Становлення і розвиток мікроекономічної теорії

Як складова економічної теорії мікроекономіка сформувалася в кінці XIX — на початку XX ст. Однак її становлення пройшло довгий шлях ево­люційного розвитку.

Засади мікроекономічного аналізу виявляються ще в класичній полі­тичній економії.

У період пізнього класицизму багато економістів, застосовуючи цей метод, часто робили фундаментальні відкриття в мікроекономіці.

Основоположниками мікроекономіки вважаються вчені Т. Мальтус і Ж.-Б. Сей. Закон спадної доходності Мальтуса та теорія трьох факторів ви­робництва Сея досі використовуються в мікроекономічному аналізі.

У другій половині XIX ст. завершується становлення економіки з переваж­но ринковим механізмом її регулювання. За цих умов особливо актуальним стає дослідження практичних питань, що спричинило зміщення аспектів із з'ясування загальних принципів політичної економії на аналіз проблем госпо­дарської практики. Якісний аналіз, як правило, витісняється кількісним.

Мікроекономічний аналіз має такі етапи еволюційного розвитку [1, c.10-11].

І етап (1845—1890). Закладаються основи мікроекономіки, формують­ся основні методологічні принципи дослідження. Найвідомішими пред­ставниками цього етапу є:

Г. Госсен — вперше використав психологічний фактор аналізу еко­номічної поведінки суб'єктів і сформулював закони насичення потреб людини;

К. Менгер, Ф. Візер, Е. Бем-Баверк (австрійська школа ) — збагати­ли економічну науку відкриттям принципу граничної корисності й за­пропонували кількісний (кардиналістський) підхід до її визначення;

Дж. Б. Кларк (представник американської школи) — порушив питання про необхідність визначення граничної корисності не лише щодо предметів спо­живання, а й факторів виробництва, тим самим модифікував теорію граничної корисності у теорію граничної продуктивності факторів виробництва.

II етап (1890—1933). На цьому етапі мікроекономіка виділяється в окре­му галузь економічних досліджень на основі систематизації і узагальнення ідей пізньої класики, австрійської та американської шкіл. Після опубліку­вання роботи А. Маршалла "Принципи економіки" (в оригіналі "Principals of Economics», 1890) наука дістала свою першу назву «Economics».

Представники другого етапу:

А. Маршалл: запропонував компромісний варіант визначення ринкової ціни — граничною корисністю та витратами виробництва; сформулював закони попиту та пропозиції; значну частину своїх досліджень присвятив вивченню мотивів поведінки окремих господарюючих суб'єктів;

У Джевонс, Ф. Еджуорт, Л. Вальрас, В. Парето (математична школа): вперше широко використали апарат математики як інструмент економічних досліджень і спробували описати ринок конкурентних товарів як замкну­тої системи жорстких кількісних взаємозалежностей. Вони запропонували якісний (ординалістський) підхід до визначення граничної корисності і об­грунтували теорію загальної економічної рівноваги.

III етап (1933 — до сьогодення). Мікроекономіка розвивається на власній основі і поповнюється такими відкриттями:

ефект доходу і заміщення (Є. Слуцький, Дж. Хікс, П. Самуельсон); те­орія недосконалої конкуренції (Дж. Робінсон); теорія монополістичної кон­куренції (Е. Чемберлін);

теорія ігор (Дж. Неш, О. Моргенлітерн, Дж. фон Нейман).

Сьогодні мікроекономіка визнана в усьому світі. З цієї дисципліни на­писано десятки тисяч досліджень і сотні підручників зарубіжних і вітчиз­няних учених [2].

Примітки

1. Задоя А.О. Мікроекономіка: Навч. посіб. — К.: Т-во «Знання», КОО, 2000. — 176 с.

2. Макконнелл К. Р., Брю С. Л. Аналітична економія. Принципи, проблеми і політика. Частина 2. Мікроекономіка / Пер. з англ. 13 видання. Наук. ред. пере­кладу Т. Панчишина. — Львів: Просвіта, 1999.—650с.; Піндайк Р С., Рубінфельд Д. Л. Мікроекономіка / Пер. з англ. А. Олійника та Р Скільського. — К.: Основи,

1996. — 646 с.; Семюелсон Пол А., Нордгауз Вільям Д. Мікроекономіка: Пер. з англ. / Наукова редакція перекладу С. Панчишина. — К.: Основи, 1998.- 676с.; Хайман Д. Н. Современная микроэкономика: анализ и приложения: Пер. с англ. В 2 т. — М.: Финансы и статистика, 1992. Т.1. — 384с.; Т.2.- 384с.; Мікроекономіка і макроеко- номіка: Підручник для студентів екон. спец. закл. освіти: У 2 ч. / С. Будаговська, О. Кілієвич, І.Луніна та ін.; За заг ред. С.Будаговської. — К.: Основи, 1998. — 518 с. [ Мікроекономіка — с. 12 -210]; Слухай С.В. Довідник базових термінів та понять з мікроекономіки. — Київ: Лібра, 1998. — 254 с.; Вэриан Х. Р Микроэкономика. Про­межуточный уровень. Современный подход: Учебник для вузов / Пер. с англ.под ред Н. Л. Фроловой. — М. : ЮНИТИ, 1997. — 767 с.;.Ястремський О. І., Гриценко О. Г. Основи мікроекономіки. — К.: Знання, 1998. — 674с.

4.2.