Ф'ючерсні контракти з валютою

1. Регулювання. Міжнародний Грошовий Ринок (ІММ). Ринок ф'ючерсних валютних операцій регулюється Товарною Ф'ючерсною Торговельною Комісією (СЕТС), а форвардний ринок саморегулюється.
2. Коливання цін. Форвардні контракти не мають жодних лімітів на цінові коливання; ІММ накладає денний ліміт на коливання цін.
3. Частота поставки. Понад 90% форвардних контрактів завершується реальною поставкою; всупереч цьому менш ніж 1% ф'ючерсів на ІММ завершується реальною поставкою.
4. Розмір контракту. Форвардні контракти не мають стандартного обсягу і, практично, значно більші за стандартизовані контракти на ринку ф'ючерсів.
5. Дата поставки. Банки надають форвардні контракти з поставкою на будь-яку дату, а ф' ючерсні контракти на ІММ мають лише чотири спеціально відведених терміни на рік для поставки.
6. Встановлення цін. За форвардними контрактами ціни взаємоузгоджу- ються між клієнтом та банком, за ф'ючерсними операціями контрактні ціни визначаються відкритим аукціоном.

На ринку ф'ючерсів контракти суворо регламентовані. Кожен контракт на купівлю-продаж євро становить 125 000 ЄиР.0, на англійський фунт стерлінгів - ?62 500. Кожен контракт на купівлю-продаж канадських доларів становить CAN100 000, на купівлю-продаж японських ієн - ?12 500 000, на купівлю-продаж швейцарських франків - SFr125 000. У табл. 17.9 наведено приклад котирування валютних ф'ючерсів:

Приклад біржового котирування валютного ф'ючерсного контракту з фунтом стерлінгів

Таблиця 17.9.

Розрахунки за ф'ючерсними контрактами проводяться через Товарну Ф'ючерсну Торговельну Комісію, а точніше, через її Розрахункову пала-

ту. Вона стає покупцем для кожного продавця та продавцем для кожного покупця на ринку ф'ючерсних операцій. А тому продавець не дбає про кредитоспроможність іншої сторони, і всі умови ф'ючерсного контракту у операціях з валютою можна виконати значно легше, ніж за форвардним контрактом.

Розглянемо механізм ф'ючерсних валютних операцій. На Міжнародному грошовому ринку (ІММ) американська фірма-експортер, яка у майбутньому матиме дохід у іноземній валюті, може продати цю валюту за певним курсом, обіцяючи передати її у певний час. З іншого боку, компанія-імпортер, якій потрібна іноземна валюта для сплати своїх рахунків може купити цю валюту, щоб отримати її в майбутньому. З допомогою цих прийомів фірма-експортер і фірма-імпортер захищаються від несприятливих коливань курсу валюти.

Приклад 17.10.

Припустімо, що якась компанія через 6 місяців одержить ?100 000 від англійської фірми. Спот-курс такий: 1 англійський фунт стерлінгів = $1.20. Проте курс англійського фунта може знизитися. Скориставшись ринком ф'ючерсних валютних операцій, компанія продає свої ?100,00 за курсом ?1 = $1.15. Через 6 місяців компанія одержить $115 000 (100 000 х $1.15) і передасть ?100 000 партнерові за контрактом. Незалежно від того, що станеться з курсом англійського фунта протягом наступних 6 місяців, загальні надходження компанії гарантуються ф' ючерсним контрактом на $115 000. Справжні витрати за цим контрактом, що прив'язують компанію-експортера до певного курсу, це $0.05 на один англійський фунт. Справа в тому, що англійський було продано дешевше на $0.05 для передання його в майбутньому ($1.20 - $1.15 = $0.05). На те, скільки коштують такі операції, є інша точка зору: справжні витрати залежать від курсу англійського фунта через 6 місяців.

