Світове господарство

Розвиток національних економічних систем відбувається не і юльовано, а у тісному зв’язку і співробітництві з національними кономіками інших країн. Формуються стійкі економічні зв’язки між окремими країнами, зростає взаємозалежність національних кономік, відтворювальний процес виходить за національні межі, і кономічний розвиток характеризується інпіериаціоналізацісю и/юбницпіва, яка проявляється в таких організаційно-економічних Нормах, які зв’язують виробництво одних країн з використанням ного результатів іншими.

Результатом розвитку інтернаціоналізації виробництва стало формування на рубежі XIX-XX ст. світового господарства. Світове господарство виступає як сукупність національних економік окремих країн у їх взаємодії. Розрізняють якісний і кількісний аспекти світового господарства. Якісний характеризується сукупністю економічних законів, що діють у сфері міжнародних господарських відносин. Кількісна структура відображає матеріально-речові параметри розвитку, пов’язані з обсягами світової торгівлі, валютно-кредитних відносин, руху капіталу і робочої сили.

Чільне місце у структурі світового господарства займає міжнародна виробнича сфера - розгалужена сукупність виробничо- інвестиційних і фінансово-кредитних зв’язків, що складаються між окремими державами, регіонами та фірмами у процесі вивозу капіталу, діяльності транснаціональних корпорацій (THK), розвитку міжнародної спеціалізації та кооперування виробництва, створення спільних підприємств та спеціальних економічних зон. Міжнародна науково-виробнича сфера включає інтернаціональні науково- технічні та виробничо-інвестиційні комплекси.

Наступний елемент структури світового господарства - сфера міжнародного обміну. Обсяг, динаміка, структура, основні пропорції світової торгівлі визначаються насамперед характером і змістом міжнародного науково-технічного та виробничого співробітництва.

Матеріальними основами всесвітнього господарства виступають:

■ система міжнародного поділу праці;

■ світова виробнича інфраструктура (транспорт, зв’язок та ін.);

■ світова валютна система;

■ міжнародна міграція капіталів та робочої сили.

Формування цих матеріальних основ почалося в кінці XIX - на початку XX ст., а їх розвиток і поглиблення відбувається постійно. Міжнародний поділ праці - цс спеціалізація окремих країн у межах всесвітнього господарства на виробництві певної продукції та послуг, що зумовлює необхідність обміну на світовому ринку результатами різних видів діяльності (у вигляді товарів та послуг).