Методичні основи бюджетного планування

Бюджетне планування - це вид управлінської діяльності, який пов'язаний з розробленням в організації бюджетів різних нидів та для різних об'єктів, формуванням моделі їх консолідування для отримання зведених бюджетів організації.

Основними цілями бюджетного планування є:

1) підвищення фінансової результативності діяльності;

2) забезпечення збалансування надходження грошових коштів в організацію та їх використання;

3) визначення обсягів залучення додаткових фінансових ресур­сів та вибір на альтернативних засадах оптимальних джерел фінан­сування;

4) чітке виокремлення, структуризація та встановлення лімітів витрат в організації відповідно до встановлених організаційних цілей;

5) мінімізація втрат та оптимізація ресурсних потоків, вираже­них у кількісній формі;

6) вивільнення фінансових ресурсів для реалізації найбільш прибуткових проектів;

7) пошук найбільш перспективних сфер для інвестування через виокремлення високорентабельних, низькорентабельних та нерен­табельних бізнес-напрямів;

8) оптимізація структури капіталу;

9) забезпечення необхідного рівня платоспроможності, ліквід­ності;

10) мінімізація дебіторської заборгованості та визначення кри­тичного рівня кредиторської заборгованості;

11) підвищення фінансового обґрунтування управлінських рі­шень в організації;

12) підвищення ефективності використання наявних ресурсів в організації і її структурних підрозділах;

13) формування фінансовопрозорої організації для управлінців, інвесторів, кредиторів;

14) покращання фінансового стану організації в цілому тощо.

Перевагами здійснення бюджетного планування в організації є:

• періодичне формування бюджетів в організації створює більш реальне уявлення про обсяги, структуру, спрямування дохо­дів і витрат організації та її структурних підрозділів на противагу від використання наявної фінансової звітності для інформаційно- управлінських цілей;

• структурнім підрозділам надається більше можливостей у сфері формування, аналізу та економії власних контрольованих ви­трат і використання на цих засадах мотиваційних механізмів з ме­тою регулювання фонду оплати праці;

• формування бюджетів на всіх рівнях і ланках організації до­зволяє забезпечувати реалістичність бюджетних показників;

• досягається економія грошових ресурсів та оптимізація управ­ління грошовими потоками, що забезпечує підтримання необхідно­го рівня платоспроможності підприємства.

Бюджетне планування реалізовується через шість послідовних етапів:

• 1-й етап - добір відповідної інформації з різних джерел, який полягає в інформаційному забезпеченні розроблення бюджетів та пе­редбачає цілеспрямований добір відповідної інформації з різних дже­рел. При цьому відбувається підбір інформації про місію, цілі, страте­гію, політику організації; цільові планові параметри, яких прагне до­сягнути організація у бюджетному періоді; умови функціонування ор­ганізації, очікувані зміни; кадровий потенціал, виробничі потужності, технічне забезпечення; наявність обмежувальних факторів тощо;

• 2-й етап - встановлення цілей і визначення завдань бюджетного планування, які покликані упорядкувати та систематизувати фінан­сові ресурси підприємства, збалансувати їх надходження та викорис­тання, оптимізувати їх рух, ліквідувати непродуктивні витрати та за­безпечити ефективність використання активів організації. Завдання бюджетного планування формуються у контексті визначених цілей, але є більш деталізованими, прив'язаними до виконавців чи об'єктів бюджетного планування та мають конкретний термін виконання;

• 3-й етап - вибір методів бюджетного планування;

• 4-й етап - визначенні видів, складу та структури бюджетів під­приємства, які на відміну від фінансової звітності в Україні не ре­гламентуються жодними законодавчими чи нормативно-правовими актами. При бюджетному плануванні необхідно враховувати, що кожна окрема організація характеризується своєю специфікою, тому вона повинна мати власний набір бюджетів, їхніх форм та структур. На цьому етапі здійснюється розрахунок та визначення всіх бюджетних показників за обраними бюджетами;

• 5-й етап - забезпечення консолідування бюджетних показни­ків, що передбачає формування моделі консолідування (узгоджен­ня, зведення) показників проміжних бюджетів, кошторисів, планів- графіків тощо, установлення взаємозв'язків між ними, виконання відповідних розрахунків з метою розроблення зведених бюджетів організації;

• 6-й етап - формування зведених бюджетів організації.

• При розробленні різних видів бюджетів на підприємствах від­повідних видів діяльності та форми власності необхідно застосову­вати адекватні методи бюджетного планування з урахуванням осо­бливостей середовища функціонування.

Методами бюджетного планування виступають прийоми розро­блення планових бюджетів суб'єкта підприємництва. Для забезпе­чення системності у розкритті та використанні методів бюджетного планування на підприємстві та для здійснення всебічного дослі­дження і вивчення методів бюджетного планування, а також для об- грунтованішого вибору методів при розробленні бюджетів доцільно

ознайомитись із класифікацією методів бюджетного планування за такими істотними та незалежними ознаками (рис. 15.2).

