Монополії та конкуренція
Ринок і ринкова економіка мають як позитивні, так і негативні властивості. Однією з негативних властивостей є те, що ринок породжує монополії та монополістичні тенденції в економічній системі.
Причини виникнення монополій пов'язані передусім зі змінами в технологічному способі виробництва.Монополія (італ. mono - один і роїео - продаю) - окремі наймогут- ніші підприємства або об'єднання підприємств, які виготовляють переважну кількість певної продукції, внаслідок чого впливають на процес ціноутворення і привласнюють високі (монопольні) прибутки.
Монополії проникають в усі сфери суспільного відтворення - безпосереднє виробництво, обмін, розподіл і споживання. Першою монополізується сфера обміну. На цій основі виникають найпростіші форми монополістичних об'єднань — картелі та синдикати.
Картель (італ. carta - папір, документ) - об'єднання кількох підприємств однієї галузі виробництва, учасники якого зберігають власність
на засоби виробництва і вироблений продукт, виробничу та комерційну самостійність, а домовляються про частку кожного в загальному обсязі виробництва, ціну, ринки збуту.
На сучасному етапі картелі діють у формі патентних пулів, ліцензійних договорів, консорціумів з проведення науково-дослідних розробок тощо.
Синдикат (франц. syndicat - захисник) - об'єднання підприємств однієї галузі промисловості, учасники якого зберігають власність на засоби виробництва, але втрачають власність на вироблений продукт, а отже, зберігають виробничу, але втрачають комерційну самостійність.
Трест (англ. trast - довіра) - об'єднання підприємств однієї або кількох галузей промисловості, учасники якого втрачають власність на засоби виробництва і вироблений продукт, виробничу й комерційну самостійність, тобто об'єднують виробництво, збут, фінанси, управління, а на суму вкладеного капіталу власники окремих підприємств отримують акції тресту, які дають їм право брати участь в управлінні й привласнювати відповідну частку прибутку.
Багатогалузевий концерн (англ. concern - об'єднання) - об'єднання десятків і сотень підприємств різних галузей промисловості, транспорту, торгівлі, учасники якого втрачають власність на засоби виробництва і вироблений продукт, а головна фірма здійснює за іншими учасниками об'єднання фінансовий контроль.
Конгломерат (лат. Congeomeratus - нагромадження) - монополістичне об'єднання, утворене внаслідок поглинання прибуткових різно- галузевих підприємств, які не мали виробничої й технічної спільності.
Процес монополізації має позитивні й негативні наслідки. Позитивним є те, що в гігантських підприємств та їх об'єднань більше можливостей розвивати сучасне виробництво, фінансувати науково-дослідні лабораторії, отримувати нові наукові результати, впроваджувати новітню техніку і технологію, здійснювати перекваліфікацію працівників, а отже, пристосовуватися до рівня розвитку продуктивних сил, до структурних зрушень в економіці.
Негативним наслідком монополізації економіки є передусім практика встановлення монопольних цін, створення штучного дефіциту. Покупці змушені купувати товари за нижчими цінами, оскільки великі компанії виробляють переважну масу продукції. Монополія гальмує науково- технічний прогрес.
Монополії придушують конкуренцію — важливу рушійну силу економічного прогресу.
Конкуренція (лат. Concurrentia — змагання, суперництво) — боротьба між товаровиробниками за найвигідніші умови виробництва і збуту товарів та послуг, за привласнення найбільших прибутків.
Закон конкуренції — об'єктивний економічний закон, що виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв'язки між відособленими товаровиробниками (у їх суперництві й боротьбі за найвищу результативність виробництва), з одного боку, і споживачами їх продукції - з іншого, внаслідок чого підприємці змушені знижувати витрати виробництва, поліпшувати якість товарів і послуг тощо.
Види конкуренції:
1) внутрішньогалузева - конкуренція між виробниками аналогічних товарів, що задовольняють одну і ту ж саму потребу, але мають відмінності у ціні, якості і дизайні;
2) міжгалузева (функціональна) - боротьба ведеться між товарами різних галузей, які задовольняють різні споживчі та виробничі потреби;
3) цінова - це конкуренція між виробниками, що здійснюється за рахунок зниження чи підвищення ціни;
4) нецінова - конкуренція яка ведеться не за рахунок зміни цін, а за рахунок підвищення якості продукції, реклами, дизайну.
Найбільш поширена у сучасному світі.5) недосконала конкуренція - конкуренція між великими компаніями і малими і середніми фірмами.
6) вільна конкуренція - конкуренція для якої характерні велика кількість конкурентів-виробників і конкурентів-покупців, вільний доступ товаровиробників до будь-якого виду діяльності.
Методи конкурентної боротьби - це діяльність суб’єктів ринку, спрямована на поліпшення якості товарів і послуг, оновлення асортименту товарів, дизайн, надання гарантій і після продажних послуг, тимчасове зниження цін, умов оплати тощо.
На думку економіста Портера, підприємство веде конкурентну боротьбу трьома шляхами:
1) продаж товарів за нижчою ціною, ніж конкуренти;
2) вироблення товарів з вищими якісними характеристиками (диференціація продукту);
3) вироблення товарів з особливими властивостями, що задовольняють потреби вузького кола споживачів (глибока спеціалізація виробництва).
Еще по теме Монополії та конкуренція:
- 6.10 Монополії і конкуренція в ринковій економіці
- 5. Економічні наслідки монополії
- 1. Сутність та характерні риси чистої монополії.
- Конкуренція, її види
- Розділ 6. Конкуренція і монополія в ринковій системі
- Конкуренція
- § 3. Конкуренція і монополія. Антимонопольне законодавство України
- Конкуренція і співробітництво
- 6.5. Конкуренція у ринковій економіці
- 46. Конкуренція і моделі ринків.
- Монополістична конкуренція і олігополія
- § 3. Цінова і нецінова конкуренція
- 29. Суть, значення конкуренції в розвитку економіки. Конкуренція і монополія та її взаємозв’язок.
- 44. Конкуренція та її суть. Функції та форми конкуренції.
- Питання 31. Конкуренція та її значення в економіці, методи та види.
- Конкуренція, її сутність та основні функції в ринковій економіці