Заснований 20 грудня 1971 р. за порадою лауреата Нобелівської премії монетариста Мілтона Фрідмена на CMcago Mercantile Exchange Міжнародний грошовий ринок (ІММ) забезпечує можливість функціонування валютних спекулянтів. Саме тут процвітає торгівля ф'ючерс- ними контрактами, яка бере свій початок від 16 травня 1972 р. Маржа за ф'ючерсними контрактами на ІММ становить майже 2% обсягу контракту.

На відміну від спреду купівля-продаж, який оприбутковується торговцями на ринках спот та форвард, тут встановлюються комісійні. Учасниками ринку ІММ є спекулянти, імпортери та експортери, корпорації, що володіють активами та пасивами в іноземних валютах та

банкіри. Арбітражери відіграють значну роль на ІММ. Вони переводять ф'ючерсні курси ІММ на банківські форвардні курси і, реалізовуючи прибуткові варіанти, забезпечують відповідність між ф'ючерсними курсами ІММ та банківськими форвардними курсами.

На Чиказькій товарній біржі (СМЕ) обертаються такі ф'ючерсні контракти з валютою:

• японська ієна (СМЕ) - ? 12,500,000;
• канадський долар (СМЕ) - CAN$ 100,000;
• англійський фунт (СМЕ) - ? 62,500;
• швейцарський франк (СМЕ) - Sfr1 25,000;
• євро (СМЕ) - € 125,000;
• австралійський долар (СМЕ) - AUD 100,000;
• російський рубль (СМЕ) - RU 2,500,000;
• шведська крона (CME) - SEK 2,000,000;
• чеська крона (CME) - CZK 4,000,000.

Після запровадження євро на цій біржі стали продаватися контракти на крос - курси основних валют до євро. З'явилися контракти на мексиканське песо, польський злотий, бразильський реал, угорський форинт7.

У Європі центром торгівлі валютними ф'ючерсами є Европейська біржа EURONEXT'LLFFE. На ній котируються контракти на фунти стерлінгів, євро, японські ієни, швейцарські франки, причому торгують за долари США. Нижче подано приклад біржового котирування на валютні ф'ючерси з "The Wall Street Jornal Europe" від 11.01.2005 р.

Таблиця 17.10.

Приклад біржової котирування ф'ючерсного контракту на євро за швейцарські франки

Як маржеві вклади на ІММ вносяться долари США, державні цінні папери США у визначеній кількості базисних пунктів. Валюта котирується з чотирма знаками після коми, базисні пункти для всіх валют, крім фунта стерлінгів, становлять 0,0001; для фунта - 0,0002. Маржеві вклади для всіх валют - 150 базисних пунктів з ціною одного пункту $10, для фунтів - 400 базисних пунктів з ціною $12,5.

www.cme.com

Приклад 17.11.

Інвестор через брокера відкрив довгу позицію на ІММ на 25 контрактів із швейцарськими франками за курсом $0.6626 і через 20 днів закрив її оберненою (офсетною) угодою за курсом $0.6776.

При відкритті позиції був внесений маржевий вклад у розмірі:

150 х 10 х 25 = $37,500 . Через 20 днів позицію анульовано, виграш інвестора становитиме:

'0.6776 - 0.6626

х 10 х 25 = $204,250,

0.0001

що порівняно з початковою маржею дає дохід: 204,250

              х 100 = 545% за час володіння 20 днів.

37,500

Однак слід підкреслити, що при зворотній ціновій тенденції програш був би таким самим.

Один з багатьох недоліків фінансових ф'ючерсів - негнучкість системи. Та обставина, що кількість розрахункових днів обмежена (4, 6, 8), є і недоліком, і силою біржової системи.

Головна перевага ф'ючерсних операцій у тому, що біржа стає стороною для покупця і продавця контракту. Для відкриття позицій вимагається внесення невеликого депозиту, тобто використовується принцип "плеча" або "важеля", який тепер поширений і на реальному валютному ринку.

