Ієрархія цілей

Ієрархія цілей будується за принципом пріоритетів потреб та інтересів суспільства. Оцінка важливості й ранжування цілей здійснюється відповідно до політики пріоритетів. У цьому контексті пріоритети (лат.

Визначення пріоритетних напрямів здійснюється експертними методами на підставі певних критеріїв (факторів). Основними критеріями (від гр. kritērion — мірило, відмінна ознака) є соціально-економічна ефективність, швидкість одержання позитивних результатів, мінімум необхідних ресурсів для реалізації наміченого тощо.

Ієрархія (ранжування) цілей здійснюється розміщенням їх у порядку зниження пріоритетності. Для цього спочатку визначаються найбільш пріоритетні цілі (цілі першого рангу), далі — найбільш суттєві з тих, що залишилися (цілі другого рангу), і т. д.

Економічною теорією та практикою сформульовано кілька загальних принципів розроблення цілей ДРЕ:

O відповідність конкретних цілей сутності конституційного устрою і генеральній меті діяльності держави — збереженню, зміцненню та удосконаленню існуючого суспільного ладу;

O усебічне врахування в цілепокладанні індивідуальних, колективних і суспільних інтересів;

O практична необхідність реалізації цілі та її наукова обґрунтованість;

O гармонійність побудови цілей, що передбачає їх взаємозв’язок і взаємозумовленість;

O запобігання конфлікту цілей, внаслідок якого досягнення однієї цілі перешкоджатиме досягненню інших;

O інформаційне забезпечення державної політики пріоритетів з метою збільшення довіри людей до діяльності держави. Інтенсивна роз’яснювальна робота щодо цілей, пріоритетів і очікуваних наслідків дає змогу створити таку політичну атмосферу в суспільстві, яка сприятиме реалізації проголошеної соціально-економічної політики.