§ 2. Домашнє господарство у ринковій системі

Економічна роль сім’ї у ринковій економіці досить важлива і складна. Сім’я вирішує різноманітні проблеми ведення

сподарство та займається підприємницькою діяльністю в умовах ринкової економіки, слід шукати у:

· формуванні нових потреб і можливостей сім’ї;

· створенні умов розвитку і реалізації економічних функцій сім’ї;

· забезпеченні нормальних побутових умов сім’ї;

· підвищенні її соціально-економічного статусу.

Соціально-економічний статус сім’ї — це інтегральний показник, який відображає в сімейних відносинах особливості соціально-політичного устрою держави, її правові основи, рі- вень розвитку економіки, культури та суспільної самосвідо- мості.

В узагальненому вигляді домашнє господарство виконує по- двійну роль в сучасній економіці. З одного боку, воно є активним суб’єктом ринкових відносин, а з іншого — важливою ланкою в економічному кругообігу ресурсів, товарів (послуг), доходів. Спрощену модель включення домогосподарств у виробничо- розподільчий кругообіг і місце сім’ї у сучасній економіці ілюст- рує рис. 3.

Рис 3. Місце сім’ї (домогосподарства) в ринковій економіці^*

Як видно, домогосподарства є одним з основних суб’єктів економічної діяльності в суспільстві. Досить рельєфно це прояв- ляється в ряді їх функцій.

си, що відбуваються в ньому.

За ринкової економіки сім’я є основним осередком формуван- ня і нагромадження людського капіталу. В ній створюється фізіо- логічна основа даного капіталу, що постійно розвивається, одно- часно адаптуючись до існуючої соціально-економічної системи життєдіяльності. Це пов’язано з соціальною та виховною функці- ями сім’ї.

Для появи і розвитку людського капіталу необхідні такі фа- ктори: самі продуценти — члени сім’ї, а також — спожив- чі блага (товари, послуги). Зниження дітонароджувальної фу- нкції сім’ї зменшує не лише трудовий, а й соціально-еко- номічний потенціал суспільства в цілому. З економічної точки зору діти є не лише суб’єктом споживання, а й об’єктом інвес- тицій.

Наступною важливою функцією домогосподарств є спожив- ча. Суть її полягає в тому, що саме сімейні господарства висту-

^* Див: Экономическая теория: Учеб. / Под общ. ред. акад. В. И. Видяпина, акад.

Г. П. Журавлевой. — М.: ИНФРА-М, 1999. — С. 249.

пають основним споживачем товарів і послуг, які обертаються на відповідному ринку. Адресний платоспроможний попит до- могосподарств на ринку товарів і послуг визначає обсяги та асортимент внутрішнього виробництва й імпорту. Такий попит є однією з рушійних сил функціонування та розвитку всієї еко- номіки. При цьому важливо, щоб адресне грошове забезпечення домогосподарств як сукупного споживача дорівнювало адрес- ному виробництву товарів і наданню послуг, тобто їх пропози- ції. Зрозуміло, що це — ідеальна формула (мета), чого досягну- ти на практиці неможливо, але потрібно намагатися наблизи- тися до цього.

Одночасно роль домашнього господарства як економічного суб’єкта реалізується не лише в заключній (кінцевій) фазі суспі- льного відтворення — споживанні економічних благ (товарів, по- слуг). Не менш важливою його функцією є постачальницька. Кругообіг починається з домашніх господарств як власників ре- сурсів.

Такий подвійний зв’язок домогосподарств і підприємницт- ва здійснюється через ринок споживчих товарів і послуг та через ринок ресурсів, узгодженість їх дій. Адже домогосподар- ства не можуть придбавати на споживчому ринку більше благ, ніж це дозволять їм отримані від продажу ресурсів доходи. А підприємці не можуть купити більше ресурсів, ніж це дозво- ляє їх виручка, яку вони отримали від продажу товарів і по- слуг.

Скорочення доходів домогосподарств відразу негативно впливає на споживчий попит. Його скорочення призводить до зменшення обсягів виробництва товарів і послуг, зростання безробіття, що зумовлює подальше зменшення маси трудових доходів населення, а відповідно і його споживчого попиту. Ро- зірвати це «зачароване коло» можна збільшенням маси трудо- вих доходів, але не шляхом емісії, а зниженням цін і тарифів на товари і послуги. Однак за економічної кризи дуже обмеже- ні можливості як збільшення трудових доходів, так і зниження цін і тарифів.

Суттєва роль у функціонуванні домогосподарств як економіч- ного суб’єкта належить їх виробничій та посередницькій функ- ціям. Так, частина домогосподарств виступає безпосередніми ви- робниками різних товарів і послуг, які поставляються на ринок. За вітчизняних умов це в основному виробництво сільськогоспо- дарської продукції, ремісництво, різноманітні ремонтні, будіве- льні та побутові послуги, а також інші види індивідуальної тру- дової діяльності. З подальшим розвитком останньої та фермер- ства в Україні продукуюча (виробнича) функція домогосподарств зростатиме.

Посередницька функція домогосподарств найчіткіше виявля- ється в сфері торгівлі. Зокрема, в країнах з розвинутою ринковою економікою досить поширені сімейні форми малих торговельних підприємств, які надають послуги на високому професійному та сервісному рівнях. На жаль, «масова ейфорія» щодо можливостей і вигід заняття роздрібною та дрібно-оптовою торгівлею різнома- нітними товарами, яка охопила різні прошарки українського на- селення на початку 90-х років, нічого спільного із загальними те- нденціями розвинутої ринкової економіки не мала. Головна причина цього масового явища в Україні — глибока економічна криза. Різке скорочення виробництва, масова зупинка підпри- ємств, незатребуваність науково-дослідної, культурно-просвіт- ницької діяльності позбавили робочих місць десятки тисяч пра- цездатних людей, які в пошуках засобів для виживання сім’ї змушені були зайнятись нескінченними «вояжами» до суміжних країн за товарами-напівфабрикатами та дрібною базарною торгі- влею ними. Більшість з них готові негайно залишити професію крамаря-посередника і так званих реалізаторів, тільки-но трапить- ся постійна робота за набутою попередньою професією і кваліфі- кацією.