66. Маржиналізм: його виникнення і основні методологічні принципи.
Маржиналі?зм (фр. marginale — додатковий) — напрям економічної теорії кінця ХІХ ст., який широко використовується в аналізі економічних процесів і законів граничної величини. Термін «маржиналістська революція» зазвичай використовується в зв'язку з майже одночасними, але абсолютно незалежними відкриттями на початку 70-х років XІ в.
У. Джевонсом, К. Менгером і Л. Вальрасом принципу знижувальної граничної корисності, як фундаментального елемента при побудові нового типу статичної мікроекономіки. Найважливіші елементи маржинализму як напрямку фінансової науки:· Використання граничних величин.
· Суб'єктивізм.
· Гедонізм господарюючих суб'єктів.
· Статичність.
· Ліквідація пріоритету сфери виробництва, характерного для економічного аналізу класиків.
· Сприйняття ринкової економіки як рівноважної системи. [1]
Починаючи вивчення цього питання, необхідно передовсім з'ясувати для себе, що поява маржиналізму (marginal — граничний) була об'єктивно зумовлена глибокими якісними змінами на мікро- та макрорівнях, які сталися в останній третині XIX ст. в суспільно-економічному житті розвинутих країн Заходу, а саме: все більшою монополізацією економіки, формуванням складніших форм господарювання та взаємовідносин між виробником і споживачем, інтенсивним процесом інтернаціоналізації ринків та ін. Значною мірою його поява стала наслідком величезного прогресу науки, особливо її природничих і гуманітарних галузей. Засновниками маржиналізму вважаються австрієць К. Менгер (1840—1921), англієць В. С. Джевонс (1835—1882) і француз Л. Вальрас (1834—1910).
Далі слід усвідомити, що основна ідея маржиналізму — це дослідження граничних економічних величин як взаємозв'язаних явищ економічної системи на рівні фірми, галузі (мікроекономі-ка) та національної економіки (макроекономіка). З погляду методології головними принципами маржиналізму є: 1) ідеологічна нейтральність аналізу, тобто звільнення його від впливу ідеології та відокремлення від конкретно-економічних дисциплін для з'ясування універсальних закономірностей, незалежних від місця і часу (щоб підкреслити «відстороненість» своїх досліджень, мар-жиналісти, починаючи з В. С.
Джевонса і А. Маршалла, почали вживати замість терміна «political economy» нейтральніший — «economics»); 2) перегляд предмета дослідження: провідною стає проблема раціонального розподілу обмежених ресурсів (за словами М. Блауга, «економіка вперше стала наукою, яка вивчає взаємозв'язок між даними цілями і даними обмеженими засобами, що мають альтернативні можливості використання»); 3) методологічний індивідуалізм, тобто пояснення економічних явищ поведінкою окремих індивідів, розгляд суспільства як сукупності атомістичних індивідів, економіки як системи взаємозалежних суб'єктів господарювання, а економічних закономірностей як наслідку взаємодій індивідуальних рішень, основаних на вільному виборі суб'єктів; 4) статичний підхід, оскільки досліджується не те, як змінюється економіка, а те, як вона улаштована, як може існувати і не руйнуватися система, котра складається з індивідів, що керуються власними інтересами; 5) рівноважний підхід; 6) економічна раціональність, яка означає максимізацію суб'єктами господарювання своїх цільових функцій (корисності для споживачів і прибутку для виробників); 7) граничний аналіз; 8) математизація, тобто широке використання математичних методів, зокрема диференціального числення.Знання основної ідеї та методологічних принципів маржиналізму необхідне для розуміння, чому перехід в останній третині XIX ст. від цінностей класичної школи (загального бачення, методу і навіть предмета) до теоретико-методологічних цінностей маржиналізму було визнано «маржинальною революцією» в економічній теорії. З'ясувавши це, слід приділити увагу питанням генези й еволюції маржиналізму. Тому важливо розглянути погляди попередників маржиналізму Г. Госсена (1810—1858), Ж. Дюпюї (1804—1866), А. Курно (1801—1877), И. Тюнена (1783—1850) і етапи «маржинальної революції», простежити особливості маржиналь-них концепцій різних шкіл.
Еще по теме 66. Маржиналізм: його виникнення і основні методологічні принципи.:
- Питання 20. Основні теорії виникнення грошей.
- 1.5. Виникнення економічної теорії і основні етапи її розвитку
- Монополія: причини виникнення, суть та основні форми
- Тема 3: Виникнення та основні етапи розвитку економічної теорії.
- §1. Натуральна форма суспільного виробництва, умови'ії виникнення, основні риси та історична обмеженість
- § 1. Сутність ринку, необхідні умови його виникнення і розвитку
- 5.1. Історичні умови виникнення марксизму та його ідейні джерела
- 5.1. Економічна сутність дефіциту державного бюджету та причини його виникнення
- Проблема збалансованості бюджету. Причини виникнення бюджетного дефіциту та методи його фінансування
- Позичковий відсоток, його сутність та основні види
- 21.2. Міжнародний поділ праці та його основні форми
- 7.6. Поняття стресу, його основні причини
- Характеристика суспільного продукту та його основні форми
- 7.2. ПОНЯТТЯ РАЦІОНАЛЬНОГО ВОДОКОРИСТУВАННЯ ТА ОСНОВНІ ЙОГО НАПРЯМИ
- 7. Виробництво та його основні фактори. Межа виробничих можливостей.
- 17.1. Закони грошового обігу і основні тенденції його динаміки
- Питання 102. Світове господарство, його основні риси.
- § 2. Підприємство (фірма) - основна ланка економіки, його основні риси
- Основні цілі, принципи та завдання державної науково-технічної політики
- Поняття, основні завдання та принципи фінансового контролінгу