З цими ж валютами укладаються опціонні контракти. Опціони на іноземну валюту дають покупцеві право, але не обов'язок, купувати чи продавати суму валюти за певну ціну на дату або до дати закінчення терміну дії опціону. Право купувати валюту відоме як опціон покупця, а право продавати - як опціон продавця. Дві сторони контракту опціону на валютні операції - це покупець опціону і продавець опціону. Час, визначений для виконання контрактів опціону в іноземній валюті, обмежується кількома тижнями або одним місяцем. Цей тип опціонів є різновидом строкових валютних контрактів. Існує два типи валютних опціонів - опціони "кол" і опціони "пут". Розглянемо механізм отримання прибутків та збитків з опціонами. Почнемо з опціону "кол".

Інвестор, який вважає, що ціна або курс іноземної валюти зросте, може виявити бажання купити опціон "кол". Коли курс іноземної валюти підвищується, власник опціону "кол" може отримати дохід. Якщо курс іноземної валюти знижується, втрачається тільки премія. Покупець такого опціону сплачує лише премію продавцю опціону; коли ціна іноземної валюти значно зростає, він використовує право купити.

Очевидно, що покупець опціону має збитки, які дорівнюють сплаченій премії до того моменту, поки курс обміну не зросте вище за визначену контрактом опціону ціну. Коли курс обміну перевищить визначену опціоном страйкову ціну або курс валюти буде достатнім, щоб відшкодувати премію, прибуток покупця опціону "кол" буде нульовим.

Якщо курс валюти підвищуватиметься і надалі, то покупець опціону матиме прибуток.

Спекулянт, який очікує, що курс іноземної валюти впаде, може виявити бажання продати опціон "кол". Прибуток продавця опціону "кол" протилежний прибуткові покупця опціону "кол". Прибуток обмежений премією, яку можна одержати від покупця опціону; ризик не обмежений нічим.

Покупець опціону "пут", як і продавець опціону "кол", сподівається, що курс іноземної валюти впаде. Але на відміну від продавця опціону "кол" покупець втрачає лише премію, коли курс іноземної валюти зростає. Якщо ціна іноземної валюти впаде, прибуток власника опціону "пут" не може бути вищий за суму, що залежить від визначеної контрактом опціону ціни та обсягом самого контракту.

Інвестор, який відчуває, що курс іноземної валюти зросте, має вибір - купити опціон "кол" або продати опціон "пут". Якщо курс іноземної валюти зростає, продавець опціону "пут" одержує прибуток, не вищий за премію опціону.

Нижче подано приклад біржового котирування на валютний опціон.

Таблиця 17.11.

Приклад біржового котирування опціонів на ф'ючерсний контракт з фунтом стерлінгів

Britjsh Pound (CME)               62,500 pounds; cents per pound             

Est vol 238 Th calls 12 puts Op jnt Thur 4,464 calls 3,108 puts

Приклад 17.12.

25.08 інвестор купує два опціони "кол" на англійські фунти стерлінгів з терміном виконання у вересні. Це означає, що він купив право купити ?125 000 за курсом 1530, опціон коштує 1.94 0/?. При поточному курсі ф'ючерсного контракту 1.5430 інвестор сплатить за два опціони премію в розмірі:

1.94 х 62 500 х 2 = $2 425.

Велике значення на валютному ринку мають операції своп. Ринок свопів у його сучасному вигляді функціонує приблизно з 1981 р. Походження свопів ототожнюють з поширенням паралельних, або компенсаційних позик, що широко застосовувалися у 60-70-х роках ХХ-го століття як засіб зарубіжного фінансового інвестування за умов жорстких валютних обмежень.

Перші свопи були валютними. Їх укладали з метою розв'язування проблем та запобігання складним документальним процедурам, пов' я- заним із паралельними позиками. Першим свопом вважається угода, укладена між корпорацією ІВМ та Світовим банком, яка завдяки популярності учасників дуже поширилася на фінансовому ринку. У цей час компанія ІВМ володіла борговими зобов' язаннями у німецьких марках та швейцарських франках. Світовий банк здійснив емісію двох єврооб- лігацій з такими ж термінами відшкодування, як і цінні папери ІВМ, і обидві сторони обмінялися зобов'язаннями. Банк сплатив номінал і процентні платежі ІВМ, а ІВМ у свою чергу, відшкодувала зобов'язання світового банку.