1) за порядком розроблення бюджетів:

а) метод синхронного (симультаційного) бюджетного плануван­ня полягає в одночасному розробленні та координуванні бюджетів на різних рівнях та різного спрямування. Застосування цього ме­тоду часто зумовлює розроблення оптимальних бюджетів і досяг­нення максимального ефекту, оскільки на всіх етапах формування бюджетів враховуються та узгоджуються взаємозалежні питання виробничо-господарської діяльності й усуваються протиріччя між підрозділами суб'єкта підприємництва;

б) метод послідовного (сукцесійного) бюджетного планування,

Рис. 15.2. Класифікація методів бюджетного планування

який полягає у логічному послідовному розробленні розпису дохо­дів та витрат, надходжень та видатків, активів та пасивів обраних об'єктів з метою формування зведених бюджетів суб'єкта підпри­ємництва;

2) за рівнем пристосування бюджетного планування до змін се­редовища функціонування суб'єкта підприємництва:

а) метод стабільного (фіксованого) бюджетного планування пе­редбачає формування обраних бюджетів на бюджетний період та відсутність жодних змін й корегувань протягом періоду виконання;

б) метод гнучкого бюджетного планування має на меті одночасне розроблення декількох варіантів бюджету для різних діапазонів ді­лової активності, які можуть бути досягнуті у межах релевантного періоду внаслідок впливу низки факторів (зміни рівня інфляції, кур­су валюти, податкових ставок, обсягів попиту тощо) та враховують песимістичні й оптимістичні прогнози;

в) метод безперервного (плинного) бюджетного планування пе­редбачає формування у незмінному часовому періоді нового бюдже­ту, виходячи з того, як виконано попередні етапи;

3) за рівнем централізації бюджетного планування:

а) метод централізованого бюджетного планування («згори- вниз») передбачає розроблення бюджетів підрозділів нижчого рів­ня, виходячи з основних бюджетів суб'єкта підприємництва;

б) метод децентралізованого бюджетного планування («знизу- вгору», так званий метод бюджетних замовлень) передбачає по­слідовну інтеграцію бюджетів підрозділів нижчого рівня в бю­джети підрозділів вищого рівня, і кінцево - у зведені загальні бюджети;

в) метод «зустрічного» бюджетного планування («комбінова­ний») покликаний ліквідувати недоліки двох попередніх методів і передбачає передання згори вниз орієнтовних бюджетів, їх опра­цювання визначеними підприємством центрами відповідальності, підрозділами та передання у зворотному порядку для формування зведених бюджетів;

4) за вхідною базою бюджетного планування:

а) метод бюджетного планування з нульової бази («нуль-базис», бюджетне планування з «нуля» чи з «нульової точки») - це метод, за яким значення бюджетних показників обґрунтовуються на основі ретельного аналізу та проведених розрахунків відповідно до уста­новлених на наступний бюджетний період цілей без урахування по­казників попереднього бюджетного періоду;

б) метод на базі попередніх бюджетів (від досягнутого) фактичні

бюджетні показники попереднього періоду розглядаються як база для розрахунку планових бюджетних показників;

5) за способом розрахунку планових бюджетних показників: а) нормативний метод бюджетного планування ґрунтується на

засадах обчислення планових бюджетних показників відповідно до основних норм використання ресурсів, структури та розподілу капі­талу, організації виробництва тощо;

6) динаміко-статистичний метод бюджетного планування (екс­траполяційний) передбачає аналіз динаміки бюджетних показників у попередніх бюджетних періодах та перенесення тенденцій зміни тих чи інших характеристик об'єкта, що кількісно склались у аналі­зованому періоді, на прогнозований період;

в) оптимізаційно-варіантний метод бюджетного планування пе­редбачає розроблення декількох варіантів планових бюджетних по­казників та вибір найбільш оптимального з них за одним із критері­їв: мінімізація витрат, максимізація прибутку, мінімізація фінансо­вих втрат, максимізація рентабельності активів тощо;

б) за вибором об'єктів бюджетного планування:

а) поопераційний метод бюджетного планування;

б) метод бюджетного планування за центрами відповідальності

передбачає розроблення бюджетів за структурними підрозділами підприємства, певними групами працівників у межах структурних підрозділів, сукупністю підрозділів підприємства, які здійснюють чи забезпечують здійснення конкретних видів діяльності, що несуть відповідальність за результативність своєї ділянки роботи у фінан­совому аспекті та відповідають за цільове використання ресурсів підприємства;

в) метод бюджетного планування за видами бізнесу;

г) проектно- та програмно-цільовий метод, який передбачає фор­

мування бюджетів на підприємстві за конкретними цільовими про­ектами та програмами.

4.