Галузева і територіальна структура машинобудування країни

Серед галузей машинобудування найрозвинутіші галузі підвищеної ме­таломісткості — важке машинобудування, що нині дає ЗО % від загального обсягу товарної продукції. Воно включає виробництво обладнання та ус­таткування для власне машинобудівних заводів та інших галузей важкої промисловості (металургійної, гірничої, вугільної, хімічної, нафтової, га­зової, потужних парових і гідравлічних турбін).

Для важкого машинобудування характерні підприємства низької тру­домісткості, високої металомісткості, низької транспортабельності про­дукції та підприємства повного виробничого циклу, що випускають про­дукцію невеликими серіями. Продукція громіздка, випускається поштуч­но, здебільшого індивідуального призначення.

Виступаючи одним з основних споживачів металу, важке машинобу­дування містяться поряд основних металургійних баз держави та основних споживачів продукції.

Для важкого машинобудування характерні підприємства повного ви­робничого циклу (заготовка - механічна обробка - складання).

Найбільшим підприємством галузі є ЗАТ “Новокраматорський завод важкого машинобудування” (Донецька область), який виробляє устатку­вання для металургійних заводів, гірничодобувної промисловості, великі крокуючі екскаватори. Так, машинобудівники заводу розробили та виго­товили машину безперервного розливу сталі та установку „піч-ківш” для Єнакіївського металургійного комбінату. Для вугільної галузі створено су­часні прохідницькі комбайни.

BAT „Сумське IIBO ім. Фрунзе” оснащує вітчизняну нафтогазову про­мисловість сучасним високоефективним обладнанням, постачає окремі комплектні виробництва для виконання повного циклу пошукових, гео- логорозвідувппьних, монтажних робіт, розробляє для A∩ K автоматизовані зерносховища, міні-заводи для потреб харчової промисловості^[VI].

Газові двигуни об’єднання „Зоря” і „Машлроскт” (м. Миколаїв) успі­шно працюють у 55 країнах світу, а у 26 країнах українські гідроенергоаг- регати виробляють електричну енергію.

Потужні підприємства важкого машинобудування функціонують у Донецьку, Маріуполі, Кривому Розі, Горлівці, Харкові, Луганську, Дніпро­петровську.

TpaiiciiopinHe машинобудування об’єднує підприємства, шо виготовля­ють основні транспортні засоби - автомобілі, літаки, тепловози, електро­вози, залізничні вагони, морські та річкові судна, автобуси. Транспортне машинобудування складається з випуску та ремонту рухомого складу для всіх видів транспорту,

Автомобілебудування включає підприємства, що випускають засоби ав­томобільного транспорту: вантажні та легкові автомобілі, автобуси, авто­навантажувачі, агрегати для автомобілів, причепи і напівпричепи, мото­цикли, мопеди, велосипеди, а також запасні частини до них. Галузь, через значний обсяг комплектуючих деталей, має високий рівень кооперації спеціалізованих підприємств та тісний зв’язок з іншими галузями промис­ловості, зокрема чорною та кольоровою металургією, електротехнічною, приладобуді вною, хімічною, деревообробною та ІН, Автомобілебудування орієнтовано на використання кваліфікованої робочої сили, а тому підприє­мства галузі розмішуються переважно у містах.

Автомобільні заводи України випускають автобуси (Львів), великован­тажні автомашини (Кременчук), малолітражні легкові автомобілі (Запор­іжжя), легкові автомобілі для сільської місцевості (Луцьк), автомобільні мотори (Мелітополь), мотоцикли (Київ), велосипеди (Харків, Чернігів).

Львівський автомобільний завод розробив конструкціїсередніх, вели­ких, міських автобусів на 70, 120, 180 пасажирів. їхні технічні характерис­тики відповідають сучасним вимогам.

Перший вітчизняний !!!касаційний автомобіль створено уЛьвові. У Дніпропетровську на заводі Південмаш випускають тролейбуси (споживає багато енергії). В Лубнах випускають мікроавтобуси швидкоїдопомоги.

Авіаційна промисловість орієнтується на кваліфіковано робочу силу, що зумовило розміщення її підприємств у Києві та Харкові. Підприємства авіа- иійної промисловості виробляють пасажирські та транспортні літаки, вер­тольоти, двигуни, прилади та різне устаткування для авіації.

