Грошова маса та гроші агрегати, рівняння обігу

Сукупність запасів грошей у всіх їх формах (готівкових і безготів­кових), які перебувають у розпорядженні суб’єктів грошового обігу в певний момент має назву грошова маса.

Суб’єктами грошової маси є приватні особи, підприємства, громадські організації, господарські об’єднання, державні установи та ін.

Єдиної для всіх системи грошових агрегатів не існує. Міжкраїнна відмінність у формуванні грошових агрегатів залежить від фінансової системи країни, схильність населення до поточного споживання і заоща­дження доходів в інститутах фінансової системи, структура депозитів і ліквідних активів фінансового ринку, рівень прибутковості та оподат­кування ліквідних активів, рівень життя та ступінь багатства населення тощо.

В різних країнах світу існують різні підходи стосовно включення активів до грошової маси. Наприклад, у Великій Британії використовують п’ять грошових агрегатів. Перші два агрегати утворюють тільки гроші, які виконують функцію засобу обігу. Три останні включають гроші, які виконують функцію засобу збереження цінностей.

Грошовий агрегат M₀ включає: банкноти і монети обігу, касову готівку банків і залишки засобів на рахунках комерційних банків у Банку Англії.

Грошовий агрегат M₂ включає касову готівку банків і залишки на рахунках Банку Англії, а до банкнот і монет в обігу додаються: приватні стерлінгові безпроцентні банківські депозити до запитання, стерлінгові процентні банківські депозити приватних осіб, вклади приватних осіб у будівельні товариства, звичайні рахунки в Національному ощадному банку.

Подекуди сюди включають процентні депозити фірм і такі активи грошового ринку, як векселі.

Грошовий агрегат M₄ включає: банкноти і монети в обігу, державні та приватні процентні та безпроцентні стерлінгові банківські депозити (дрібні й великі), строкові депозити приватного сектору, стерлінгові банківські депозитні сертифікати, що знаходяться в приватній власності, приватні вклади в будівельні товариства та стерлінгові депозитні сертифікати в товариствах, за вилученням банківських депозитів, банківських депозит­них сертифікатів, банкнот і монет, що належать будівельним товариствам.

Агрегат M_4a окрім тих складових, які вмішує попередній агрегат (M₄), включає також банківські депозити і депозити в будівельних товариствах в іноземній валюті.

Агрегат M₅ включає агрегат М4 плюс такі інструменти грошового ринку: банківські, казначейські та емітовані місцевими адміністраціями векселі, які перебувають у приватній власності (за виключенням будівельних товариств), податкові депозитні сертифікати, різні цінні папери Національного ощадного банку.

В США використовують три грошових агрегати: M_i включає: готівку, депозити до запитання, інші чекові депозити.

M₂ включаєMi плюс: позики "на одну ніч" для купівлі цінних паперів з подальшим викупом, євродолари, баланси взаємних фондів грошового ринку, депозитні рахунки грошового ринку.

Мз включає M₂ плюс: строкові позики на купівлю цінних паперів з наступним викупом; строкові вклади в євродоларах, баланси взаємних фондів грошового ринку, які належать інституційним інвесторам.

Подекуди банківська статистика США виокремлює ще один агрегат L. Він вмішує в собі агрегат Мз плюс: банківські акцепти, скарбничі векселі, окремі види облігацій, інші форми грошових активів.

Вважається, що цей агрегат охоплює практично всю масу грошей, що перебувають в обігу.

За стандартами МВФ грошові агрегати можна відобразити у спрощеному вигляді так:

M₀ - національна готівкова валюта;

Mi=M₀+ поточні депозити (до вилучення);

M₂ =Mi + строкові та накопичувальні депозити, депозитні сертифікати, цінні папери, що перекуповуються за угодою;

М3 =M₂+ дорожні чеки, комерційні папери;

M₄=M₄ + ліквідні державні цінні папери, облігації, що вільно оберта­ються, євровалютні рахунки, пасиви окремих фінансових посередників.

Національний банк України визначає чотири агрегати грошової маси - Mo, Мі, Мі, М3.

Грошові агрегати визначаються таким чином:

Агрегат M₀ складається з готівкових грошей поза банками, тобто на рахунках.

Агрегат Mi = M₀+ депозити до запитання (вклади у банка, які можуть бути використані вкладниками негайно, без попередження банків), тобто готівкові та безготівкові гроші (записи на банківських рахунках і внески комерційних банків)..

Агрегат M₂ = Mi + строкові депозити (в національній та іноземній валюті, кошти на всіх видах рахунків.

Агрегат M₃ = M₂ + облігації внутрішніх державних позик.

Грошові агрегати відрізняються між собою і кількісно, і якісно. Розмежування окремих агрегатів визначається ступенем їх ліквідності. Найбільш ліквідним є агрегат M₀, а найменш ліквідним - M₃.

Водночас M₀ - найвужчий показник грошової маси, оскільки характе­ризує лише один її елемент - готівкову масу. Найширшим є M₃. - бо він охоплює усі елементи грошової маси, що перебувають в обороті.

Чим менша частка M₀ у загальній грошовій масі, тим ефективнішою та розвинутішою вважається національна грошова система, і навпаки.

Купівельна спроможність грошей показує, яку кількість товарів і послуг можна придбати за одиницю грошей. Цей показник виражає реальну вартість на відміну від номінальної вартості грошей

Купівельна спроможність грошей = 1: рівень цій

Рівень цін зростає - купівельна спроможність падає, рівень цін падає - купівельна спроможність грошей зростає.

Швидкість обігу грошей

Завдяки грошовим агрегатам можна визначити швидкість обігу грошей.

Швидкість обігу грошей характеризує частоту, з якою кожна одиниця наявних в обороті грошей використовується в середньому для реалізації товарів і послуг за певний період (рік, квартал, місяць).

Швидкість обігу грошей V визначається за формулою:

де P - середній рівень цін на товари і послуги; Q - фізничний обсяг товарів іпослуг; M - середні маса грошей, що перебувать в обороті за даний період часу.

Або швидкість обігу грошей:

H - річний об’єм ВВП; M₂ - грошовий агрегат.

Швидкість обертання безготівкових грошей визначається швидкість обігу грошей Vi:

де Mi₅M₀ M₂ - грошові агрегати.

Також можна записаити рівняння обігу (рівняння Фішера):

M*V=P*Q.

Рівняння обміну показує залежність, виконання якої величини до того, що кількість грошей в обертанні буде відповідати реальній потребі у них.

Закон грошово обігу

Грошовий обіг - це рух грошей у процесі виробництва, розподілу, обміну, й споживання національного продукту, який здійснюється шляхом безготівкових розрахунків та через обіг готівкою.

Обсяг грошей, необхідних для товарного обігу в країні визначається законом грошового обігу. Суть цього закону можна виразити рівнянням:

де Мф - фактична маса грошей в обігу;

M_h- необхідна маса грошей в обігу.

Математичне вираження закону грошового обігу:

де,- сума цін товарів, що підлягають реалізації за певний

період;

K_p - сума цін товарів і послуг проданих у кредит;

П - платежі, термін сплати яких настав;

BB - сума платежів, які взаємо погашаються;

у - швидкість обігу грошової одиниці за цей же період.

Фактична маса грошей в обороті є природною межею пропозиції грошей. Пропозиція грошей залежить від політики центрального банку, який володіє монопольним правом на первинну грошову емісію.

4.