Принципи та фактори розміщення продуктивних сил

Поряд із закономірностями розміщення продуктивних сил велике зна­чення мають принципи розміщення - конкретні прояви просторового роз­поділу виробництва в певний період економічного розвитку країни:

• наближення виробництва до джерел сировини, палива, енергії та районів споживання;

• першочергове освоєння і комплексне використання найефективні­ших видів природних ресурсів;

• оздоровлення екологічного стану, вжиття ефективних заходів ЩОДО охорони природи та раціонального природокористування;

• використання економічних вигод міжнародного поділу праці, віднов­лення і розвиток економічних зв’язків із країнами близького та далекого зарубіжжя.

Принципи, на відміну від закономірностей, що виражають об’єктивну реальність у розміщені суспільного виробництва, є відображенням зако­номірностей в економічній політиці держави і розглядаються як методи господарювання. Крім того, принципи розміщення виробництва мають сприяти пропорційному розміщенню продуктивних сил, поглибленню поділу праці між районами, їх комплексному розвитку та встановленню раціональних міжрайонних зв’язків. Таким чином, принципи розміщен­ня продуктивних сил - це керівні положення, що відображають об’єктивні потреби й умови соціально-економічного розвитку в територіальному ас­пекті.

Одним із принципів розміщення продукти вних сил є тяжіння, особли­во промислового виробництва, до джерел сировини, палива, енергіїта рай­онів споживання.

Принцип першочергового та комплексного освоєння найефективні­ших видів природних ресурсів відіграє важливу роль, зокрема у разі прове­дення геологорозвідувальних робіт на території України.

Будь-який етап розвитку теорії та практики в галузі продуктивних сил характеризується підвищеною увагою до питань ефективності, економіч­ному обгрунтуванню вибору районів і пунктів для нових підприємств як об’єктів для розширення і реконструкції, обгрунтуванню комплексного розвитку районів і формування територіально-виробничих комплексів і промислових вузлів.

Основними завданнями підвищення ефективності є: раціональна те­риторіальна організація виробництва, комплексний регіональний розви­ток народного господарства.

Нині особливі вимоги ставляться до програмування й управління, підвищення їх обгрунтованості, спрямованості на високі результати, на посилення комплексності, системного підходу при вирішенні питань роз­міщення навіть окремих підприємств.

В умовах України важливе значення має принцип використання еко­номічних вигод уразі міжнародного поділу праці, відновленні та розвитку економічних відносин з країнами близького і далекого зарубіжжя.

Розміщення продуктивних сил будь-якої держави повинно здійсню­ватися в межах міжнародного поділу праці. Звичайно, взаємовідносини між

країнами мають будуватися на принципах повного рівноправ’я, довіри, взаємної вигоди і дотримання суверенітету. Співробітництво.між країна­ми призведе до раціонального й ефекти вного розвитку продуктивних сил і використання своїх ресурсів.

Нині таке співробітництво розвивається у таких формах: спільного формування і будівництва господарських об’єктів у країні, створення спільних підприємств, співробітництво у біржовій та банківській сферах, зовнішньої торгівлі тощо.

Крім зазначених принципів, у розміщенні продуктивних сил врахову­ються й інші, зокрема принцип оздоровлення екологічної ситуації, вжит­тя ефективних заходів з охорони довкілля та раціонального природокори­стування, принцип регулювання росту великих міст, активізація розвитку малих і середніх міст тощо.

Разом із закономірностями і принципами розміщення продуктивних сил враховують різні фактори розміщення підприємстві розвитку районів.

Фактори розміщення - це сукупність просторових нерівнозначних умов і ресурсів, їх властивостей, правильне використання яких забезпечує ви­сокі результати за умови розміщення підприємств матеріального вироб­ництва та розвитку господарства регіонів. Інакше кажучи, фактори розмі­щення - сукупність причин, що зумовлюють розміщення об’єкта і визна­чаються техніко-економічними та технологічними особливостями певно­го виробництва.

Фактори розміщення продуктивних сил поділяютьнатакі основні групи:

• природно-екологічні;

• техніко-економічні;

• соціально-демографічні;

• історико-геополітичні.

Перша група факторів пов’язана з територіальними відмінностями в природних ресурсах і умовах та відіграє важливу роль. До природних ре­сурсів належать паливно-енергетичні, мінерально-сировинні, земельні, лісові та водні. До природних умов відносять клімат, грунти, рельєф місце­вості, характер грунтів тощо. Ці фактори впливають на будівельну еконо­міку, спеціалізацію сільського господарства, технологічні характеристики виробництва. Особливе значення у розміщені продуктивних сил України відіграє група екологічних факторів. >

Наступна група —техніко-економічні фактори розміщення продуктив­них сил включають: науково-технічний прогрес, транспортні умови та форми суспільної організації виробництва.

До соціально-демографічних факторів належать: національно-етніч­ний склад населення, територіальна диференціація чисельності населен­ня і трудових ресурсів, відмінності в кваліфікації управлінських, інженер- ~22

но-технічних і робочих кадрів, рівень розвитку загальної та професійної культури, науки, національно-психологічні особливості населення, а та­кож розміщення промисловості стосовно споживача готової продукції. Ці фактори впливають на розміщення трудо- та наукомістких галузей про­мисловості (приладобудування, електронної, електротехнічної галузей тощо).

На розвиток і розміщення продуктивних сил на сучасному етапі вели­кий впливає геополітичний фактор, який відіграє важливу роль у форму­ванні зовнішньоекономічних зв’язків України з CH Д, Західної Європи, Азії.

1.5.