Північноамериканський та Азійський ринки банківського страхування

Розглядаючи Північноамериканський ринок банківського страхування, слід зазначити, що рівень його розвитку та тип відрізняються в окремих групах країн даного регіону. Розподіл країн за даним критерієм наведений схематично на рис.

Рис. 4.17. Типи ринків банківського страхування в Північноамериканському регіоні

Розвиток концепції банківського страхування в США характеризується такими тенденціями:

• 23 вересня 1998 року Федеральна резервна система надала дозвіл Travelers Group (страхова компанія) придбати банківську холдингову компанію Citicorp, що зумовило створення першого фінансового конгломерату в країні Citigroup. З цього моменту в США був започаткований новий етап розвитку фінансового ринку, що характеризувався інтеграційними процесами між різними фінансовими посередниками;

• крім того, успіх банківського страхування в Європі був одним зі стимулів відміни жорсткого контролю за американським фінансовим ринком у 1999 році. До цього року закон Гласса-Стігала блокував як можливість банків, страхових компаній та інших фінансових інститутів здійснювати спільну діяльність, так і можливість продажу більшості страхових продуктів через мережу банківських філіалів та відділень. Незважаючи на незначну лібералізацію контролю за фінансовими установами, основними домінуючими продуктами банківського страхування залишилися інвестиційно-страхові з широким використанням фондів взаємного користування;

• у системі банківського страхування банки користуються послугами страхових брокерів частіше, ніж забезпечують збут продукції самостійно. Таким чином, на кінець 2004 року банки володіли 25% топ- 40 страхових брокерів.

• новітніми тенденціями на фінансовому ринку США є поява конкуренції з боку нефінансових установ. Так, Certainly, Microsoft, Quicken, AOL та інші інтернет-орієнтовані компанії з кожним роком удосконалюють інтернет-технології та мають високий потенціал щодо впровадження та обслуговування споживачів комплексних фінансових кпослуг. Такі міжнародні компанії, як Ford, General Electric та American Express, з 2009 року вже пропонують споживачам повний спектр фінансових послуг, у т. ч. банківські послуги, кредитні картки, цінні папери, страховий захист [22, 27, 43].

Розвиток концепції банківського страхування в Канаді характеризується такими тенденціями:

• канадський національний фінансовий ринок є єдиним розвиненим ринком, на якому банки не мають права офіційно здійснювати продаж продуктів страхового походження своїм клієнтам. Лише у 1992 році в Канаді набули чинності нормативно-правові акти, що дозволяли банкам вкладати інвестиційні кошти в страхові компанії та інші банки, що мають значні фінансові ресурси, сучасне інформаційно-технологічне забезпечення, розгалужену філіальну мережу у світі. Проте з цього моменту банки стали досить серйозними конкурентами для страхових компаній, адже мали змогу обслуговувати споживачів не лише банківських, а й страхових послуг. Це обумовило появу об’єктивної необхідності в підвищенні контролю за діяльністю фінансових установ;

• з 2006 року в Канаді банкам заборонено здійснювати будь-які операції з продажу продуктів страхування життя та нелайфового страхування;

• провідною універсальною фінансовою установою з погляду банківського страхування є лише Royal Bank of Canada, що використовує для збуту комплексних фінансових продуктів 1700 незалежних брокерів та 650 чоловік, що займаються безпосередньо прямими продажами;

• крім того, банківським установам забороняється використання будь-якої інформації про своїх клієнтів з метою подальшого просування страхових продуктів та надання послуг зі страхового захисту [22, 27, 43].

Банківське страхування в Латинській Америці характеризується більш високим рівнем розвитку порівняно з Північноамериканським регіоном. Так, протягом 2006-2009 рр. ринок Бразилії можна охарактеризувати як такий, що розвивається. При цьому частка банківського страхування в загальному обсязі премій зі страхування життя в даній країні у 2009 році зменшилася порівняно з 2006 роком на 1,4% і становила 53,60% (рис. 4.18).

