10. Диференціація ставок заробітної плати

В попередній частині теми з’ясовувалися закономірності, що визначають загальний рівень заробітної плати та роль попиту та пропозиції в різних ситуаціях на ринках конкретних видів праці.

Розглянемо, чому існує різниця в заробітній платі у робітників різних професій і у різних робітників однієї і тієї ж професії. На практиці існує значна диференціація заробітної плати окремих груп професій.

В цілому це можна пояснити взаємодією попиту та пропозиції, їх співвідношеннями. Треба тільки визначити, чому існують різні співвідношення попиту та пропозиції на ринках різних професій і на послуги праці різних робітників однієї професії.

Якби 1) всі робітники були однаковими; 2) всі роботи однаково привабливі для робітників; 3) ринки послуг праці досконало конкурентні, то всі робітники одержували б однакову ставку заробітної плати. Це припущення означає, що в економіці існує один вид робіт і в цьому разі конкуренція привела б до єдиної ставки заробітної плати. Але в дійсності цього немає.

Тому можна впевнено стверджувати, що причинами розмаїття ставок заробітної плати на ринках послуг праці є те, що:

а) робітники – неоднакові. Вони відрізняються за здібностями, рівнем підготовки, і в результаті вони знаходяться в різних не конкуруючих одна з одною професіональних групах;

б) види робіт розрізняються своєю привабливістю; не грошові аспекти різних робіт неоднакові;

в) ринки праці в дійсності є недосконало конкурентними.

В будь-який період часу робочу силу можна розглядати як сукупність великої кількості не конкуруючих груп. Кожна з них може включати одну чи декілька професій. Як природні здібності, так і можливість одержання освіти у різних людей різні, що обумовлює збереження диференціації заробітної плати не конкуруючих груп.

В межах однієї і тієї ж не конкуруючої групи люди часто одержують ставки заробітної плати різної величини. Це має місце тому, що існують не грошові аспекти різних видів робіт, різниця в їх привабливості, умовах виконання. Це враховується різною величиною оплати праці. Ця різниця в оплаті праці називається вирівнювальними відмінностями в оплаті праці.

Поняття не конкуруючих груп пояснює диференціацію заробітної плати для різних професій, які можуть виконуватися обмеженою кількістю робітників.

Вирівнюванні відмінності в оплаті праці призводять до диференціації заробітної плати працівників однієї і тієї ж не конкуруючої групи.

Але існують ще відхилення від умов конкуренції, що обумовлюють диференціацію ставок заробітної плати при виконанні одних і тих же робіт. Це обмеження мобільності різних груп працівників. Головними обмеженнями мобільності є:

а) географічне (працівники чисто географічно прив’язані до певних місць проживання);

б) інституційне (цехові профспілки, законодавчі акти, різні документальні підтвердження фаху і таке інше);

в) соціологічне обмеження мобільності у вигляді дискримінації (жінки, національні меншини і таке інше).