Рівновага на ринку праці

Рівновага на ринку праці досягається тоді, коли кіль­кість праці, що пропонується, дорівнює кількості праці, що пот­ребується: N^s - N^d.

В неокласичній концепції рівновага на ринку праці досягаєть­ся за рахунок миттєвої реакції ставки реальної заробітної плати на співвідношення попиту та пропозиції на ринку праці.

Проілюструємо поняття повної та ефективної зайнятості на рис. 9.5.

При ставці реальної заробітної плати w₀ пропозиція праці пов­ністю відповідає попиту на нього. Але це не означає, що вичер­пані всі наявні в даний момент трудові ресурси. Якщо б ставка реальної заробітної плати зросла до w₁, то пропозиція праці зрос­ла б до Ai. Але в ситуації, що зображена на рис. 9.5 безробіття не існує: працездатні, представлені відрізком N₀N₁, не бажають най­матись на роботу при ставці w₀.

Зайнятість на рівні N₀ є ефективною тому, що кожна додатко­ва одиниця праці дає менший приріст випуску, чим необхідно витратити для її оплати. При використанні, наприклад, додатково A₁ - N₀ одиниць праці, виникають збитки, представлені на рис. 9.5 площею заштрихованого трикутника, так як крива попиту на працю A^d в умовах досконалої конкуренції одночасно зображає криву граничної продуктивності праці.

В кейнсіанській концепції ринок праці може стабілізуватись при наявності безробіття (рис. 9.6).

Рис.

Попит на працю в розмірі A₀ визначається у відповідності до величини ефективного попиту. Якщо ставка заробітної плати складає W₀ (максимальний досягнутий для підприємців рівень), то пропозиція праці дорівнюватиме A₂ і на ринку праці буде над­лишок A₂ - A₀. Хоча ті, що шукають роботу, згодні працювати за більш низьку оплату (ніж W₀), але зниження її до W₀ не збільшить попиту на працю. З позицій класичної школи ціна на працю є за­вищеною на W₀ - W₁.

В кейнсіанській концепції попит на працю визначається не ці­ною праці, а величиною ефективного попиту на блага.

Ринок стабілізується при неефективному рівні зайнятості, оскільки гранична продуктивність працібільша за граничні витрати на працюЗаштрихований трикутник — чистий ви­граш від збільшення виробництва шляхом доведення зайнятості до Ж

Узагальнити принципові відмінності, а також основні поло­ження двох теоретичних концепцій: неокласичної та кейнсіансь- кої — можна за допомогою наступних схем (рис. 9.7, 9.8).

Рис. 9.7. Неокласична модель ринку праці

• в економіці не існує ніякого механізму, що гарантує повну зайнятість

• повна зайнятість скоріш випадкова, а не закономірна

• заперечується можливість впливати на ринок праці за допомогою ко­ливання ставки відсотку та еластичності співвідношення цін і заробітної плати

• ціна робочої сили жорстко фіксована і практично не змінюється, особ­ливо в бік зменшення

• ціна робочої сили не є регулятором ринку праці

• роль регулятора ринку праці відводиться державі, яка, зменшуючи чи збільшуючи сукупний попит, може ліквідувати нерівновагу на ринку праці

• попит на робочу силу регулюється не коливаннями ринкових цін на працю, а сукупним попитом або обсягом виробництва

• визнається вимушений характер безробіття, хоча і не заперечується при цьому, що деяка частина безробіття може мати добровільний харак­тер

Рис. 9.8. Кейнсіанська модель ринку праці

4.