Сутність, функції та різновиди кредиту
Кредит — це суспільні відносини, що виникають між економічними суб’єктами у зв’язку з переданням один одному в тимчасове користування вільних коштів (вартості) на засадах зворотності, платності та добровільності [5, с.206].
Основними, найбільш визнаними є такі принципи кредитування:
J цільове призначення позички, тобто надання кредиту на конкретні цілі.
J строковість передання коштів кредитором позичальнику, тобто кредитування на заздалегідь визначений термін, що вказується у договорі.
J поверненість позичальником коштів кредитору в повному обсязі.
J забезпеченість позички, тобто наявність застави;
J платність користування позиченими коштами, тобто надання кредиту «під відсоток».
Сторони, які беруть участь у кредитних відносинах вважаються суб'єктами кредитування (кредиторами і позичальниками), а грошові чи матеріальні цінності або виконані роботи та надані послуги, щодо яких укладається кредитний договір, є об'єктом кредиту. Кредитний договір (credit agreement) - угода, відповідно до якої банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит і сплатити проценти. Кредитний договір укладається в письмовій формі [19].
Кредитори - це учасники кредитних відносин, які мають у своїй власності вільні кошти і передають їх у тимчасове користування іншим суб’єктам. Кредиторами можуть бути фізичні особи, юридичні особи (підприємства, організації, установи), держава, банки. Позичальники - це учасники кредитних відносин, які мають потребу у додаткових коштах і одержують їх у позику від кредиторів. Позичальниками можуть бути ті ж особи, що можуть бути кредиторами [5, с.208-209]. Сьогодні найбільшим кредитором є населення, а позичальником - держава.
Науковці виділяють такі основні функції кредиту:
J Перерозподільча функція кредиту - полягає у тому, що тимчасово вільні кошти юридичних і фізичних осіб за допомогою кредиту передаються у тимчасове користування підприємств, господарських товариств і населення для задоволення їх виробничих або особистих потреб.
J Емісійна функція - полягає у використанні кредиту для регулювання кількості грошей в обігу.
J Контрольна функція - полягає у тому, що в процесі кредитного перерозподілу коштів забезпечується банківський контроль за діяльністю позичальника [5, с. 212].
Роль кредиту у ринковій економіці є суттєвою і багатогранною. У своїй перерозподільній функції кредит, який характеризується високою мобільністю, активно впливає на всі процеси суспільного відтворення, значною мірою регулюючи його [18, с.420]. Важливу роль відіграє кредит у переміщенні капіталу між галузями економіки, регіонами країни та у масштабах світового господарства. Кредит відіграє значну роль в організації грошових розрахунків — готівкових і безготівкових. Кредит сприяє розширенню виробництва. Він також допомагає суб’єктам господарювання забезпечувати безперебійність кругообігу основного й оборотного капіталу. Особливо значною є роль кредиту в забезпеченні тимчасової потреби в коштах, обумовленої сезонністю виробництва та реалізації продукції [18, с.420-421]. Тому важливу роль кредит відіграє у розвитку передусім сільського господарства.
В умовах економічної кризи кредит відіграє значну роль у відновленні діяльності підприємств, які тривалий час простоювали, допомагає їм змінити асортимент продукції, що випускається, або поліпшити її якість, зробити цю продукцію конкурентоспроможною на внутрішньому і світовому ринках. Важливу роль кредит відіграє й у раціональному використанні робочих площ на підприємствах, які зменшили обсяги випуску раніше освоєної продукції, даючи можливість організувати на них виробництво нової продукції, що користується попитом серед споживачів [18, с. 421].
Емісійна функція кредиту проявляється не лише у його використанні як складової грошово-кредитного мультиплікатора, а й у рамках згладжування економічного циклу. Проголошений монетарною владою України курс на реалізацію політики інфляційного таргетування вимагає проведення виваженої монетарної політики, яка поміж іншим передбачатиме й жорсткий контроль грошово-кредитної емісії.
Види кредиту
1. За кредиторами:
J Фірмові (комерційні, міжгосподарські) кредити. Фірмовий кредит - це позика, що надається постачальником покупцю у вигляді відстрочки платежу. Найбільш поширені терміни фірмового кредиту - 8-10 років. Серед них слід вказати:
Вексельний кредит. Цей різновид полягає у використанні векселю як інструменту гарантування оплати відстроченого платежу. Вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).
Найбільш надійною гарантією оплати є вексель, авальований банком покупця. Аваль - гарантія оплати векселя або чека третьою особою.
Аванс покупця. Цей різновид полягає у наданні авансу продавцю. Розмір авансового платежу складає, як правило, близько 10-30% загальної вартості угоди. Іноді при виготовленні продукції на замовлення аванс надається виробнику ще до початку виробництва.
Кредит за відкритим рахунком. У даному випадку продавець записує на рахунок покупця борг у розмірі вартості поставленої продукції та відсотки за користування кредитом, а покупець зобов’язується погасити цей борг.
У Банківські кредити. Їх класифікація детально розглядається у підпункті 3.
У Урядові кредити - надані урядами від імені держави
У Кредити міжнародних фінансово-кредитних організацій
У Змішані кредити - надані кредиторами різних типів, наприклад, державними та міжнародними установами.
2. За джерелами виділяють міжурядові кредити та кредити міжнародних фінансових організацій.
3. За цільовим призначенням розрізняють цільові (зв’язані) кредити та нецільові (фінансові) кредити.
Цільові кредити поділяються на:
У Комерційні - для закупівлі певних товарів і послуг;
У Інвестиційні - для будівництва конкретних об’єктів, придбання цінних паперів;
У Проміжні - для змішаних форм вивезення капіталів, товарів і послуг, наприклад, інжинірингу.
Розглянемо найбільш поширені різновиди комерційних кредитів.
