Вступ

Усі складові бюджету, бюджетного процесу, бюджетної політики мають перебувати в полі наукових інтересів учених різних напрямів: юристів, економістів, істориків. Це пояснюється передусім тим, що саме ці категорії пов’язують інститути державної влади з усіма суб’єктами господарської діяльності.

Бюджет як наукова категорія має різноманітні грані, через які й виявляє свої властивості. Тому ми робимо спробу розглянути бюджет комплексно, тобто з точки зору і внутрішньої економічної сутності, і юридичного забезпечення.

Пропонований посібник написано з використанням матеріалів внутрішньої документації Головного управління Державного казначейства України та Рахункової палати Верховної Ради України, поточних звітів Головного управління Державного казначейства та Рахункової палати про виконання державного бюджету в різні бюджетні періоди, інструкцій, листів, рекомендацій, розпоряджень Кабінету Міністрів, Міністерства фінансів, Державного казначейства, Рахункової палати та їх представництв на місцях. Крім того, при написанні посібника було проаналізовано закони, укази, постанови, інші нормативні акти Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України та Національного банку України з проблеми створення та забезпечення функціонування казначейської системи виконання державного бюджету в Україні.

У посібнику розглядаються історичні корені виникнення інституту державного казначейства та умови, які власне сприяли становленню й розвитку казначейської діяльності. Робиться наголос на тому,

що без такого кроку унеможливлюється процес прийняття ефективних управлінських рішень у сфері сучасних бюджетних правовідносин. Якщо історія не є актуальною без сучасності, то сучасність без історії зрозуміти важко. Неможливо кваліфіковано орієнтуватися в певних проблемах, не розуміючи їх історичної сутності, не використовуючи напрацьований за минулі часи досвід.

Крім того, ми намагалися переосмислити роль державних установ, що тією чи іншою мірою були задіяні у процесі виконання державного бюджету до прийняття рішення про впровадження системи казначейства. Демонтаж союзної адміністративної системи управління економікою вимагав створення нових економічних і фінансових інститутів, наділених спеціальними функціями та повноваженнями, які б дали змогу управляти державними коштами відповідно до конкретних завдань перехідної економіки. У 1995 р. було створено нову державну структуру — Державне казначейство України. Реакція на цю подію широкого кола фахівців була неоднозначною. Тому в посібнику обґрунтовується позиція, стосовно якої Указ Президента України “Про Державне казначейство України” є виваженим кроком на шляху реформування всієї фінансової системи.

Суттєві зміни в бюджетному процесі України вимагають передусім розбудови правової бази, яка б забезпечувала повноцінне функціонування всієї бюджетної системи та врегульовувала взаємовідносини між різними державними установами, які беруть участь у бюджетному процесі. З огляду на це в посібнику визначаються та аналізуються нормативні акти та постанови, що конкретизують Указ Президента “Про Державне казначейство України”. Досліджується правовий статус казначейських органів, їх організаційна структура, функції, повноваження та обов’язки. Нині Державне казначейство слід розглядати як самостійну організаційну одиницю, що самостійно формує власну кадрову, господарчу та інформаційно-технічну політику розвитку казначейської системи.

У посібнику розкривається механізм функціонування казначейських органів, деталізується процес виконання ними бюджетних завдань. Важливо зазначити, що участь казначейства в цих процесах зорієнтована на те, щоб максимально точно визначити обсяг ресурсної бази державного бюджету, пріоритетні напрями та обсяги фінансування державних витрат. Казначейство несе відповідальність за дуже важливу частину бюджетного процесу, а саме за організацію й виконання державного бюджету, а також здійснення попереднього та поточного контролю за його виконанням. Крім основного завдання, визначено й ряд похідних, що складають нині сутність казначейської справи.

Характер організації казначейської справи в Україні розглянуто через призму світового досвіду країн з ринковою економікою. Деякі з них зробили вибір на користь функціонування казначейства в режимі єдиного казначейського рахунка. У посібнику наводиться характеристика використання єдиного казначейського рахунка та визначаються його економічні можливості. Отож можна констатувати, що без режиму єдиного казначейського рахунка процес управління бюджетними ресурсами в Україні унеможливлюється принаймні на етапі перехідного періоду та інтенсивного реформування економіки. Створення системи рахунків, що працюють в єдиному режимі, дасть змогу Головному управлінню Державного казначейства постійно мати достовірну інформацію про наявність і рух державних коштів у розрізі регіонів.

Розкривається сутність організації касового виконання державного бюджету України через органи Державного казначейства як за доходами, так і за видатками. Українське казначейство можна вважати дійсно створеним лише тоді, коли воно почне оплачувати рахунки установ, що утримуються з державного бюджету. Нині вже зроблено певні кроки. Формується законодавче поле, у межах якого і здійснюються розрахунки. У посібнику наводяться різні схеми виконання державного бюджету за видатками як через фінансування розпорядників бюджетних коштів, так і через оплату їхніх витрат.

Висвітлюються основні напрями діяльності Державного казначейства України: управління доходами державного бюджету, управління видатками державного бюджету, управління дефіцитом державного бюджету та державним внутрішнім і зовнішнім боргами.

Автор посібника намагалася доступно викласти актуальний і складний матеріал з основ казначейської справи, який буде корисний для різних категорій читачів: студентів, аспірантів, викладачів економічних вузів і всіх, хто цікавиться економічними проблемами. Посібник не охоплює сповна розглянутої системи казначейського виконання державного бюджету і звичайно потребує певного вдосконалення. Тому автор буде вдячна читачам за зауваження та пропозиції щодо вдосконалення змісту та структури посібника.