Ринок банківського страхування Аргентини та Чілі характеризується як слаборозвинений. Частка банківського страхування в загальному обсязі премій зі страхування життя даних країн протягом 20062009 років не перевищувала 15%. Подальший розвиток банківсько- страхової взаємодії в даних країнах є перспективним, враховуючи те що отриманий дозвіл на функціонування іноземних фінансових інститутів: іноземні страховики мають право створювати дочірні компанії в кооперації з місцевими банками, що мають розвинуті філіальні мережі.

Рис. 4.18. Типи ринків банківського страхування в Латиноамериканському регіоні

Розвиток концепції банківського страхування в Азійсько-океанійському регіоні

Ринок банківського страхування в Азійсько-океанійському регіоні можна охарактеризувати в середньому як слаборозвинений або нерозвинутий (див. табл. 4.7). При цьому банківське страхування в таких країнах, як Бразилія, Китай, Тайвань, Малайзія, Австралія, Таїланд, має значний потенціал до зростання, враховуючи існуючу законодавчу базу, адаптовану до потреб банківсько-страхової інтеграції, прискорений розвиток фінансового ринку в цілому.

Ключовими характеристиками азійської моделі банківського страхування є:

• дистрибуція продукції банківського страхування здійснюється через агентські мережі, які є провідним каналом збуту в страхуванні життя та нелайфовому страхуванні (96%). При цьому сучасною тенденцією є збільшення використання банківських каналів збуту (20% нових премій на цьому ринку отримується через банківську мережу відділень), адже вони є більш дешевими та швидкими у використанні, ніж формування агентств;

• банківські канали дозволяють отримати найбільшу вигоду від масового ринку фінансових послуг, тобто збут порівняно простих в організації та обслуговуванні комплексних продуктів максимально можливого обсягу клієнтів банку - учасника банківського страхування;

• з проникненням на азійський ринок іноземні страхові компанії впроваджують новітні продукти та маркетингові технології; важливий внесок у розвиток альянсів з банківського страхування здійснюють банки та страхові компанії, що використовують прості традиційні комплексні фінансові продукти (поєднання депозитних продуктів зі страхуванням життя), примітивні банківські мережі збуту.

• поступова дерегуляція азійського ринку щодо спільної власності банків та страхових компаній, можливого продуктового ряду учасників інтеграції. Ціна на продукти банківського страхування є основним стимулом для розвитку сегменту ринку bancassurunce;

• невелика кількість придбань банками страхових компаній пов’язана з існуванням донедавна обмеження з боку регуляторів щодо вступу іноземних банків на азійський ринок. Таким чином, останнім часом саме страхові компанії є ініціаторами створення альянсів банківського страхування;

• найбільш розвинуті ринки банківського страхування в азійському регіоні знаходяться в Австралії, Г онконгу та Сінгапурі (майже 25% загального ринку фінансових послуг). Зростаючими темпами розвиваються ринку банківського страхування в Японії, Китаї, Індії, Малайзії, в яких іноземні страхові компанії стали настільки ефективно здійснювати свою діяльність, що дало поштовх для подальшого розвитку та розширення збуту нових фінансових (банківсько- страхових) продуктів [21, 22, 27, 43].

Розвиток концепції банківського страхування в Японії характеризується такими тенденціями:

• домінуючий страховий ринок в азійсько-океанійському регіоні та найбільший у світі: концентрація 30% фінансових активів домого- сподарств, близько 16 млрд дол. СІЛА дохід від премій;

• 90% домогосподарств користуються послугами страхування життя;

• активне проникнення американських страхових компаній та банків з метою здійснення спільної діяльності щодо банківського страхування;

• використання банків як основного каналу збуту швидко поширюється. Так, у структурі різних видів каналів продажу банківсько- страхових продуктів частка банків збільшилася з 1% у 2000 році до 25% у 2007 році. Американські страхові компанії AFLAC та AIG зайняли майже 15% ринку страхування життя. При цьому AIG збуває свою продукцію через 95% банків Японії, а AFLAC 75% своїми заробленими доходами зобов’язана фінансовому ринку Японії [21, 39, 41, 43].