У Києві знаходиться авіаційно науково технічний комплекс „Анто­нов”. Моторобудівні комбінати „Прогрес’' і „Моторсіч” у Запоріжжі. „Моторсіч” виготовив перший власний український супутник.

На Україні є кілька центрів авіабудування: Київський державний авіа­завод,,Авіант”, Харківський державне авіаційне виробниче підприємство.

Значне місце серед галузей транспортного машинобудування посідає ви­робництво засобів для залізничних перевезень. Підприємства цієї галузі ма­ють високу матеріаломісткість, а тому містяться поблизу сировинних баз (насамперед, металургійних). Дуже капіталомістким є локомотиво- і ваго­нобудування. Разом з тим, виробництво тяглових засобів залізничного транс­порту (локомотивів) орієнтується на висококваліфіковану робочу силу.

У Луганську до революції було побудовано паровозобудівний завод, який зараз випускає тепловози. Крім того, підприємством розроблений проект нового дизель-поїзда й електропоїзда. Магістральний електровоз уже створений Дніпропетровським заводом. Тепловози виготовляються у м. Харкові на заводі транспортного машинобудування.

Ремонт тепловозів зосереджений майже в усіх залізничних вузлах. Роз­робка і випробування конструкцій приміського рухомого склалу прово­диться в Державній холдинговій компанії „Луганськтепловоз”. Цією ком­панією від початку 2003 р. виготовлено 64 вагони дизель-поїздів, які експ­луатуються на Донецькій та Придніпровській залізницях.

До залізничного машинобудування належить виробництво вагонів, яке зосереджене у м. Кременчук (Крюківський вагонобудівний завод), у м. Дніпродзержинську. Концерн „Крюківський вагонобудівний завод” ос­воїв випуск сучасних пасажирських вагонів, з яких укомплектовано перші швидкісні експреси „Харків-Київ”, „Дніпропетровськ-Київ”.

Великі підприємства працюють у м. Стаханові (Луганська область) та у м. Маріуполі, де на заводі важкого машинобудування виготовляються ци­стерни, суцільнометалеві великовантажні вагони.

У Маріуполі налагоджено виробництво і ремонт вагонів-цистерн для перевезення нафти і нафтопродуктів, різних кислот.

Особливе місце посідає виробництво і ремонт рухомого складу міського електричного транспорту. Виробництво тролейбусі в налагоджено на Киї­вському заводі електричного транспорту, у Дніпропетровську. Виробниц­тво тролейбусних вагонів розпочато в Державній холдинговій компанії „Луганськтепловоз” — підприємство може випускати 450 од/рік. Виготов­лено 7 електропоїздів постійного струму та 5 змінного струму. Дніпропет­ровським H BO електровозобудування розроблено та освоєно виробнйЦт- во магістральних вантажопасажирських електровозів постійного струму, проходить випробування універсальний електровоз змінного струму.

В Україні велике значення має така галузь як суднобудування. Завдяки великому експортному потенціалу суднобудування в Україні визначено пріо­ритетним. Суднобудування поділяється на: морське, річкове, а його розмі­щення збігається з морським узбережжям і внутрішніми водними шляхами.

Найбільшими центрами морського суднобудування є Миколаїв ( містяться три суднобудівних заводи, які випускають різноманітні океанські та морські судна, танкери, суховантажні дизельні електровози) та Херсон ( містяться суднобудівно-судноремонтний та суднобудівний заводи, які ви­пускають різні типи океанських і морських суден, доки для морських портів, портальні крани). Закон України „Про спеціальну економічну зону „Миколаїв” від 13 липня 2000 р.. сприяє відродженню суднобудування.

Суднобудування і судноремонт розвинуті в багатьох інших містах Ук­раїни, зокрема найбільші центри зосереджені у Херсоні, Керчі, Феодосії (об’єднання „Море”), Севастополі, Одесі, Іллічівську, Маріуполі. У Києві випускаються морські траулери.

Річкове суднобудування представлене суднобудівно-судноремонтни­ми заводами та розміщене в основних річкових портах. У Києві на заводі „Ленінська кузня” випускаються пасажирські та буксирні річкові судна, судна типу „річка-море”, рефрижератори.

