Критерій Ролза

Незадоволеність критеріями максимізації корисності й максимізації багатства змушувала вчених шукати альтернативні критерії.

Критерій Ролза [1] дозволяє враховувати вплив несправедливого розподілу на добробут суспільства.

За Ролзом справедливе облаштування суспільства відбувається тоді, коли ніхто не міг би впливати на чисто приватні інтереси конкретного індивіда.

Джон Роулз стверджував, що розподіл доходу і багатства є справедливим тільки тоді, коли ніякий інший розподіл не може покращити стан людей, які знаходяться в найбільш несприятливому стані в суспільстві [2].

Критерій Ролза доцільно використовувати тоді, коли втрати при найгіршому результаті більш значимі або мають найбільшу величину, ніж виграш при найкращому випадку.

Суспільство - це певна мережа взаємних відносин між окремими людьми. Функції корисності окремих людей можуть бути

взаємозалежними: корисність, одержувана однією людиною, може деякою мірою залежати від того, у якому стані перебуває інша людина. Критерій оцінки добробуту, запропонований Ролзом, дозволяє врахувати вплив несправедливого розподілу на добробут суспільства.

Цей альтернативний критерій пропонує своє рішення проблеми порівняння корисностей різних людей. Один з методів міжособистісного порівняння корисності може полягати в тому, щоб поставити себе в положення іншої особи й запитати себе, як би ти поставився до запропонованого закону, якби був іншою людиною й, відповідно, жив би в інших умовах [3, c.14].

Ролз стверджує, що справедливий устрій суспільства - це такий устрій, який вибрали б індивіди, якби на них не здійснювали вплив їх чисто особисті інтереси. У такому «незацікавленому» стані індивіди ніби укладають угоду щодо характеру суспільства.

При цьому «завіса невідання» не дозволяє їм знати про той соціальний стан, який вони займуть у цьому суспільстві, про свої віросповідання, про свої здібності, про те, чи будуть вони слабими або сильними тощо.

Нерівність у суспільстві, відповідно до підходу Ролза а) може бути результатом вільної конкуренції й б) може бути виправдана лише настільки, наскільки вона приносить користь усім членам суспільства.

Таблиця

Критерій утилітаризму й критерій Ролза [2, c.15]

У таблиці показане суспільство, що складається із трьох індивідів, і наведені значення корисності, що одержують індивіди при двох можливих режимах, позначених х і у.

Який режим вибрати ?

Якщо застосувати критерій утилітаризму, то варто вибрати режим у, тому що загальний добробут у цьому випадку 310, а не 170, як у стані х. Якщо ж керуватися критерієм Ролза, то режим х виявиться кращим, незважаючи на те, що загальний добробут нижче, ніж при режимі у, оскільки при режимі x кращий стан найбіднішого члена суспільства.

В економічній теорії права критерій суспільного добробуту Ролза, однак, не знаходить застосування. Причина цього бачиться не в ідеологічному упередженні, а в цілому ряді практичних причин. Це й складності пошуку об'єктивного критерію для оцінки впливу корисності, одержуваної однією людиною, на корисність іншої, і складності виявлення ефектів спадної граничної корисності. Крім того, питання, пов'язані з ефективністю, економісти традиційно розглядають окремо від питань розподілу.

Примітки

1. Ролз Дж. Теория справедливости. Новосибирск, 1995.

2. Познер Р.Экономический анализ права / пер. англ.; под ред В. Л. Тамбовцева. - СПб : Экономическая школа, 2004. - Т.1. - С.619.

3.Одинцова М. И. Экономика права: учеб. пособие. - М. : Изд-дом ГУ ВШЭ, 2007. - С.14-15.

4. Подібний підхід можна пояснити з точки зору стратегії максиміна в теорії ігор. Принцип максиміна - це правило вибору в умовах невизначеності, відповідно до якого альтернативи ранжируються за їх найгіршим результатом. Це правило доцільно застосовувати, коли втрати при найгіршому результаті більш значимі або мають більшу величину, ніж виграш при найкращому результаті (Одинцова, с.14).

49.