Функція споживання та заощаджень

Споживання та заощадження безпосередньо впливають на рі­вень національного виробництва, ціни та зайнятість. Щоб зрозу­міти цей вплив, треба ввести поняття функції споживання та фу­нкції заощаджень.

Функція споживання — це залежність між обсягом спожи­вання і безподатковим доходом (рис. 6.1).

Функція споживання

Рис. 6.1. Функція споживання

Якщо б споживчі витрати повністю дорівнювали доходу, то функція споживання прийняла б форму бісектриси.

а — автономне споживання, тобто обсяг споживання, який не залежить від безподаткового доходу (проживання в борг, за ра­хунок субсидій);

АВ — чисті від’ємні заощадження, означає перевищення спо­живання над доходами, тобто життя в борг або за рахунок попе­редніх заощаджень;

т. В — нульове заощадження, тобто повне споживання доходу.

Рис. 6.2. Функція заощадження:

АВ — від’ємні заощадження домогосподарств; т. В — нульове заощадження.

Споживання та заощадження, як ми бачимо з функцій, зале­жать від безподаткового доходу: чим більше дохід, тім більше споживання та заощадження. Але заощадження також залежить від відсоткової ставки. Чим вища відсоткова ставка, тим більше заощадження і менше споживання.

Залежність споживання та заощадження від доходу називають схильністю до споживання та заощадження.

Розрізняють середню та граничну схильність до споживання та заощадження.

Середня схильність до споживання (с) — частка безподат­кового доходу, що спрямовується на споживання:

де C — споживання;

Y — безподатковий дохід.

Середня схильність до заощадження (5) — частка безподат­кового доходу, що спрямовується на заощадження:

де З — заощадження;

Y — безподатковий дохід.

Гранична схильність до споживання (c') показує, яка частка додаткового доходу спрямовується на додаткове споживання, тобто характеризує тенденцію змін у залежності від змін доходу: де ∆C — додаткове споживання;

∆Y — додатковий безподатковий дохід.

Гранична схильність до заощадження (5^і) показує, яка част­ка додаткового доходу спрямовується на додаткове заощадження: де ∆З — додаткове заощадження;

∆Y — додатковий безподатковий дохід.

Якщо до середньої схильності до споживання додати середню схильність до заощадження, то отримуємо одиницю.

Якщо до граничної схильності до споживання додати гранич­ну схильність до заощадження, то отримуємо одиницю.

Середня схильність до споживання більша за середньою схи­льності до заощадження.

Гранична схильність до споживання більша за граничну схи­льності до заощадження.

При збільшені доходу споживання та заощадження збільшу­ються, але гранична схильність до споживання (c') зменшується, а середня — збільшується.