Завод річкового суднобудування є в Херсоні, який випускає катери, теплоходи, судна озерного типу. Річкове суднобудування і судноремонте в Запоріжжі (на Дніпрі), Ізмаїлі (на Дунаї), Херсоні, Кілії, Вилковому. Тут будуються і ремонтуються пасажирські та буксирні судна, теплоходи. зем­снаряди, катери, судна озерного типу, різноманітне устаткування й облад­нання для портового господарства тощо.

Енергетичне машинобудування спеціалізується в основному на вироб­ництві енергетичних машин і теплообмінних апаратів, турбінних трубо­проводів, устаткування для атомних електростанцій, дизельних моторів, генераторів. Підприємства галузі орієнтуються на райони виробництва металу та наявність кваліфікованої робочої сили.

Основними центрами є: Харків (Харківський турбінний завод), Мона- стирище (Черкаська область) — поїзди для метро, Полтава (Полтавський турбомеханічний завод). Центри енергетичного дизелебудування зосеред­жені у Первомайську (Миколаївська область), Токмаку (Запоріжжя), Бе- риславі (Херсонська область). Запорізький енергомеханічний завод випус­кає промислові крани великої тоннажності.

Лідерами є підприємства трудомісткого-складного і точного машино­будування - виробляють електроізоляційні матеріали у Луганську, Львові, Первомайську.

Відзначимо, шо енергомашинобудівні заводи виготовляють екологіч­не (природоохоронне) устаткування та обладнання, зокрема охолоджу­вальні установки, апарати для хімічногоочишення стічних вод, пиловлов­лювачі тошо.

Підприємства електротехнічного машинобудування проводять наукову і конструкторську розробку та виготовлення машин, апаратівта інших ви­робів, призначених для виробництва, перетворення, передавання !спожи­вання електроенергії. Галузь випускає великі електромашини, електрови­мірювальні прилади, кабель, силові трансформатори, транзистори вели­кої потужності, електрозварювальну апаратуру, акумулятори, компонен­ти випрямляючих пристроїв і блоків живлення, продукцію, призначену для виробництва, передачі та перетворення енергії. Випуск таких видів про­дукції зумовлює розміщення галузей промисловості поблизу наукових та освітніх центрів, де зосереджена кваліфікована робоча сила. Такими цент­рами є Київ, Львів, Одеса, Сімферополь, Харків, Донецьк, Луганськ, Дніпропетровськ та інші міста.

Верстатобудування — виробництво устаткування для різних галузей господарства: харчової (особливо цукрової), нафтової дорожиої, полігра­фічної промисловості. Найбільші центри: Харків, Дніпропетровськ, Кра­маторськ, Запоріжжя, Львів, Одеса, Полтава. Верстатобудування орієн­тується на райони і центри з розвинутою машинобудівною, науково — дос­лідною і конструкторською базою.

Приладобудування об’єднує підприємства, які спеціалізуються на ви­робництві приладів для вимірювання, андтізу, контролю, регулювання, об­числювальної техніки, систем управління тошо. При розміщенні підприємств, ця наукомістка галузь промисловості орієнтується на висо­кокваліфіковані кадри. Тому найбільшими центрами приладобудування є Київ, Харків, Львів Одеса та інші обласні і великі промислові міста.

Підприємства електронної та радіотехнічної промисловості містяться у великих промислових центрах, де зосереджені висококваліфіковані кад­ри, науково-дослідні інститути. Галузь випускає телевізори, магнітофони, радіоприймачі, кінескопи, напівпровідники. Ця продукція використо­вується у всіх галузях господарства насамперед у машинобудуванні, у зв’яз­ку, системах управління, на транспорті.

Галузь характеризується мінімальною металомісткістю, компактністю виробництва, високою наукомісткістю, точністю робіт.

Ці всі фактори зумовили розміщення основних підприємств радіоелек­троніки у Києві (напівпровідники, виробництво побутових електропри­ладів, кіноапаратура, пральні машини), Львові (телевізори і кінескопи), Дніпропетровську (транзисторні телевізори, радіоприймачі), Одесі (кіно­апаратура), Рівному (радіоапаратура), Сумах (електронні мікроскопи), Сімферополі (телевізори), Василькові (Київська область) та Донецьку (хо­лодильники).

Сільськогосподарське машинобудування об’єднує підприємства, які вироб­ляють для сільськогосподарських потреб машини, а також вузли, агрегати, деталі та запасні частини до них. Галузь тяжіє до місць споживання готової продукції, причому спеціалізація підприємства відповідає профілю сільсько­го господарства району, в якому воно розмішене. Важливою проблемою є кон­куренція з іноземною технікою, порівняно з я кою вітчизняна значно програє.

