Монополії та конкуренція

Ринок і ринкова економіка мають як позитивні, так і негативні влас­тивості. Однією з негативних властивостей є те, що ринок породжує монополії та монополістичні тенденції в економічній системі.

Монополія (італ. mono - один і роїео - продаю) - окремі наймогут- ніші підприємства або об'єднання підприємств, які виготовляють пере­важну кількість певної продукції, внаслідок чого впливають на процес ціноутворення і привласнюють високі (монопольні) прибутки.

Монополії проникають в усі сфери суспільного відтворення - безпо­середнє виробництво, обмін, розподіл і споживання. Першою монополі­зується сфера обміну. На цій основі виникають найпростіші форми моно­полістичних об'єднань — картелі та синдикати.

Картель (італ. carta - папір, документ) - об'єднання кількох під­приємств однієї галузі виробництва, учасники якого зберігають власність

на засоби виробництва і вироблений продукт, виробничу та комерційну самостійність, а домовляються про частку кожного в загальному обсязі виробництва, ціну, ринки збуту.

На сучасному етапі картелі діють у формі патентних пулів, ліцензій­них договорів, консорціумів з проведення науково-дослідних розробок тощо.

Синдикат (франц. syndicat - захисник) - об'єднання підприємств од­нієї галузі промисловості, учасники якого зберігають власність на засо­би виробництва, але втрачають власність на вироблений продукт, а отже, зберігають виробничу, але втрачають комерційну самостійність.

Трест (англ. trast - довіра) - об'єднання підприємств однієї або кіль­кох галузей промисловості, учасники якого втрачають власність на за­соби виробництва і вироблений продукт, виробничу й комерційну само­стійність, тобто об'єднують виробництво, збут, фінанси, управління, а на суму вкладеного капіталу власники окремих підприємств отримують ак­ції тресту, які дають їм право брати участь в управлінні й привласнювати відповідну частку прибутку.

Багатогалузевий концерн (англ. concern - об'єднання) - об'єднання десятків і сотень підприємств різних галузей промисловості, транспор­ту, торгівлі, учасники якого втрачають власність на засоби виробництва і вироблений продукт, а головна фірма здійснює за іншими учасниками об'єднання фінансовий контроль.

Конгломерат (лат. Congeomeratus - нагромадження) - монопо­лістичне об'єднання, утворене внаслідок поглинання прибуткових різно- галузевих підприємств, які не мали виробничої й технічної спільності.

Процес монополізації має позитивні й негативні наслідки. Позитив­ним є те, що в гігантських підприємств та їх об'єднань більше можливос­тей розвивати сучасне виробництво, фінансувати науково-дослідні ла­бораторії, отримувати нові наукові результати, впроваджувати новітню техніку і технологію, здійснювати перекваліфікацію працівників, а отже, пристосовуватися до рівня розвитку продуктивних сил, до структурних зрушень в економіці.

Негативним наслідком монополізації економіки є передусім практика встановлення монопольних цін, створення штучного дефіциту. Покупці змушені купувати товари за нижчими цінами, оскільки великі компанії виробляють переважну масу продукції. Монополія гальмує науково- технічний прогрес.

Монополії придушують конкуренцію — важливу рушійну силу еко­номічного прогресу.

Конкуренція (лат. Concurrentia — змагання, суперництво) — боротьба між товаровиробниками за найвигідніші умови виробництва і збуту това­рів та послуг, за привласнення найбільших прибутків.

Закон конкуренції — об'єктивний економічний закон, що виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв'язки між відособленими товаро­виробниками (у їх суперництві й боротьбі за найвищу результативність виробництва), з одного боку, і споживачами їх продукції - з іншого, вна­слідок чого підприємці змушені знижувати витрати виробництва, поліп­шувати якість товарів і послуг тощо.

Види конкуренції:

1) внутрішньогалузева - конкуренція між виробниками аналогічних то­варів, що задовольняють одну і ту ж саму потребу, але мають відмін­ності у ціні, якості і дизайні;

2) міжгалузева (функціональна) - боротьба ведеться між товарами різ­них галузей, які задовольняють різні споживчі та виробничі потреби;

3) цінова - це конкуренція між виробниками, що здійснюється за раху­нок зниження чи підвищення ціни;

4) нецінова - конкуренція яка ведеться не за рахунок зміни цін, а за ра­хунок підвищення якості продукції, реклами, дизайну.

5) недосконала конкуренція - конкуренція між великими компаніями і малими і середніми фірмами.

6) вільна конкуренція - конкуренція для якої характерні велика кіль­кість конкурентів-виробників і конкурентів-покупців, вільний до­ступ товаровиробників до будь-якого виду діяльності.

Методи конкурентної боротьби - це діяльність суб’єктів ринку, спря­мована на поліпшення якості товарів і послуг, оновлення асортименту товарів, дизайн, надання гарантій і після продажних послуг, тимчасове зниження цін, умов оплати тощо.

На думку економіста Портера, підприємство веде конкурентну бо­ротьбу трьома шляхами:

1) продаж товарів за нижчою ціною, ніж конкуренти;

2) вироблення товарів з вищими якісними характеристиками (диферен­ціація продукту);

3) вироблення товарів з особливими властивостями, що задовольняють потреби вузького кола споживачів (глибока спеціалізація виробни­цтва).