Критерій максимізації багатства Р. Познера
Економісти отримують інформацію, спостерігаючи поведінку людей. Переваги виявляються, коли люди здійснюють вибір. У цьому випадку мірою інтенсивності переваг буде готовність людей платити за дане благо, яку можна виміряти в грошах.
Результатом же, який суспільство буде прагнути максимізувати, буде не сукупна корисність всіх членів суспільства, а сукупне багатство суспільства. Якщо блага знаходяться в руках людей, які готові й можуть заплатити максимальну ціну за них, то суспільство досягне мети максимізації сукупного багатства. Саме такий критерій - критерій максимізації багатства - запропонував Познер як критерій ефективності в економічній теорії права [1, c.12].Питання про те, кому передати правомочність повинен у відповідності із цим критерієм вирішуватися в такий спосіб. Правочин передається тій стороні, яка готова заплатити за нього більше (можна припустити, що вирішення питання відбувається на аукціоні, право передається стороні, що запропонувала найбільшу ставку, тоді ми одержимо правило аукціону Познера). Хоча це правило й не застосовується в дійсності, але його мета - показати, як міркує законодавець при ухваленні рішення. Він повинен передати право тій стороні, що готова заплатити більш високу ціну [2].
Познер порівнює економічне обмеження на прагнення до максимізації корисності - здатність або готовність платити - до максимізації самої корисності. Багатство не є самоціллю, воно дозволяє придбати блага й послуги, які використовуються людиною як ресурси для одержання задоволення. Тобто в Познера багатство
використовується як певний вимірник для споживчого набору, що максимізує корисність. Вельяновські називає критерій максимізації багатства Познера різновидом утилітаризму - утилітаризмом, пов'язаним обмеженнями, де як обмеження виступає готовність платити.
Примітки
1. Одинцова М.И. Экономика права. M.: Издательский дом ГУ-ВШЭ, 2007. - C.12.
2. Готовність платити, однак, не є прямим відбиттям переваг людини відносно якого-небудь блага. Можлива ситуація, коли хтось А має більш інтенсивні переваги відносно якогось блага, ніж інша людина - В, але готовність В заплатити за благо буде вище по тій простій причині, що у В більше грошей. У результаті благо може виявитися в людини, що майже не має потреби в ньому, а бідняк, якому це благо життєво необхідне, не зможе придбати його. Дана ситуація буде відповідати принципу максимізації багатства, але сукупна корисність людей при цьому не буде максимізована. Саме такий аргумент висловив проти критерію максимізації багатства Рональд Дворкін, один з найбільш впливових опонентів Познера.
48.
Еще по теме Критерій максимізації багатства Р. Познера:
- Критерій Ролза
- 4.2. Модель Познера
- Критерій Колдора-Хікса
- Національне багатство
- 50. Національне багатство і його структура.
- Правові питання у праці Річарда Познера «Економічний аналіз права»
- 92. Національне багатство та його структура.
- Критерій ефективності Парето
- 2. Вибір споживачів. Правило максимізації корисності
- 27 Прибуток як мета фірми. Умови максимізації прибутку.
- Виробництво і розподіл багатств
- Ринкова економіка і розподіл багатства
- Ефективність як критерій оцінки правових норм в економічній теорії права