§ 2. Концепції та головні завдання перехідної економіки

В економічній теорії та практиці відповідно до специ- фіки ринкових трансформацій визначилися дві основні концепції.

роткострокового соціально-економічного струсу суспільства.

Прихильники першої концепції вважають, що для формування дієздатного ринку держава повинна поступово замінювати еле- менти адміністративно-командної економіки ринковими відноси- нами. Це, на їх думку, дозволить раціоналізувати, пом’якшити процеси соціально-економічних перетворень і уникнути різкого зниження виробництва та життєвого рівня населення. Найхарак- тернішим тут є приклад Китаю, де процес переходу був добре те- оретично осмислений і визначений як тривалий і поетапний. Фо- рмування ринкових відносин провадиться через саму адміністративно-командну систему, яка не руйнується, а рефор- мується відповідно до завдань. Керівництво країни підтримує ринкові відносини там, де це можливо, і зберігає державний кон- троль там, де вважає за необхідне.

Цінність китайського досвіду вбачається перш за все в тому, що у процесі реформування вдається поєднувати реформування

економіки з високими темпами її зростання. Так, з початку 80-х років у Китаї щорічні темпи приросту ВВП становлять близь- ко 10 %. Досягти такого поєднання реформ та економічного зрос- тання завжди важко, оскільки на цьому етапі йде «переналаго- дження» економічних механізмів, що звичайно призводить до

«збоїв» у роботі підприємств. Успіх ринкових перетворень у Ки- таї значною мірою пов’язаний з наявністю значного прошарку дрібних підприємців і в місті, і на селі.

Зрозуміло, що такий стан справ істотно відрізняється від ситу- ації, наприклад, в Україні. Саме цей досвід у нашій країні в ціло- му не може бути відтворений, але окремі його елементи могли б знайти використання.

Щодо концепції «шокової терапії», то вона виходить з тієї по- силки, що головними інструментами формування ринку є одно- моментна лібералізація цін, різке скорочення державних витрат і досягнення бездефіцитного держбюджету. Базується дана концеп- ція на сучасному варіанті ліберальної ринкової теорії, тобто на ідеях монетаризму.

Згідно з монетаристською теорією ринок — це найефективні- ша форма економічних відносин. При цьому він здатний до са- моорганізації. Тому, як стверджують монетаристи, ринкові транс- формації повинні відбуватись за мінімальної участі держави. Лібералізація ж економіки автоматично забезпечить самооргані- зацію ринку. Господарюючі суб’єкти (підприємства, бізнесмени) у процесі ринкового обміну створюють відповідні норми та ін- ститути без втручання держави. Проте все це не таке вже й одно- значне явище.

Головне завдання держави у перехідний період — підтримка стійкості фінансової системи, оскільки без стабільної грошової одиниці повноцінний ринок існувати не може. Тут монетаризм на перше місце ставить боротьбу з інфляцією.

Щодо тих великих соціально-економічних негараздів для населення від різкого подорожчання життя, то прихильники монетаризму вважають, що період високих цін, інфляції краще пройти швидше, ніж розтягувати фінансову стабілізацію на довгі роки.

Однак, як свідчить історичний досвід, такий автоматизм фор- мування ринкових інститутів занадто тривалий і зовсім не ви- ключає можливостей появи згубних для економіки наслідків: не- ефективних форм виробництва і торгівлі, злочинних угруповань, тіньового капіталу тощо.

Найбільш послідовно концепція «шокової терапії» була реалі- зована на початку 90-х років у Польщі, де за 2—3 роки вдалося призупинити інфляцію, а з другої половини 90-х років увійти в стадію економічного зростання. Цьому сприяли: інтенсивний розвиток приватного сектора, зміцнення національної грошової одиниці, приплив іноземних інвестицій. Слід враховувати, що в Польщі існували й певні передумови для такого «шокового ліку- вання» економіки і суспільства. Зокрема, наявною була значна приватна власність на землю (близько 80 % орної землі належало одноосібникам), поширеною — ринкова психологія, а державні владні структури очолювали сили, які підтримувала та яким до- віряла більшість населення країни («Солідарність»).

Коротка історія перехідної економіки свідчить, що майже у всіх постсоціалістичних країнах використовувались елементи кон- цепції «шокової терапії», в тому числі й в Україні. Але в цілому в нашій країні вона не застосовувалась, оскільки дана концепція передбачає бездефіцитний бюджет, а він був в Україні дефіцит- ним усі 90-ті роки. Не увінчалися успіхом і спроби ввести лібера- лізацію цін. Без відповідного ринкового середовища та за наяв- ності виробників-монополістів це призвело до глибокої платіж- ної кризи, перманентної інфляції, розбалансованості фінансово- кредитних відносин, масового зубожіння населення та інших не- гараздів.

Узагальнюючи досвід постсоціалістичних країн, економічна теорія дозволяє дійти висновку: вибір концепції ринкових ре- форм багато в чому залежить від вихідного соціально-еконо- мічного, політичного стану в країні. Але за будь-якого варіанта здійснення реформ істотне значення має здатність (сила) держави після демонтажу старих органів управління і формування нових добиватися реалізації обраної економічної політики. Це справед- ливо не лише щодо концепції поступових перетворень, а й для реалізації ліберальної теорії. Можна стверджувати, що слабкий рівень державного управління в Україні став однією з головних причин незадовільного ходу ринкових перетворень, які спочатку спирались на ліберальні принципи.