Ринок свопів (Swap) - позабіржовий, однак лише 5% становить вторинний ринок, 95% - первинне розміщення свопів. З 1985 р. Міжнародна асоціація дилерів зі свопів (tSDA) - Mer'national Swap Dealers Assotiation - запровадила стандартизовані відсоткові свопи.

Крім валютних, почали застосовувати відсоткові свопи.

Відсотковий своп - це угода між сторонами про взаємні періодичні платежі на основі обумовлених відсоткових ставок та визначеної контрактної суми. Це обмін борговими зобов'язаннями з фіксованою відсотковою ставкою на зобов'язання зі змінною ставкою. Відсотковий своп можна використати для переказу одного типу відсоткових зобов' язань до іншого, що дозволяє учасникам корегувати рівень відсоткової ставки та страхуватися від її зміни в майбутньому або для фіксації розмірів прибутків.

На початку 80-х років ХХ-го ст. свопи, як правило, укладалися між банком і корпорацією, оскільки банкам простіше було мобілізовувати кошти з фіксованою ставкою, а фірмам - зі змінною, а фінансисти фірм

надавали перевагу зобов'язанням із фіксованою ставкою. Банк у даному випадку виступав посередником між клієнтами, що бажали займати протилежні позиції (рис. 17.4):

Однак погоджені угоди своп укладати нелегко, оскільки не завжди можна знайти протилежну сторону. В даний час найпоширенішими угодами є своп з одним із контрагентів через відкриття компенсаційної позиції на облігаційний ф'ючерс. Свопи котируються на основі фіксованої відсоткової ставки, що нараховується на контрактну суму. Сторони угоди своп називаються платником та одержувачем. Особу, що платить за свопом у твердій відсотковій ставці, називають покупцем свопу; особу, що платить із змінною ставкою - продавцем.

Своп можна укладати на річній, піврічній та квартальній базі. Основні валюти, які використовуються для свопів:

Шері де Ковні та Крістін Такі подають приклад котирування свопів від фінансових брокерів. Ці котирування передають і публікують агентства Reuters і Telerate.

У першій колонці - строк до відшкодування; у другій - твердо- фіксована ставка, яку сплачує посередник, в третій колонці - твердо- фіксована ставка, яку отримує посередник, в четвертій - спредова різниця між ставкою за казначейськими зобов'язаннями США та свопом.

У котируванні немає змінної ставки. Як змінну ставку найчастіше використовують ставку LLBOR - ставку міжбанківського лондонського ринку коштів у євровалюті. Вона змінна, переглядається постійно, публікується як довідкова ставка при позиках на міжнародних фінансових ринках. Вона нараховується на базі 360 днів. Ставки у свопах базу-

ються на ставках ринку облігацій і можуть котируватися як різниця у відсотковому доході або як абсолютна ставка.

Реально свопи укладаються в процесі телефонного спілкування, коли погоджується ставка; при цьому узгоджуються й інші деталі: тип документації, спосіб фіксації змінної ставки, дати платежів, день або рік угоди. Потім угода підтверджується телексом або факсом і, нарешті, письмово. Однак вихідною умовою є телефонна домовленість. Документація включає одну-дві стандартні форми, вироблені Асоціацією британських банкірів або ISDA.

У більшості відсоткових свопів використовується ставка LIBOR або ставки казначейських векселів, прайм-рейт, ставка "федеральних фондів" і комерційних паперів.

Приклад 17.13.

