ТЕНДЕНЦІЇ У РОЗВИТКУ ФОНДОВОГО РИНКУ І ФОНДОВОЇ БІРЖІ

Розвиток капіталу та його форм зумовив створення і ефективну дію механізму переливу капіталів, що служить основою структурних зрушень в економіці, при­скорення науково-технічного прогресу та його використання в інтересах підви­щення ефективності економіки.

1 що особливо важливо, фондовий ринок каталізує науково-технічний прог­рес, зростання продуктивності праці і ефективності економіки. Це знаходить вияв у зростанні первинних розміщень акцій компаній, які працюють у галузі ви­соких технологій. Попит на фондовому ринку особливо зростає на акції компа­ній, пов'язаних з інтернет-технологіями, які розробляють і впроваджують сучас­ні засоби комунікації, програмне забезпечення інформаційних систем. Крім того, попитом користуються компанії в галузі біотехнологій, фармацевтики, генної ін­женерії та ін. Активізують зміни на ринку самі споживачі послуг ринку - інвес­тори та емітенти, що знайшло вияв у зростанні кількості професійних учасників фондового ринку, наприклад, SEAO International - дилерський ринок, створений в Англії, Європейська торгова система ESDAQ (Брюссель), пан європейський ри­нок для акцій високотехнологічних компаній; INSTINET (брокерсько-дилерська торгова система); TRADEPOINT (ліцензована інвестиційна біржа в Англії) та ін.

У другій половині 90-х років XX ст. виникли ECN-електронні комунікаційні мережі, створені з ініціативи і за фінансовою участю найбільших інвестиційних компаній США, що не лише розширили торгівлю акціями, а й зумовили пробле­му фрагментації ринку. В США працюють 18 електронних комунікаційних систем, які збирають, оголошують і задовольняють заявки клієнтів, конкуруючи з біржами і позабіржовими торговими системами. У 1999 р. вони здійснили 50 % операцій з цінними паперами в американській торговій системі NASDAQ і до 10 % - на Нью- Йоркській фондовій біржі. У Західній Європі на них припадає 5 % обсягу операцій з акціями.

У 1990-ті на фондовій біржі спостерігалася тенденція до комерціалізації: де­далі більше бірж перетворювалися на відкриті акціонерні товариства, що дало змогу залучити додатковий капітал, впроваджувати сучасні технології, підвищу­вати рівень менеджменту. Відкритими акціонерними товариствами стали Сток­гольмська фондова біржа (1990), Біржа Гельсінкі (1995), Біржа Копенгагена (1996), Амстердамська фондова біржа (1997), Австралійська фондова біржа (1998), Лон­донська фондова біржа (2000).

У діяльності фондового ринку спостерігаються і такі нові тенденції. По-перше, відбувається концентрація значної частини послуг для користувачів ринку “під од­ним дахом” - об’єднання бірж Західної Європи. Так, у 2000 р. Паризька, Брюссель­ська та Амстердамська біржі оголосили про злиття і утворення єдиної торгової сис­теми Euronext. По-друге, створюються власні електронні платформи на біржах.

У процесах біржової інтеграції дедалі сильніше проявляються глобалізаційні явища. Західноєвропейські учасники фондового ринку (біржі і торгові системи) прагнуть створити загальноєвропейський торговий простір. Водночас американ­ські працюють на перспективу створення глобального фондового ринку. Так, по- забіржова торгова система NASDAQ формує торгові майданчики в Європі та Япо­нії, які поєднують свою роботу з аналогічними майданчиками у США.

Загальна капіталізація світового фондового ринку у 1999 р.

Фондовий ринок країн, що розвиваються, у 90-х роках XX ст. характеризувався коливанням головних параметрів. Частка цих країн у капіталізації світового фон­дового ринку збільшилася з 5 % у 1990 до 14 % у 1996 р. Але у 1998 р. знизилася до

8 %, Причина - нестабільність фондового ринку цих країн та нерозвинутість інфра­структури. Перед фондовими ринками країн, що розпиваються, постали проблеми мобілізації внутрішніх заощаджень, формування непрозорості операцій на фон­довому ринку і захист прав інвесторів. Перспективи розвитку фондового ринку цих країн пов’язані не лише з впровадженням сучасних технологій і консолідацією учасників ринку, а й з досягненнями макроекономічної і фінансової стабільності.

15.3.