ВАРТІСТЬ ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Дослідники з Центру досліджень економічної політики (Centre for Economic Policy Research, CEPR) оцінили загальну вартість відновлення України у 700 млрд євро. Ця сума співпадає з розрахунками українського уряду.

Однак, відновити економіку цілої української держави після війни - завдання непросте. Експерти Віденського інституту міжнародних економічних досліджень (The Vienna Institute for International Economic Studies, WIIW), вважають, що в постраждалих регіонах біло близько 29% українського виробництва. Адже споживання електроенергії - найліпший показник промислової активності - зменшилося приблизно на третину порівняно з попереднім роком. Згідно з результатами опитування Національного банку України, 30% українських компаній припинили виробництво, ще 45% - скоротили. Світовий банк оцінює зменшення ВВП України 2022 року на 45%.

Уряд відчайдушно намагається зменшити завдану шкоду. Допомога із Заходу в розмірі близько $7 млрд втримала фінансову систему від руйнації. Фермерам виділили 20 млрд грн ($675 млн) на посівну кампанію. Виробникам надається допомога для релокації в інші регіони Україні. Оскільки росія блокує основний експортний маршрут України - через Чорне море, - уряд співпрацює з ЄС задля спрощення наземного транспортування. Наразі з України можливо експортувати близько 80% наявної продукції.

Навіть за цих умов відбудова зруйнованих війною регіонів стане в неабиякий кошт. Попереду три ключові завдання. Перше - розмінування постраждалих районів. Хоча повний обсяг робіт ще до кінця не зрозумілий, попередній досвід дає змогу порахувати витрати. До війни Міністерство оборони України оцінювало вартість розмінування Донбаського регіону, окупованого росією ще 2014 року, у 650 млн євро.

Харчі та житло стануть витратнішими статтями. Як постачальник зерна та сільськогосподарських товарів, Україна зможе прогодувати себе. Але кількість внутрішньо переміщених осіб зростає: на момент написання підручника їх нараховувалося 7,1 млн, ще 4,5 млн покинули країну. Зведені дані від KSE свідчать про вартість зруйнованого житла в $29 млрд.

Важливим питанням також залишається відновлення знищеної інфраструктури та промислових об’єктів. У KSE вважають, що вартість загальних руйнувань - від електростанцій і заводів до мостів і доріг - наразі перевищує суму у $50 млрд. Але зупинення виробництва, відсутність технічного обслуговування та інвестицій означають, що навіть уціліла інфраструктура потребуватиме оновлення. Інше дослідження WIIW показує, що з 2014 року така амортизація на Донбасі за п’ять років окупації сягнула 60% від загальних втрат. За оцінками Уряду, втрати інфраструктури та промисловості цього разу становитимуть у ліпшому разі понад $119 млрд.

Реконструкція потребуватиме плану, фінансування та управління процесом розподілу коштів. Уряд України створив фонд відбудови, а міністерства надають свої пропозиції щодо напрямів відновлення. Оскільки уряд щомісячно недораховується близько $2 млрд, для підтримки соціальних статей бюджету знадобиться певна сума запозичень. Потреби відновлення посилять це напруження. Уряд, який і без того має велику заборгованість, може виявитися неспроможним позичити або погасити свої позики. Імовірно, буде потрібна комбінація перегляду боргових зобов’язань і грантових коштів.

Фінансування має надходити від західних урядів, міжнародних організацій та приватних інвесторів. Пропозиція використовувати заморожені російські активи існує, але здається малоймовірною, якщо не стане частиною мирного врегулювання.

Наступне питання - розподіл коштів: складне завдання в економіці, де довгий час домінували корупційні схеми. Україна за останні роки зробила тендерні процедури значно прозорішими, але цього разу контрактів буде набагато більше. У Центрі досліджень економічної політики пропонують використовувати рамкові контакти - усталені угоди з фірмами на постачання певного продукту за фіксованою ціною - і відкриті контракти, які навіть без тендерних процедур забезпечують прозорість.

Завершальний етап відбудови України передбачатиме допомогу в довгостроковому розвитку її економіки. У 2019 році ВВП на людину в реальному вираженні був нижчим за часи розпаду Радянського Союзу, що свідчить про тривалу відсутність реформ. Багато з 1500 державних підприємств України, що функціонують, є збитковими або малорентабельними. Ще до війни МВФ закликав уряд посилити свою антикорупційну систему та верховенство права.

Політична підтримка українцями важких реформ та їхня уважність до розподілу повоєнних інвестицій матимуть вирішальне значення для успіху загальної відбудови. У нагоді може стати готовність Уряду використати ситуацію для осучаснення української економіки та підвищення її конкурентоспроможності (а також створення стабільної промисловості).

Попередні проекти відновлення, між іншим, свідчать про те, що успіху сприяє тісна інтеграція з Європою, як це сталося із Західною Німеччиною кілька десятиліть тому. Швидкий розвиток Польщі також став наслідком вступу до ЄС: за останні 15 років ВВП країни з розрахунку на особу зріс більш, ніж на 80%.

Україна вже орієнтована на Захід. Частка її експорту до ЄС зросла з 30% у 2014 році до 36% у 2020-му, тоді як експорт до росії за цей час знизився з 18% до 5,5%. Одним із способів заохочення реформ було би надання Україні та її бізнесу доступу до європейських ринків і включення у ланцюги постачань - аж до членства в ЄС. Привабливість вступу до ЄС у тому, що він створює в Україні консенсус щодо кінцевої точки тривалого процесу реформ і фіксує напрям руху.

Легко не буде. Для реформування вкорінених інститутів потрібна політична воля. Що довше триває війна, то більше збитків завдається Україні, і тим важчим стає відновлення. Також жодна сума витрат ніколи не компенсує жахіття війни. Проте ретельне планування могло б принаймні забезпечити краще, більш забезпечене майбутнє.

1.3.