Розвиток концепції банківського страхування в Китаї характеризується такими тенденціями:

• три державні страхові компанії володіють 90% ринку страхування життя в Китаї. У 2008 році загальний обсяг валових премій, зібраних банками у сфері страхування життя топ-7 страхових компаній становив 313 млрд китайських юанів, або в еквіваленті - 47,7 млрд дол. СІЛА (за середньозваженим курсом 2008 року) (рис. 4.19).

• іноземні банки та страхові компанії з метою проникнення на японський ринок банківського страхування створюють спільні компанії або альянси з японськими фінансовими установами. При цьому здебільшого банківсько-страхові об’єднання утворюються навколо промислових підприємств з інноваційними технологіями;

• лише 233 відділення іноземних банківських установ на початку 2006 року володіли приблизно 2% всіх банківських активів Японії. Державні органи жорстко регулюють правила входження на ринок, частку максимального володіння компанією (нині не більше 25%), кількість відділень іноземних фінансових установ;

• збут продуктів страхування життя через банківські канали є досить перспективним, враховуючи зростання кількості середнього класу потенційних клієнтів з середнім щорічним доходом 7,500 дол. США. Від 50 млн чол. у 2006 році до 600 млн чоловік у 2010 році;

• 25-33% сучасних премій зі страхування життя отримуються через банківські відділення;

• чотири державні банки, що є лідерами в банківській системі Китаю, так як і найвпливовіші страхові компанії, утворюють спільні компанії з іноземними партнерами з метою розвитку ринку банківсько-страхових продуктів [21, 39, 41, 431.

Рис. 4.19. Концентрація ринку банківського страхування життя в

Китаї у 2008 році

Розвиток концепції банківського страхування в Індії характеризується такими тенденціями:

• революція в банківському страхуванні пов’язана з припиненням існування монополії на ринку страхування життя з боку державної страхової компанії в 1999 році;

• дерегуляція ринку дозволяє майже вільний вхід на ринок банківського страхування іноземних страхових компаній та банківських установ, як і будь-які інвестиції у вітчизняні інституції; при цьому придбання установами одна одну не передбачає здійснення контролю;

• з 2006 по 2010 рік обсяги страхування життя, послуги з надання якого були здійснені через мережу банків, зросли у п’ять разів і становили 60 млрд дол. СІЛА;

• традиційним є поєднання діяльності вітчизняних страхових компаній та банків з відомими світовими Allianz, AIG, Sun Life ANP, Standard life. На сьогодні кожний вітчизняний страховик має домовленості з іноземними банками, і навпаки. Так, наприклад, у 2003 році місцевий індійський банк Syndicate Bank та Allianz Bajaj - індійський підрозділ провідної німецької банківсько-страхової компанії Allianz уклали угоду про спільну діяльність. З 2004 року забезпечення страхового сервісу існуючих клієнтів Allianz Bajaj відбувалося за допомогою розгалуженої мережі відділень Syndicate Bank;

• 30-40% збуту банківсько-страхових продуктів відбувається банківськими каналами;

• ринок є спеціалізованим, 83% - страхування життя в поєднанні з депозитними продуктами, що мають низький рівень податкового навантаження [21, 25, 39, 41, 43].

Розвиток концепції банківського страхування в Малайзії характеризується такими тенденціями:

• середній ринок за обсягами проведення операцій з банківського страхування, проте належить до небагатьох, що дуже швидко розвиваються;

• вільний вхід іноземних банків на ринок банківського страхування з метою тісної інтеграції спільної діяльності зі страховими компаніями;

• три найбільших банка Малайзії - іноземні (Citigroup, HSBC, Standard Chartered) з рентабельністю капіталу 18-25%, що є досить високим;

• привабливий ринок банківського страхування - 7% щорічне зростання ВВП та 43% - норма вкладень;

• з 2003 по 2005 рік частка банківського страхування на фінансовому ринку зросла з 38 до майже 50%;

• домінуючий дистрибуційний канал - страхові агентства (56%) [21, 27, 39, 41, 43].

