8.1. Необхідність і суть кредитування підприємств

Кредит - це позичка в грошовій або товарній формі, що надається банком чи юридичною або фізичною особою (кредитором) іншій особі (позичальникові) на умовах терміновості, повернення, платності, цільового характеру і забезпечення.

Основними чинниками, які зумовлюють виникнення кредитних відносин, є:

— загальноекономічні чинники - товарне виробництво, товарообмін, комерційний розрахунок у діяльності підпри­ємств;

— специфічні чинники - сезонний характер виробництва, різниця між обсягами нагромадження коштів та їх витрачанням на підприємствах, різниця між наявними та необхідними обіговими коштами тощо.

Одні з цих чинників мають об'єктивний характер (товарообмін, сезонність виробництва, нерівномірність кругообігу кош-­тів тощо), а інші - суб'єктивний (організація виробництва, постачання і збуту, розвиток товарного ринку).

Об'єктами кредитних відносин є грошові та товарно-мате-­ріальні цінності, витрати на виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг, платіжні та розрахункові операції підприємства, щодо яких укладають кредитний договір.

Суб'єктами кредитних відносин можуть бути будь-які самостійні суб'єкти підприємництва.

Підприємства залучають кредитні ресурси для того, щоб поповнити обігові кошти, необхідні для фінансування своєї поточної діяльності (збільшення виробничих запасів, обсягів не­завершеного виробництва, витрат майбутніх періодів), а також для реалізації інвестиційних проектів.

Необхідний обсяг залучення підприємством кредитних ресурсів обчислюють за формулою:

Рк = Ко - Квл - Кп ± Зкр ± 3д, (8.1)

де Рк - необхідний обсяг залучення кредитних ресурсів у плановому періоді, грн.; Ко - загальна потреба в обігових коштах підприємства у плановому періоді, грн.; Квл - обсяг власних обігових коштів підприємства на початок планового періоду, грн.; Кп - обсяг поповнення власних обігових коштів за рахунок прибутку підприємства у плановому періоді, грн.; Зкр - зміна кредиторської заборгованості підприємства у плановому періоді порівняно зі звітним, грн.; Зд - зміна дебіторської заборгованості підприємства у плановому періоді порівняно зі звітним, грн.

Після обчислення суми необхідних підприємству кредитних ресурсів визначають термін їх залучення - час від моменту надання кредиту до моменту його повного погашення та сплати відсотків.

Кредити, які можуть отримувати підприємства, класифікують за формами, видами та кредиторами:

1. За формами

· Товарні

· Грошові

2. За видами

· Фінансові

· Комерційні

· Лізингові

3. За кредиторами

· Державні

· Банківські

· Від парабанківських установ

· Від міжнародних фінансово-кредитних установ

За формою кредитування кредити бувають товарні та грошові.

Товарний кредит - це форма комерційного кредиту, за якої кредитор передає товар позичальникові за угодою, що передбачає відтермінування на певний час кінцевого розрахунку, та під відсотки.

Об'єктом грошового кредиту є кошти в національній чи іноземній валютах.

За видами розрізняють: фінансовий кредит, який надають банки (банківський кредит) чи парабанківські установи (спеціалізовані кредитно-фінансові інститути й поштово-ощадні установи); комерційний кредит - короткостроковий кредит, що його надає продавець (виробник) покупцеві у формі відтермінування оплати за продані товари, виконані роботи чи надані послуги; лізинговий кредит - кредит, об'єктом якого є оренда майна і який супроводжується укладанням лізингової угоди.

Кредиторами підприємств можуть бути банки, парабанківські установи (інвестиційні компанії та фонди, лізингові компанії, факторингові компанії, брокерські та дилерські фірми, страхові компанії, пенсійні фонди, фінансові компанії, ломбарди, кредитні товариства чи спілки, трастові компанії тощо), держава (уряд), міжнародні фінансово-кредитні установи (Світовий банк, Європейський банк реконструкції розвитку (ЄБРР), Агентство США з міжнародного розвитку тощо).