Компанії А і В мають різні кредитні рейтинги. Наприклад, компанія А з більш високим рейтингом має можливість отримати позику із змінною ставкою LIBOR + 1%. Компанія В має нижчий рейтинг, тому може отримати кошти із змінною ставкою LIBOR + 1,5%. Дельта між ставками - 0,5%. На ринку облігацій компанія А може отримати кошти під 13% на 10 років, а компанія В - під 14,5% на 10 років, дельта між цими ставками - 1,5%. Різниця між дельтами на ринку облігацій і ринку короткострокових кредитів - 1% (1,5% - 1%). Ця різниця і є тим потенційним виграшем, який можуть використати компанії А і В для зменшення витрат на отримання позики. Це виграш, який можуть поділити між собою дві сторони свопу.

На рис. 17.5 подано приклад відсоткового свопу терміном на п'ять років номіналом ?5 млн.

Сторона А, яка бажає сплатити відсоток за фіксованою ставкою, але уже отримала позику із змінною ставкою, може отримати більш вигідну позику із змінною ставкою. Сторона В, котра є платником змінної ставки, може отримати позику з фіксованою ставкою та, очікуючи спаду відсоткових ставок, укладає своп на частину позики із змінною ставкою.

Ще одним різновидом свопів є валютний. Це контракт на обмін номіналу з фіксованим відсотком в одній валюті на номінал і фіксований відсоток в іншій. Подекуди реального обміну номіналами може не бути.

У валютному свопі сторони обмінюються, крім відсоткових платежів, і номіналами, реально або умовно. Обмінний курс - це спот-курс.

На початку ХХІ-го ст. на EURONEXT'LrFFE активно впроваджуються нові біржові ф'ючерсні контракти на свопові зобов'язання (Swapnote). Обсяг ф'ючерсних контрактів на ставки обмінних контрактів у євро терміном на 2, 5 та 10 років лише у першому кварталі 2006 р. склав 148 млрд. доларів США, що на 123% більше за аналогічний період 2005 р.

Приклад 17.14.

Компанії А і В можуть емітувати облігації в доларах США та фунтах стерлінгів на таких умовах:

Компанія А 10% 13%

Компанія В 12% 14%

$ ?

Оскільки ставки у Великобританії вищі, компанія А має абсолютні переваги при емісії облігацій як в доларах, так і у фунтах. Компанія В сплачує на $2 і на ?1 більше, ніж компанія А. Обидві компанії можуть випустити облігації на ринках, де вони мають переваги і обмінятись зобов' язаннями. Виграш, який отримають сторони від обміну, - різниця між дельтами за доларовими ставками та ставками у фунтах стерлінгів, або 1% (2% - 1%).

Ці контракти терміново стали потрібні інституційним інвесторам, зокрема банкам для хеджування відсоткових ризиків при здійсненні свопових контрактів, які є виключно позабіржовими, а отже, і надзвичайно ризиковими. Крім того, як підкреслювалося вище, значного прогресу на ринку ф'ючерсних контрактів було досягнуто в зв'язку з впровадженням у торговельну практику ф' ючерсів на індивідуальні акції.

Вище зазначене дозволило Європейській міжнародній біржі фінансових ф'ючерсів (EURONEXT'LLFFE) дещо наростити обсяги торгівлі, що було гідною відповіддю на запровадження євро, оскільки саме на ній донедавна котирувалися ф'ючерси на облігації країн Європи у відповідних валютах, які тепер стали непотрібними на ринку. На заміну названих облігаційних ф' ючерсів досить успішно почали торгуватися ф'ючерсні контракти на облігації Євросоюзу (d'Etat EUREX), обсяги яких лише за перший квартал 2001 р. зросли до 16 600 млрд. доларів США, в той час, як за цілий 2000 р. вони становили 3 300 млрд.

Одночасно в Чиказькій торговельній палаті (CBOT) восени 2001 р. були запроваджені ф'ючерси та опціони на ставки обміну доларових контрактів на контракти у євро терміном на 5 та 10 років. Створення таких контрактів одночасно у Європі та США свідчить про їх широкі можливості, які і приваблюють на ці ринки нових учасників.

