількох суперників ще недостатньо для досконалої конкуренції. Економічне визначення “недосконалого конкурента” таке: це кожний, хто купує або продає будь-який товар у достатній кількості, що впливає на ціну даного товару. Нині все економічне життя являє собою поєднання елементів конкуренції і монополії. Переважаючою формою є не дос­конала, а недосконала (монопольна) конкуренція. При цьому важливо наблизитись до більш-менш досконалої конкуренції.

Важливою відмінністю між теоретичною моделлю ринкової си­стеми і ринковою системою, що реально функціонує у більшості про­мислово розвинутих країн, є економічна роль, яку в цих країнах відігра­ють уряди. На противагу пасивному урядові, що припускалось у теоре­тичному плані, в реальному житті державний сектор більшості сучасних країн є активним та інтегральним компонентом економіки. Через свої уряди суспільство вживає, як буде показано у спеціальному розділі, заходи, спрямовані на протидію негативним наслідкам ринку і сприян­ня повнішому прояву його позитивних сторін.

Підсумки

1. Перед кожною економічною системою виникають такі фун­даментальні проблеми: Що? Як? Для кого?

2. У ринковій економіці виробляють лише ті продукти, вироб­ництво і продаж яких забезпечує загальний виторг, достатній для по­криття всіх витрат, включаючи і нормальний прибуток. Тому продукти, виробництво і продаж яких не забезпечують нормального прибутку, не виготовляють.

3. Наявність економічного прибутку означає процвітання галузі і є сигналом до її розширення.

4. Незалежність споживча означає, що і підприємства, і поста­чальники ресурсів скеровують свої зусилля відповідно до потреб спо­живача.

5. Конкуренція змушує підприємства застосовувати технологію, яка забезпечує найнижчі витрати, а отже, - економічно найефективнішу.

6. Фірми конкурують тому, що за наявності ринкової конку­ренції виробники намагаються знизити витрати на виробництво то­варів, що дозволяє збільшити прибуток. У результаті цього підвищується продуктивність, знижуються витрати і компанії отримують можливість зменшити роздрібні ціни. Отже, підвищуючи ефективність виробниц­тва, конкуренція веде до зниження цін.

7. Конкуренція стимулює виробників до поліпшення якості то­варів і збільшення асортименту товарів та послуг. Споживачі швидко визначають, які фірми виробляють продукти вищої якості, і саме ці фірми одержують більші прибутки. Отже, виробники на конкуруючих ринках повинні постійно виробляти нові товари і послуги для завою­вання більшої частини ринку.

8. Виробники постійно борються з конкурентами за покупців на ринку збуту. Така боротьба може проводитися тільки шляхом розширення і поліпшення асортименту товарів та послуг, що пропонуються за ниж­чими цінами. У підсумку виграє споживач і все суспільство в цілому.

9. Різні ринкові структури характеризуються кількістю і можли­востями покупців на ринку. Структура ринку видозмінюється від іде­альної моделі досконалої конкуренції з великою кількістю покупців і продавців через монополістичну конкуренцію і олігополію до моно­полії, яку представляє лише один продавець.

10. Ринок має не тільки позитивні сторони; йому властива і ціла низка негативних наслідків: безробіття, інфляція, циклічний характер розвитку економіки, диференціація в доходах різних соціальних груп населення тощо.

Терміни і поняття

Фундаментальні проблеми Монополістична конкуренція

економіки

Організація виробництва Олігополія

Відносини розподілу Монополії

Загальний дохід Товарна диференціація

Витрати виробництва Лідерство в цінах

Нормальний прибуток Таємні угоди

Економічний прибуток Картель

Споживчий попит “Витрати плюс”

“Голосування грішми” “Невидима рука”

Конкуренція Досконала і недосконала

Досконала конкуренція конкуренція

Особиста зацікавленість Однорідний продукт

Питання для повторення

\. Поясніть, як ринкова система вирішує фундаментальні проб­леми. Чому необхідно вибирати економічне рішення*.

'L. Особливості розв’язання фундаментальних питань в умовах перехідної економіки України.

?>. Назвіть основні причини конкуренції між фірмами.

4. Якщо розглядати ряд ринків, сталі, послуг перукарні, авто­мобілів, цінних паперів фірм, бензину, то який з них найбільше відпо­відає умовам досконалої конкуренції*.

5. Чи може монополіст, на відміну від конкурентної фірми, при­значити будь-яку ціну на свій продукт*. Назвіть цінові монополістичні об’єднання в сучасній Україні.

S. Яку спільну характерну рису мають ринки досконалої і моно­полістичної конкуренції*.

T. Чи правильне твердження, нібито на ринку олігополії ціни менш стійкі, ніж в умовах досконалої конкуренції*.

%. Поясніть, як відбивається політика цін ОПЕК на енергетичній ситуації в Україні.

θ. Розкрийте позитивні та негативні сторони ринкової системи. Дайте їм грунтовну оцінку. Покажіть основні наслідки формування ринкової економіки в Україні.

\й. Яка роль відводиться урядові в умовах ринкової економіки*.

VI.