2. Продуктивність праці як визначальний фактор загального рівня заробітної плати

Загальний рівень заробітної плати у різних людей, їх груп, працюючих на якоїсь території, іншого їх об’єднання – різний.

Чому це так?

Загальний, чи середній рівень заробітної плати включає в себе все розмаїття індивідуальної заробітної плати.

Загальний рівень продуктивності праці визначається низкою факторів.

Основні з них такі:

1) кількість капіталу, яку приводить в дію одиниця праці;

2) природні ресурси: чим вони продуктивніші, чим більше їх, тим більший попит на послуги праці, тим вища загальна ставка заробітної плати;

3) чим кращої якості капітал, який застосовують працівники, тим більше корисностей вони виробляють;

4) якість послуг праці; від неї залежить якість самого продукту і швидкість його виготовлення;

5) ефективність і гнучкість управління;

6) діловий, соціальний і політичний клімат в суспільстві, регіоні, на підприємстві;

7) розмір внутрішнього ринку та інше.

Все перелічене – не що інше, як фундаментальні фактори економічного зростання.

Існує тісний зв’язок у довгостроковому періоді між реальною погодинною ставкою заробітної плати і випуском продукції за трудо-годину (продуктивність праці).

Реальний доход і фактичний обсяг виробництва – це два способи бачення одного й того ж. Реальний доход(загальна заробітна плата) на одного робітника може зростати приблизно такими ж темпами, як і обсяг виробництва. З точки зору ефективності виробництва доцільно, щоб темпи зростання продуктивності праці дещо випереджали темпи зростання заробітної плати.

Як було з’ясовано, все розмаїття ставок заробітної плати визначається, перш за все, продуктивністю праці через механізм взаємодії попиту і пропозиції. Конкретне формування ставок заробітної плати відбувається в залежності від ринкових умов. Теоретично можна визначити шість моделей ринків праці. Розглянемо їх.