Досліджуючи Азійсько-океанійський ринок банківського страхування, доцільним є розглянути деякі аспекти організації взаємодії даних фінансових посередників у Таїланді. Так, у 2004 році таїландський комерційний банк Krung Thai Bank та одна з найбільших страхових компаній світу французька AXA Group вирішили створити спільне підприємство Krungthai AXA Life Insurance Company. При цьому система розподілу повноважень щодо збуту комплексних фінансових продуктів мала такий вигляд:

• працівники Krnng Thai Bank надали представникам Krnngthai AXA Life Insurance експертні дані щодо кон’юнктури фінансового ринку Таїланду, основних потреб споживачів страхових послуг;

• AXA Group зі свого боку забезпечила Krungthai AXA управлінською підтримкою, передала новітні технологічні розробки щодо збуту продукції зі страхування життя; здійснила заходи з підготовки банківського персоналу до розробки та реалізації банківсько- страхових продуктів; запровадила обмін досвідом щодо використання сучасної інформаційної технологічної системи операцій з управління грошовими ресурсами забезпечених клієнтів (VIP) [27, 39].

Розвиток концепції банківського страхування в Південній Африці характеризується такими тенденціями, виявленими на базі аналізу робіт [27, 39, 41, 43].

У світлі останніх тенденції розвитку банківського страхування особливий інтерес становить поступовий розвиток інтеграційних процесів між банківськими та страховими компаніями в країнах Південної Африки, особливо в Кенії та ПАР. Про започаткування інтеграційних процесів у Кенії свідчить створення спільного бізнесу двома фінансовими компаніями - страховиком Safrican Insurance Company (100% належить Thebe Investment Corporation) та державним південноафриканським банком Postbank. Об’єднання зазначених установ дозволило зробити страхові послуги більш доступними на більшості сегментів місцевого фінансового ринку, що ще не охвачені мережами банківських відділень.

Основною перешкодою для подальшого прискореного розвитку концепції банківського страхування в Південній Африці є норми існуючого законодавства. Хоча формально існуючий Закон «Про банки» не забороняє місцевим банкам надавати страхові послуги, проте фактично має великий ряд суперечностей. З іншого боку, кенійський Закон «Про страхову справу» визначає чіткі межі в діяльності між банківським та страховим секторами фінансового бізнесу та обмежує проникнення страхових компаній в банківську галузь [39]. З 2009 року першочерговим завданням регуляторних органів було оголошено усунення юридичних та організаційних перешкод на шляху банківсько- страхової інтеграції, що в перспективі може стати суттєвим імпульсом для розвитку операцій з банківського страхування.

Кожний окремо взятий ринок банківського страхування з наведених вище має певні особливості. Слід відзначити тенденцію до зростання потенціалу ефективного використання концепції банківського страхування в Азійсько-Океанійському регіоні з боку фінансових установ з розвинутого національного ринку, наприклад, Європейського регіону. При цьому Північноамериканський ринок банківського страхування так і не став привабливим сектором банкісь- ко-страхових послуг для «ветеранів» банківського страхування з Європи (Fortis), що пов’язано з існуванням значного розриву (розколу) між системою виробництва банківсько-страхової продукції та системою її збуту.

Головним фактором вибору національного ринку є придатність саме банківського партнера для тих страховиків, що прагнуть увійти на новий ринок банківського страхування. Такий партнер має володіти широковідомим брендом, великою часткою на ринку роздрібних фінансових послуг, а також готовністю вступити в альянс, в якому управління, по суті, буде розділене між банком та страховою компанією. Так, наприклад, фінансова група Allianz не тільки має альянс в Італії з UniCredit, але отримала певну частку на ринку Центральної та Східної Європи за рахунок проникнення групи UniCredit на цей ринок [6].

Більш ризиковим підходом у процесі вибору ідеального партнера на національному ринку банківського страхування буде створення спільного тимчасового підприємства (компанії) з невеликим банком, або з таким, що не готовий до інтеграції зі страховою компанією на ексклюзивній винятковій основі. Зазначений підхід переважає в таких країнах Азійсько-океанійського регіону, як Японія та Індія, що переживають в наш час бум розвитку банківського страхування. Так, іноземні страховики, що приходять на даний ринок, приймають високо- ризиковану агресивну стратегію, вважаючи її єдино можливою в даному регіоні.

4.3.