8.2. Інституціоналізм

Напрямок економічної думки, який не зупиняється на дослідженні суто економічних відносин, а вводить до аналізу цілий комплекс умов і факторів, що впливають на економічне життя. Розглядається роль таких суспільних інститутів, як форми господарської організації, норми поведінки соціальних груп, юридичні закони, стереотипи мислення і масової суспільної свідомості, звичаї та традиції.

Історичні умови

1. Інтенсивний характер процесів концентрації та централізації капіталу в США та виникнення на цій основі монополістичних угруповань у промисловості і банківській сфері;

2. Посилення ролі фінансового капіталу.

3. Зміна соціальної структури суспільства:

- формування і зростання середнього класу;

- розорення дрібних та середніх господарств.

4. Загострення соціальних суперечностей.

Особливості економічних поглядів

1. Незадоволення “нежиттєздатністю” висновків класичної і неокласичної теорії, особливо статичним характером ортодоксальної теорії цін.

2. Прагнення до створення інтегральної економічної теорії, що поєднує економіку, психологію, юриспруденцію, антропологію. Міждисциплінарний підхід до вивчення економічних явищ.

3. Відмова від емпіризму в економічній науці. Потяг до детальних кількісних досліджень.

4. Предметом вивчення є роль суспільних інститутів в економічному житті суспільства, а також мегатенденції розвитку людства.

5. Методи дослідження:

- історико-генетичний;

- психологічний;

- описово-статистичний;

- правове трактування економічних процесів;

- математичні методи;

- макроекономічний аналіз.

Основні течії

1. Ранній інституціоналізм:

- соціально-психологічний (Т. Веблен);