Теорія постіндустріального суспільства Данієля Белла
Розвиток суспільства Д. Белл [1] пов’язував зі змінами в різних сферах суспільного життя: економічній, соціальній, культурній, політичній. Кожна з цих сфер побудована на певному «принципі вісі».
Теорії марксизму та «індустріального суспільства» Белл вважав однобічними, внаслідок використання в них схем історичного прогресу виключно вздовж єдиної «вісі», яка вела до економічного (вісь відносин власності»), або технологічного (вісь технічних змін) детермінізму. Для того щоб оминути однобічність у дослідженні та виділити потрібну логіку в межах даної концептуальної схеми, Белл запропонував досліджувати історичний прогрес з використанням різних «принципів вісі».Д. Белл — автор однієї з найвпливовіших і найпопулярніших теорій сучасної економічної науки — теорії постіндустріального суспільства. У середині 1970-х років він писав, що постіндустріальне суспільство являє собою «перш за все зміну характеру соціальної структури, зміну принципу виміру суспільства, а не всієї його конфігурації»[2], тобто мова йде про «появу нових стрижневих структур і нових стрижневих принципів: перехід від суспільства, що виробляє товари, до інформаційного суспільства, або суспільства знань». У контексті цього переходу Д. Белл розглядає три компоненти» «в економіці... зрушення від обробних галузей до сфери послуг; в технології. провідна роль заснованих на науці галузей промисловості; у соціологічному вимірі. нові технократичні еліти і новий принцип стратифікації» [2,c.661].
Рух до постіндустріального суспільства однозначно трактується як процес еволюційний, поступовий. Окремі риси цього суспільства на межі століть позначаються лише у найбільш розвинутих країнах Західної Європи, США, Японії. А майбутнє людське суспільство вважав суспільством знання: «Цілком очевидно, що постіндустріальне суспільство являє собою суспільство знання у двоякому розумінні: по-перше, джерелом інновацій усе більшою мірою стають дослідження й розробки (більше того, виникають нові відносини між наукою і технологією, зважаючи на центральне місце теоретичного знання); по-друге, прогрес суспільства, який вимірюється зростаючою часткою ВНП і зростаючою частиною зайнятої робочої сили, все більше однозначно визначається успіхами у сфері знання»[2, c.288].
Закономірне зростання ролі знань та інформації в розвитку соціально-економічного прогресу отримало докладне обгрунтування у створеній Беллом інформаційній теорії вартості. Белл побудував свої висновки на таких припущеннях.
Парадигма трудової теорії вартості, яка не враховує фундаментальної ролі інформації і знань в економіці, має бути замінена новою, розвиненою на базі інформаційної теорії вартості: «Коли знання у своїй систематичній формі залучається до практичної переробки ресурсів (у вигляді винаходу або організаційного удосконалення) можна сказати, що саме знання, а не праця виступає джерелом вартості».
Перехід від трудової до інформаційної теорії вартості Д. Белл пов’язав із характерними рисами інформаційного суспільства [3], які він розглядав як:
— перехід від постіндустріального до сервісного суспільства, в якому домінує сфера інформаційних послуг;
— переважання кодифікованого теоретичного знання для здійснення технологічних інновацій;
— перетворення нової «інтелектуальної» технології на ключовий інструмент системного аналізу і теорії прийняття рішень.
Д. Белл справедливо вважав, що «інформація і теоретичне знання є стратегічними ресурсами інформаційного суспільства... У такій якісно іншій ролі вони представляють поворотні пункти новітньої історії. Перший поворотний пункт — це зміна самого характеру науки, яка, = як «загальне знання», стала основним виробником, силою сучасного суспільства. Другий поворотний пункт — це звільнення технології від її імперативної спрямованості, майже повне перетворення її в слухняний інструмент.».
Примітки
1. Данієль Белл (1918-2011), професор Гарвардського університету. Основні твори — «Прийдешнє постіндустріальне суспільство»(1973), «Культурні протиріччя капіталізму»(1976), «Соціальні межі інформаційного суспільства» (1986).
2. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество: Опыт социального прогнозирования. — М., 1999. — С.661.
3. Перехід до «постіндустріального суспільства» супроводжується зростанням ролі інформації до такого рівня, що для характеристики майбутнього суспільства Белл був змушений ввести термін «інформаційне суспільство».
Д. Белл визначив основні завдання, які потрібно вирішити для переходу до постіндустріальної стадії: суттєве розширення кабельних телесистем, телефонних і комп’ютерних мереж та телекомунікацій у єдину інтерактивну систему; заміна паперу електронними носіями інформації, передача інформації у інтерактивному режимі; перехід до системи дистанційного, комп’ютеризованого загальноосвітнього і обов’язкового навчання тощо.
8.14.
Еще по теме Теорія постіндустріального суспільства Данієля Белла:
- Теорії постіндустріалізму. Економічні погляди Д. Белла та М. Кастельса як провідних теоретиків постіндустріального (інформаційного) суспільства. Риси нової економіки в дослідженнях Р. Аткінсона і Д. Каррія
- Постіндустріальне суспільство як епоха зародження та становлення «нової економіки»: сутність та ознаки
- Інституціональна економічна теорія нового індустріального суспільства Джона Гелбрейта
- § 8.7. Теорія протилежної думки (теорія динамічної нерівноваги)
- Теория постиндустриального развития Д.Белла
- Теория постиндустриального развития Д.Белла
- Розділ З Постіндустріальна стадія цивілізації
- Трансформаційна економіка в контексті формаційного, цивілізаційного, постіндустріального, інституціонально-еволюційного підходів
- Методологія дослідження сучасного суспільства та нової економіки
- 20. Типи і еволюція економічних систем. Формаційний і загально – цивілізаційний підходи до типізації суспільства.
- Відносини власності в економічній системі суспільства
- Теорії розвитку суспільства
- 18. Економічний лад суспільства, його суть та структура.