Б

Резюме

Фінансовий ф'ючерс - це договірне зобов'язання купити або продати до стандартної дати виконання контракту певну кількість фінансових інструментів за ціною, погодженою в момент укладення угоди під час біржової сесії.

Згадана стандартизація належить до обсягів угод. Ф'ючерсні контракти з однаковою базою мають ті самі обсяги. Терміни виконання фінансових зобов' язань, як правило, встановлюються щоквартально (наприклад, третя п'ятниця березня, червня, вересня, грудня поточного, іноді наступного або третього року).

Стандартизація в даному випадку є суттєвою умовою створення ліквідного активного ринку.

Фінансові інструменти, якими торгують на ф' ючерсних біржах, поділяються на дві групи:

• фінансові ф'ючерси з конкретною базою;
• фінансові ф'ючерси з абстрактною базою.

Фінансові ф'ючерси з конкретною базою ґрунтуються на реальних об'єктах торгівлі. При цьому реальна поставка базового фінансового інструменту, як правило, можлива. До фінансових ф'ючерсів з конкретною базою належать:

• відсоткові ф'ючерси (mterest rate futures);
• валютні ф'ючерси (currency futures).

Відсотковий ф' ючерс - договірне зобов' язання продати (поставити) та відповідно купити (прийняти) відсотковий інструмент з обумовленими в контракті терміном та процентною ставкою за погодженим курсом (ставкою) на момент укладення угоди на певну стандартну дату в майбутньому.

Валютний ф'ючерс - договірне зобов'язання продати (поставити) та купити (прийняти) стандартну кількість валюти за курсом, погодженим на момент укладення угоди, на певну стандартну дату в майбутньому.

До фінансових ф'ючерсів з абстрактною базою належать ф'ючерсні та опціонні контракти на фондові, товарні індекси та недавно впроваджені ф'ючерси на свопи.

В

Контрольні запитнання

1. Дайте визначення фінансового ф'ючерса.
2. У чому полягає відмінність фінансових ф'ючерсів з абстрактною

базою?

3. Дайте коротку характеристику одного з короткострокових фінансових ф' ючерсів.
4. Як інвестор може використати стерлінговий депозит?
5. Назвіть основні характеристики ф'ючерсного контракту на казначейський вексель США.
6. Які методи котирування ф'ючерсних контрактів на облігації використовуються у зарубіжній практиці?
7. Які особливості застосування ф' ючерсних та опціонних контрактів на фондові індекси?
8. Де розміщується основний ф'ючерсний валютний ринок?
9. Які особливості валютних ф'ючерсів Ви знаєте? 10. Що таке відсоткові та валютні свопи?

W Посилання і рекомендована література

1. Rapport trimestriel BRI, septembre. -2001. -Р.29-35.
2. Казарин М. Перевод фьючерсной торговли в РТС повысил надежность срочного рынка //Рынок ценных бумаг. -2001. -№219(2040). -С.12.
3. Кандинская О.А. Управление финансовыми рисками: поиск оптимальной стратегии. -М.: Издательство АО "Консалтбанкир", 2000. -272с.
4. Биржевое дело: Учебник /Под ред. В.А. Галанова, А.И. Басова. -М.: Финансы и статистика, 1998. -304с.
5. Буренин А.Н. Рынки производных финансовых инструментов. -М.: ИНФРА-М, 1996. -368с.
6. Киреев А. Международная экономика. В 2-х частях. Ч.2. Международная макроэкономика: Открытая экономика и макроэкономическое программирование. - М.: Международные отношения, 1999. -484с.
7. Примостка Л. Операції хеджування на строкових фінансових ринках //Банківська справа. -1999. -№1. -С.41-43.
8. Примостка Л.О. Фінансові деривативи: аналітичні та облікові аспекти: Монографія. -К.: КНЕУ, 2001. -263с.
9. Буренин А.Н. Фьючерсные, форвардные и опционные рынки. - М.: Тривола, 1995. - 240с.
10. Буренин А.Н. Рынок ценных бумаг и производных финансовых инструментов: Учебное пособие. -М.: 1-ая Федеративная Книготорговая Компания, 1998. -352с.
11. Матросов С. Рынок деривативов Западной Европы //Рынок ценных бумаг. - 2001. -№19(202). -С.29-34.
12. The Wall Street Journal Europe, Tuesday, January 11, 2005. - p. M6.
13. www.bіs.org
14. www.mіcex.ru
15. www.cme.com