Основним принципом розміщення є орієнтація наспоживача, але трак­торобудування орієнтується насамперед па ме талургійну базу. Підприємства цієї галузі виробляють різні типи тракторів, двигуни для тракторів і ком­байнів, запасні частини. Різні деталі та вузли для тракторів виробляються у Вінниці, Рівному, Києві, Білій Церкві, Одесі, Луганську, Кременчуці.

Найважливішим центром тракторобудування є Харківський тракторо­будівний завод, збудований ще в ЗО- ті роки. Тут удосконалено базові мо­делі тракторів ХТЗ-120, ХТЗ-150..

Особливе значення має виробництво комбайнів. Так, бурякозбиральні комбайни виробляються у Тернополі, Дніпропетровську, кукурудзозби­ральні - у Херсоні. Для налагодження виробництва вітчизняних зерноз­биральних комбайнів підписано Українсько-Польський протокол про ви­робництво у Харківській області сільськогосподарських комбайнів польської марки,.B1ZON”.

Кіровоградський завод має багатогалузеву спеціалізацію — випускає великий комплекс обладнання для посівних робіт в рослинництві: трак­торні сівалки для посіву зернових, овочевих та технічних культур.

В Одесі міститься завод для землеобробної техніки (тракторні плуги) „Грунтомаш”. Заводи з випуску різних сільськогосподарських машин і зап­частин є в Києві, Миколаєві, Бердянську, Чернівцях, Коломиї, Житомирі, Луганську.

Крім цього, триває впровадження дослідних зразків модернізованих зернозбиральних комбайнів „Славутич” і „Лан”, універсальної сівалки точного висівання для цукрових буряків.

У структурній політиці машинобудування виділяють такі пріоритети:

- прискорений розвиток наукомістких машинобудівних виробництв;

- соціальна переорієнтація комплексу - нарощування випуску про­дукції для споживчого сектору;

- екологічність виробництва.

В розмішені підприємств відіграють роль такі фактори:

І) галузі, які характеризуються високою металомісткістю (мають про­дукцію, що випускається малими серіями чи поодинокими екземпляра­ми) тяжіють до ринків розташування металургійних баз;

2) галузі, які характеризуються середньою металомісткістю, невисокою трудомісткістю і транспортуванням продукції за невеликих обсягів вироб­ництва тяжіють до ринків споживання продукції;

3) галузі, які випускають масову продукцію з високою трудомісткістю і фондомісткістю тяжіють до центрів машинобудівної промисловості з на­явністю кваліфікованих кадрів;

4) галузі точного машинобудування з високою трудомісткістю, малою металомісткістю, підвищеною фондомісткістю розміщені в районах ви­сокої технічної культури, що мають висококваліфіковані кадри, НД [, ек­спериментальні бази.

Підприємства машинобудівного комплексу територіально розміщені у всіх областях України. Найбільшою територіальною концентрацією всьо­го виробництва виділяються області: Харківська. Київська, Донецька, Дніпропетровська, Запорізька, Львівська, Луганська, Полтавська, Одесь­ка, Миколаївська (рис. 19).

Найбільш розвинутими є Донецький та Придніпровський машино­будівні райони. Так, у Донбасі пріоритетним напрямом є наукомісткі ви­робництва. У регіоні створено режим найбільшого сприяння для розвитку машинобудування та інших наукомістких виробництв, зокрема прийнята Програма науково-технічного розвитку регіону, створено дві зони спец­іального економічного розвитку „Донецьк" і „Азов”, ухвалено Закон Ук­раїни про спеціальний режим інвестування, яким надано податкові кані­кули для інвесторів. Нині машинобудівна галузьрегіону представлена 220 підприємствами. Першість тримають виробники металургійного, енерге­тичного, гірничого, ковельсько-пресового обладнання, цистерн, порталь­них кранів, авіаційних заправників тощо.

Потенційні можливості машинобудівного комплексу України є досить значними, оскільки наявний науково-технічний потенціал, наявність деше­вої робочої сили, зростаючий попит на продукцію зумовлюють вдосконален­ня територіальної структури, реорганізацію та подальший розвиток галузі.

6.4.