Виторг та прибуток фірми

Виторг— це сума грошей, яка надходить від продажу фірмою певної кількості товарів.

Мікроекономіка виділяє три види виторгу: загальний (TR), середній (AR), граничний (MR).

Загальний виторг— це добуток ціни та кількості проданого продукту: TR =AR?Q.

Середній виторг— це сума грошей, яку отримує продавець за продану одиницю продукції: ΛR =Р, де Р— ціна продукту, ΛR— середній виторг.

Граничний виторг— це зміна загального виторгу підприємства, що походить із продажу однієї додаткової одиниці його продукту. MR— це до­датковий виторг, отриманий виробником унаслідок зниження ціни і прода­жу додаткової одиниці продукції.

Граничний виторг обчислюється за формулою:

MR =∆TR / ∆Q,

де TR — зміна загального виторгу; ∆Q — зміна кількості проданої продукції. За сумою виторгу фірми визначають масштаби її комерційної діяльності.

Термін “прибуток” використовують для позначення різниці між ви­торгом фірми та її витратами. В економічній науці та господарській прак­тиці розрізняють економічний прибуток, бухгалтерський прибуток і нор­мальний прибуток.

Економічний прибуток— це різниця між загальним виторгом і загаль­ними витратами фірми— явними і неявними: ЕР= ER— ТС, де ЕР— еко­номічний прибуток; TR— загальний виторг; ТС = ЕС + ІС, де ЕС— явні витрати; ІС— неявні витрати.

Бухгалтерський прибуток— це різниця між загальним виторгом і яв­ними витратами фірми. Такий прибуток називають ще розрахунковим, бо під час його обчислення враховують лише грошові платежі, які фіксуються у бухгалтерській звітності фірми: АСР = TR— ЕС, де АСР— бухгалтер­ський прибуток; ТИ— загальний виторг; ЕС— явні витрати.

Нормальний прибуток— це той мінімальний дохід, який має зароби­ти підприємець, щоб залишитися у своєму бізнесі. Це плата за виконання підприємницьких функцій.

Прибуток— це основний показник ефективності роботи фірми. Для максимізації прибутку фірми її керівництво може використовувати дані про виторг і витрати. Максимізує прибуток такий обсяг продукції, за якого TR : TC є найбільшим, або MR : MC = 1.