7. П’ята модель: вплив профспілок відкритого(галузевого) типу на заробітну плату

Більшість профспілок створюється не на базі членів, які мають однакову кваліфікацію, а на базі робітників однієї галузі. Вони включають у свій склад якомога більше некваліфікованих, напівкваліфікованих і кваліфікованих робітників своєї галузі.

Такі профспілки не тільки не обмежують кількість своїх членів, а й намагаються привабити до членів профспілки переважну більшість робітників галузі.

Це галузеві профспілки. Чим більше така профспілка об’єднує робітників галузі, тим під більшим тиском профспілки буде знаходитися кожна фірма галузі при укладанні договору про ставку заробітної плати. Профспілка тисне в бік збільшення ставки заробітної плати відносно рівноважної. Результат цього тиску відображено на графіку 9-5.

Об’єднуючи практично всіх робітників в профспілку і тим самим контролюючи пропозицію послуг праці, профспілка відкритого типу примушує фірму підняти ставку заробітної плати від Wc до Wu. При цьому кількість працюючих скоротиться з Qc до Qu, скоріше всього за рахунок нечленів профспілки. Тому на практиці члени профспілок в середньому одержують більшу заробітну плату, ніж нечлени в тих країнах, де профспілковий рух значно розвинений.

Аналіз діяльності профспілок вказує на те, що вони скорочують зайнятість. Це стримує профспілки від вимоги значного збільшення заробітної плати. Вплив підвищення заробітної плати на безробіття може пом’якшуватися профспілками двома шляхами:

а) спонуканням виробників до забезпечення зростання економіки;

б) збільшенням еластичності попиту на послуги праці.

Чим еластичніше попит, тим менші розміри величини безробіття, що супроводжують підвищення ставки заробітної плати.