Тести для перевірки знань до розділу 17

1. Фінансові ф'ючерси - це:

а)              зобов 'язання купити/продати

фінансовий актив у майбутньому;

б)              зобов 'язання купити/продати товар у майбутньому;

в)              право купити фінансовий актив у майбутньому;

г)              право обміняти фінансовий актив у майбутньому.

2. Фінансові ф'ючерси поділяються на інструменти:

а)              з конкретною базою;

б)              з абстрактною базою;

в)              з розрахунком грошима;

г)              вірні відповіді а) та б).

3. До фінансових ф' ючерсів з конкретною базою належать:

а)              відсоткові та валютні ф 'ючерси;

б)              свопи та форварди;

в)              ф 'ючерси на індекси;

г)              ф 'ючерси на акції.

4. До фінансових ф' ючерсів з конкретною базою належать:

а)              відсоткові та валютні ф 'ючерси;

б)              свопи та форварди;

в)              ф 'ючерси на індекси;

г)              ф 'ючерси на акції.

5. До відсоткових ф' ючерсів з абстрактною базою належать:

в)              ф 'ючерс на казначейський вексель США;

г)              всі перераховані вище.

а)              ф 'ючерс на євродолар;

б)              стерлінговий депозит;

6. Предметом поставки для відсоткових ф' ючерсів є:

а)              валюта;              в) акції;

б)              цінні папери з фіксованим доходом; г) свопи.

7. Предметом поставки для валютних ф' ючерсів є:

а)              валюта;

б)              цінні папери з фіксованим доходом; 8. !ндексний ф'ючерс - це:

а)              зобов 'язання купити товар;

б)              зобов 'язання купити/продати стандартну величину одного із індексів;

в)              акції;

г)              свопи.

в)              зобов 'язання розрахуватися грошима;

г)              зобов 'язання визначити майбутнє значення індексу.

а)              індексної ціни;

б)              доходності;

9. Відсоткові ф'ючерси котируються на основі:

в)              номінальної ціни інструменту;

г)              ринкової ціни інструменту.

10. Для будь-якого фінансового відсоткового ф'ючерса можливі такі дії інвесторів:

а)              спекуляція;

б)              фізична поставка/прийомка;

в)              розрахунок грошима;

г)              все зазначене вище.

11. Казначейський вексель США під ф'ючерсним контрактом має номінал на момент поставки:

в) 500 000; г) 3 000 000.

а)              100 000;

б)              1 000 000;

12. Ціна облігації під ф'ючерсним контрактом враховує:

а)              номінал;

б)              котирувальну ціну та коефіцієнт конверсії;

13. Ціна індексного контракту - це:

а)              номінал;

б)              котирувальна ціна;

в)              виплату за купоном;

г)              вірні відповіді б) і в).

в)              значення індексу помножене на стандартну величину;

г)              котирувальна ціна помножена на коефіцієнт конверсії.

14. Основним міжнародним ринком валютних ф'ючерсів є:

а)              CME (IMM);

б)              CBOT;

15. Відсотковий своп - це:

а)              обмін відсотковими ставками;

б)              обмін валютами;

в)              EURONEXT -LIFFE;

г)              EUREX.

в)              обмін товарами;

г)              обмін індексами.

Е

Ключові слова, нові терміни

фінансовий ф'ючерс;

фінансовий ф 'ючерс з абстрактною базою; короткострокові, довгострокові фінансові ф'ючерси; ф 'ючерси на фондові та товарні індекси; стерлінговий депозит; казначейська облігація; казначейський вексель.