10.1 Види запасів. Завдання й витрати формування й підтримки запасів

Керування запасами є ключовою активністю, що становить найбільш ва­жливу сферу логістичного менеджменту фірми як з погляду трудомісткості, так і пов'язаних з нею витрат.

Запаси в тому або іншому вигляді присутні впродовж усіх логістичних ланцюгів і каналів, іммобілізуючи значну частину оборотного капіталу фірми.

Матеріальні запаси (inventory)- продукція виробничо-технічного призна­чення, що перебуває на різних стадіях виробництва, вироби народного спожи­вання й інші товари, що очікують вступу в процес внутрішнього споживання або споживання виробничого.

Запаси в постачанні — це МР, що перебувають у логістичних каналах (ланцюгах) від постачальників до складів МР товаровиробника, призначені для забезпечення виробництва ГП.

Виробничі запаси — це запаси МР і НП, призначені для забезпечення ви­конання виробничого розкладу в межах виробничо-технологічних підрозділів фірми.

Збутові (товарні) запаси — це запаси ГП, що перебувають на складах ГП фірми-виробника й у дистрибутивній мережі й призначені для задоволення по­питу споживачів (продажу).

Постачальницькі, виробничі й збутові запаси становлять сукупні матеріа­льні запаси фірми, що є об'єктом оптимізації логістичного менеджменту з по­зицій загальних витрат.

Стосовно основних комплексних логістичних активностей можна виділи­ти складські, транспортні й запаси вантажопереробки.

Складські запаси — це запаси продукції, що перебувають на складах різ­ного типу й рівня певних ЛЛС як внутріфірмових, так і логістичних посеред­ників.

Транспортні запаси (запаси в дорозі, транзитні запаси) — це запаси МР, НВ або ГП, що перебувають у процесі транспортування від однієї ЛЛС до ін­шої або в межах однієї ЛЛС.

До специфічних складських запасів належать запаси в процесі вантажо- переробки без логістичної операції зберігання (наприклад, перевалка в одному транспортному вузлі з одного виду транспорту на іншій, консолідація, сорту­вання й ін.).

За функціональним призначенням запаси підрозділяються на поточні, страхові (гарантійні), підготовчі й сезонні.Поточний запас (частина запасу) — основна частина виробничого (збутового) запасу, призначена для забезпечення безперервності процесу виробництва (збуту) між двома суміжними поставками.

Страховий або гарантійний запас (частина запасу) призначений для елі­мінування (виключення) логістичних і фінансових ризиків, пов'язаних з непе­редбаченими коливаннями попиту на ГП, невиконанням договірних зобов'я­зань із постачання МР (порушенням термінів, обсягів поставок, якості що пос­тавляють МР і т.п.), збоями у виробничо-технологічних циклах й іншими непе­редбаченими обставинами.

Підготовчий запас (частина запасу) — частина виробничого (збутового) запасу, призначена для підготовки МР (ГП) до виробничого або особистого споживання. Наявність даного виду запасу викликано необхідністю виконання певних логістичних елементарних активностей по прийманню, оформленню, навантаженню-розвантаженню, додатковій підготовці (розтаруванні, чищенню, рихтуванню й т.п.) до споживання.

Сезонні запаси — це запаси МР і ГП, створювані й підтримувані при чіт­ко виражених сезонних коливаннях попиту або характеру виробництва.

Спекулятивні запаси звичайно створюються фірмами для МР (компонен­тів, напівфабрикатів) з метою захисту від можливого підвищення цін на них або введення протекціоністських квот або тарифів.

Застарілі (неліквідні) запаси, як правило, утворюються, коли логістичні цикли у виробництві й дистрибуції не збігаються з життєвим циклом товару. У цьому випадку морально застарілі товари не знаходять збуту. Завданням логіс- тичного менеджменту є запобігання можливості появи таких запасів.

Запаси грають як позитивну, так і негативну роль в економіці в цілому й окремих організаціях бізнесу.

Основною проблемою логістичного управління запасами є узгодження (координація) найчастіше протилежних цілій різноманітних сфер бізнесу фірми (маркетингу, виробництва і фінансів) стосовно запасів (рис. 10.2).

З керуванням запасами пов'язані певні види витрат.

Капітальні витрати характеризують, який капітал фірми спрямований на накопичення ресурсів, з метою створити запас з позицій інших (альтернати­вних) шляхів його використання (наприклад, для цілей маркетингу, підвищен­ня продуктивності праці й т.п.).

Витрати на зберігання запасів включають витрати на:

1) операції вантажопереробки продукції на складі,

2) орендну плату (за орендовані складські приміщення й устаткування),

3) експлуатаційні витрати (плата за електроенергію, тепло- і водопоста­чання, поточний ремонт і т.п.),

4) заробітну плату складського персоналу, амортизаційні відрахування.

Рис. 10.2 - Відмінності в керуванні запасами на фірмі

Витрати, пов'язані з поточним обслуговуванням запасів, в основному складаються з податків і страхування. Страхові платежі в значній мірі залежать від виду й вартості МР або ГП, а також їхнього ступеня захищеності від ушко­джень, пожежі й т.п.

У вартість ризиків створення й підтримки запасів входять втрати, пов'я­зані з фізичним і моральним старінням (зношуванням) продукції при зберіган­ні, які позначаються в остаточному підсумку на її ціні.

Втрати через відсутність запасу виникають у тому випадку, якщо роз­міщене раніше замовлення не може бути задоволене зі складського запасу, де воно звичайно реалізовувалося.

10.2