Серед населення поширеним різновидом кредитів є споживчий кредит. Споживчий кредит (consumer loan; consumer credit) - кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) фізичним особам на придбання споживчих товарів або послуг у тимчасове користування, під процент, на умовах строковості та платності. Споживчий кредит, зазвичай, надається для придбання товарів тривалого користування (автомобілі, меблі, складна побутова техніка), на споживчі цілі, на навчання, лікування тощо. Споживчий кредит можуть надавати банки, кредитні спілки, ломбарди, а також підприємства торгівлі чи сфери послуг. Поширення набуло споживче кредитування під заробітну плату без визначення цілі одержання кредиту. Його перевагами є короткі терміни оформлення та відсутність поручителів або застави. Такі кредити можуть надаватися на основі кредитної картки [13].За кордоном одним з найбільш поширених кредитів за участю фізичних осіб є іпотечний кредит. В Україні, внаслідок високих кредитних ставок таких різновид кредитування не є настільки поширеним. Іпотечний житловий кредит (residential mortgage loan) - довгостроковий кредит, що надається фізичній особі, товариству співвласників квартир або житловому кооперативу для фінансування витрат, пов’язаних з будівництвом або придбанням квартири чи житлового будинку (з урахуванням землі, що знаходиться під таким житловим будинком, чи присадибної ділянки), які надаються у власність позичальника з прийняттям кредитором такого житла (землі, що знаходиться під ним, чи присадибної ділянки) під заставу [9]. Іпотека (mortgage) - вид забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном, що залишається у володінні та користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому законодавством. Іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель. Іпотекодержатель - кредитор за основним зобов'язанням [15]. Предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов:
J нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація;
J нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення;
J нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено законодавством [15].
Предметом іпотеки також може бути об'єкт незавершеного будівництва, майнові права на нього, інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуте ним у власність відповідне нерухоме майно у майбутньому. Обтяження такого нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку незалежно від того, хто є власником такого майна на час укладення іпотечного договору. Частина об'єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості, якщо інше не встановлено законодавством. Іпотека поширюється на частину об'єкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості. Ризик випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування предмета іпотеки несе іпотекодавець, якщо інше не встановлено іпотечним договором. Предметом іпотеки може бути право оренди чи користування нерухомим майном, яке надає орендарю чи користувачу право будувати, володіти та відчужувати об'єкт нерухомого майна. Таке право оренди чи користування нерухомим майном вважається нерухомим майном [15].
4. За формою кредитування виділяють грошові кредити та товарні кредити (надаються експортерами у товарній формі з подальшою оплатою у грошовій або і у іншій товарній формі).
5. За формою забезпечення виділяють забезпечені та бланкові кредити.
J Забезпечені кредити передбачають використання застави. Застава - спосіб забезпечення виконання зобов’язань, укладених суб’єктами економічної діяльності. Це форма гарантії, яку надає позичальник кредиторові в обумовленому обсязі та у визначені терміни. Зазвичай, застава - це певна власність, яка на основі заставного зобов’язання передається кредитору на випадок, якщо позичальник не зможе сплачувати свої боргові платежі (нерухомість, товари, цінні папери, тощо). Кредитор має право в разі невиконання боржником зобов’язання, забезпеченого заставою, задовольнити свої вимоги до позичальника за рахунок заставленої власності переважно перед іншими кредиторами цього боржника.
У Бланкові кредити надаються під зобов’язання позичальника вчасно його погасити, застава умовами надання кредиту не передбачена, однак відсоткова ставка, як правило, є вищою, ніж при наданні забезпеченого кредиту. Банки надають такі кредити лише надійним позичальникам - юридичним і фізичним особам, які мають довготривалі ділові стосунки з банком, стабільні джерела погашення кредиту та хорошу кредитну історію. Банкам дозволено видавати бланкові кредити лише в межах наявних власних коштів.
6.За строками:
У Надкороткострокові - овернайт, тижневі, до трьох місяців. Овернайт надається на термін до наступного робочого дня. В Україні банки найчастіше його використовують для управління ліквідністою з метою виконання економічних нормативів НБУ.
У Короткострокові - до 1 року
У Середньострокові - від 1 до 5 років
У Довгострокові - понад 5 років
7. За формою надання:
У Грошові кредити - кошти зараховуються на рахунок позичальника і надходять у його розпорядження;
У Акцептні кредити - застосовуються у формі акцепта покупцем тратти, виставленої продавцем. Перед настанням терміну оплати покупець вносить до свого банку суму, необхідну для оплати продукції та послуг банку, а банк погашає його заборгованість перед продавцем.
У Депозитні сертифікати - цінні папери, що свідчать про внесення коштів на депозитний рахунок. Ощадний (депозитний) сертифікат підтверджує суму вкладу, внесеного у банк, і права вкладника (власника сертифікату) на одержання зі після завершення встановленого строку суми вкладу та процентів, встановлених сертифікатом, у банку, який його видав.
У Облігаційні позики та ін.
8. За валютною позики. Найчастіше кредит надається у валюті, емітентом якої є кредитор.
2.
Еще по теме Сутність, функції та різновиди кредиту:
- Сутність та різновиди інфляції.
- Сутність та різновиди банків.
- § 1. Сутність капіталу, його різновиди
- Сутність та різновиди запозичених ресурсів суб' єктів підприємництва
- 2. Сутність і функції грошей
- Сутність та функції фінансів підприємства.
- § 1. Сутність і функції грошей
- Сутність податків, їх функції та види
- Сутність діяльності та функції казначейства
- 41. Заробітна плата: її сутність, функції та принципи організації.
- § 1. Соціально-економічна сутність і функції фінансів
- 14.1 Сутність і функції фінансів. Фінансова система
- Тема 1. Сутність і функції грошей