§ 2. Економічні ресурси та їх види

Людські потреби задовольняються за допомогою благ, які, якправило, не зустрічаються в природі в готовому вигляді. Процес отримання необхідних для задоволення потреб благ — це процес суспільного виробництва, що потребує застосування певних ресурсів.

Ще у XVIII сторіччі А. Сміт наголошував, що основою багатства народів є “земля” та “праця”, які виступають батьками благ, що створюються у процесі виробництва. Ідея про необхідність поєднання матеріального (речового) та людського (особистого) чинників виробництва для створення продуктів та послуг, що задовольняють людські потреби, залишається в основі класифікації економічних ресурсів і сьогодні.

З точки зору сучасної економічної науки, економічні ресурси - це всі природні, людські та вироблені людиною ресурси, що використовуються для виробництва товарів та послуг.

До складу матеріальних ресурсів входять “земля” і “капітал”.

Земля у даному разі — це не лише земельні ділянки, придатні для використання у сільськогосподарському виробництві. Цю категорію слід тлумачити ширше ірозумітиякусі природні ресурси (“даровані природою блага"). Сюди відносять ліси, родовища мінералів, нафти та газу, водні та і нші ресурси не створені людською працею.

Другою складовою матеріальних ресурсів виступає капітал (або інвестиційні ресурси) - всі виготовлені засоби виробництва, тобто всі види інструментів, машин, устаткування, фабрично-заводські, складські, транспортні засоби і збутова мережа, що використовується у виробництві товарів та послуг і 42 просуванні їх до споживача. Виробничий капітал називають інвестиційним ресурсом через те, що його виникнення пов’язане з інвестиціями — перетворенням грошового капіталу у реально діючі матеріальні засоби виробництва.

Тут слід підкреслити різницю між інвестиційними та споживчими товарами. На відміну від споживчих товарів, інвестиційні не можуть бути використані для безпосереднього задоволення людських потреб. Люди не споживають верстати, технологічні лінії та фабричні споруди. Вони лише використовують їх для створення продуктів кінцевого споживання в процесі виробництва (виробничого споживання).

Особистим чинником процесу виробництва виступають людські ресурси: праця та підприємницькі здібності.

Праця - це всі фізичні та розумові здібності людей, які застосовуються у виробництві товарів і послуг (за винятком підприє мницьких здібностей). Незважаючи на появу автоматизованих ліній виробництва та промислових роботів, процес створення необхідних благ без активної участі людини поки що уявити собі неможливо. Наладка та обслуговування автоматизованих ліній, налаштування та програмування роботів - усе це процес людської праці, не кажучи вже про ті галузі виробництва, де рівень автоматизації залишається низьким чи взагалі відсутній. Отже, праця є одним з найважливіших економічних ресурсів, без якого земля і капітал залишаються мертвими і не придатними для задоволення суспільнихпотреб, перебуваючи у ролі необхідних, але не достатніх чинників процесу суспільного виробництва.

Як окремий економічний ресурс у сучасній науковій літературі прийнято розглядати підприємницькі здібності.

Підприємницькі здібності — це особливий людський ресурс, необхідний в умовах ринкової економіки для поєднання усіх інших ресурсів (землі, капіталу і праці) у єдиному процесі виробництва товарів і послуг. Справді, наявність в умовах ринку необхідних природних ресурсів, засобів виробництва та гото-вихдо праці людей — не означає неодмінного їх поєднання з метою виробництва продукції.

підприємницької діяльності є необхідність прийняття нестандартних, новаторських та ризикованих рішень на відміну від переважно виконавської праці більшості інших учасників виробництва.

Усі вищеназвані економічні ресурси обмежені. Кількість природних ресурсів обмежена не тільки у зв’язку із їх вичерпаністю, а й через абсолютну обмеженість на нашій планеті. В кожний конкретний проміжок часу тільки обмежена їх кількість використовується у процесі виробництва (як правило, недостатня для задоволення існуючих потреб). Ще більше це стосується такого ресурсу, як капітал. Як ресурс, що створюється людською працею, капітал може постійно зростати, але й він залишається у числі обмежених ресурсів порівняно з потребами суспільства. Праця іноді може здаватись навіть надлишковим ресурсом, що проявляє себе у проблемі безробіття в країнах з ринковою організацією економіки. Але й цей ресурс чітко визначений і обмежений для кожної країни у кожний конкретний проміжокчасу. Це стосується і підприємницьких здібностей, що в сучасних умовах повинні бути підкріплені відповідними знаннями про механізми функціонування економічної системи суспільства. Відповідно мова йде про обмежену кількість людей, що в даному проміжку часу мають можливість виступити кваліфікованими організаторами виробництва з обмеженою кількістю ресурсів, які можуть бути використані для їх задоволення. Це реальність для будь-якої економічної системи.

Слід сказати, що в економічній літературі зустрічається й інша класифікація ресурсів.