Визначення курсу національної валюти

Купівля-продаж іноземної валюти на основі попиту і пропозиції відбувається на валютних ринках, без яких валютні відносини втрачають свій реальний економічний зміст.

Конкретною формою організації і регулювання валютних відно­син виступає валютна система.

Валютна система — це сукупність економічних, організацій­них і правових відносин з приводу функціонування і розвитку ва­люти.

Валютна система існує у двох основних формах — національній і світовій. Виділяють також міжнародну (або регіональну) валютну систему, яка займає проміжне становище між вказаними формами.

Національні валютні системи виникли історично першими. Во­ни є невід’ємною частиною валютних відносин національних країн, закріплених у національному валютному законодавстві. Для націо­нальної валютної системи характерні національна валюта, валютні резерви, валютний паритет, курс національної валюти та порядок його дії, умови функціонування національної валюти та золота, умови конвертування валюти, валютні обмеження та їх форми і ме­тоди, механізм використання кредитних важелів міжнародних роз­рахунків, система валютного регулювання тощо. Національна ва­лютна система органічно пов’язана з внутрішньою кредитно- фінансовою системою.

Наприкінці XIX ст. на основі інтернаціоналізації продуктивних сил, міжнародного поділу праці, формування світового ринку, по­ширення золотого стандарту виникала світова валютна система. Її характерними елементами були наявність стабільних золотих ва­лют у більшості розвинутих країн, чіткий механізм визначення вза­ємних курсів валют, валютний ринок, узгоджений порядок взаєм­них міжнародних платежів на основі вексельного обігу та золота. Золото виконувало всі функції грошей, що забезпечувало стабіль­ність валютної системи. Валютна система була закріплена у міжде­ржавних угодах. Але під час першої світової війни (1914—1918 ро­ки) майже всі країни припинили розмін кредитно-паперових гро­шей на золото, що означало крах світової валютної системи.

3.