Співвідношення показників в системі національних рахунків

Як було сказано раніше, основними показниками в CHP виступають три показники сукупного продукту: валовий внутрішній продукт (ВВП), валовий національний продукт (ВНП), чистий національний продукт (ЧНП) і три показники сукупного доходу: національний дохід (НД), особистий дохід (ОД), доход кінцевого використання (ДКВ)

Відмінність між ВВП (Gross Domestic Product - GNP) і ВНП (Gross National Product - GDP) вже була розгляпута раніше.

BHH = BBH+ ЧФД,

відповідно,

BBH = BHH-ЧФД

Величина чистих факторних доходів є різницею між доходами, отриманими громадянами (резидентами) даної країни на чинники виробництва, що їм належать (національні), в інших країнах і доходами, отриманими іноземцями (нерезиденти) на чинники виробництва, що їм належать (іноземні), в даній країні. Ця різниця може бути як позитивною величиною (якщо громадяни даної країни отримали в інших країнах доходів більше, ніж іноземці в даній країні, і в цьому випадку ВНП більше ВВП), так і негативною величиною (якщо іноземні громадяни отримали в даній країні доходів більше, ніж громадяни даної країни отримали доходів за кордоном, тоді ВВП більше ВНП).

Що стосується ЧНП (Net National Product - NNP), то на відміпу від ВНП, який характеризує національний обсяг виробництва, цей показник характеризує виробничий потенціал економіки, оскільки він включає тільки чисті інвестиції і не включає відновні інвестиції (амортизацію). Тому, щоб отримати ЧНП, потрібно із ВНП відняти амортизацію:

ЧИП = BIIlI-A

ЧНП може бути підрахований і за витратами, і за доходами.

ЧНН за витратами = сножнвчі витрати (C) + чисті інвестиційні витрати (Inet) + державні закупівлі (G) + чистий експорт (Xn)

ЧНН за доходами = заробітна нлата + орендна нлата + процентні платежі + доходи власників + прибуток корпорацій + непрямі податки

Національний доход (National Income - NI) - це сукупний доход, який отримали власники економічних ресурсів, тобто сума факторних доходів.

а) або, якщо з ЧНП відняти непрямі податки:

І ІД = ЧИП - ненрямі податки

б) або, якщо підсумувати всі факторні доходи:

НД = заробітна нлата + орендна нлата + процентні платежі + доходи власників + прибуток корпорацій

Особистий доход (Personal Income - PI), на відміпу від національного доходу, є сукупним доходом, отриманим власниками економічних ресурсів. Щоб розрахувати ОД, необхідно з НД відняти все, що не поступає в розпорядження домогосподарств, тобто є частиною колективного, а не особистого доходу, і додати все те, що збільшує їх доходи, але не включається в НД:

ОД = НД - внески на соціальне страхування - податок на прибуток корпорацій - нерозподілений прибуток корпорацій + трансферти + відсотки но державних облігаціях

Або

ОД = НД - внески на соціальне страхування - прибуток корпорацій + дивіденди + трансферти + відсотки но державних облігаціях

Третій вид сукупного доходу - доход кінцевого використання (Ended Consumption Profit - ECP), - це доход, який використовується, тобто що знаходиться у розпорядженні домогосподарств. Він менше особистого доходу на величину індивідуальних податків, які повинні заплатити власники економічних ресурсів у вигляді прямих (в першу чергу, прибуткових) податків:

ДКВ = ОД - індивідуальні податки

Домогосподарства витрачають свій доход на споживання (consumption - С) і заощадження (saving - S):

Розрізняють наступні види заощаджень:

1) особисті заощадження (personal savings) або заощадження домогосподарств, які можуть бути розраховані як різниця між доходом кінцевого використання і витратами на особисте споживання:

S personal = ДКВ - C

2) заощадження бізнесу (savings of business), що включають амортизацію і нерозподілений прибуток корпорацій, які служать внутрішніми джерелами фінансування і основою для розширення виробництва;

3) приватні заощадження (private savings), тобто заощадження приватного сектора, що складаються із суми заощаджень домогосподарств і заощаджень фірм, тобто суми особистих заощаджень і заощаджень бізнесу:

S private = S personal + S business

4) державні заощадження (government savings), які мають місце у разі надлишку (позитивного сальдо) державного бюджету, коли доходи бюджету перевищують витрати:

S government = доходи бюджету - витрати бюджету > 0

До доходів державного бюджету відносяться всі податкові надходження, прибуток державних підприємств, доходи від приватизації тощо:

Доходи бюджету = індивідуальні податки + податок на прибуток корпорацій + ненрямі нодаткн на бізнес + внески на соціальне страхування + прибуток державних підприємств + доходи від приватизації.

Витрати бюджету = державні закупки товарів і послуг + трансферти + відсотки но державних облігаціях.

Сальдо бюджету = доходи бюджету - витрати бюджету

5) національні заощадження (national savings), які є сумою приватних заощаджень і державних заощаджень:

S national = S private + S government

6) заощадження іноземного сектора (foreign sector savings) мають місце у разі дефіциту (негативного сальдо) торгового балансу даної країни, коли імпорт перевищує експорт, тобто чистий експорт негативний. Це означає, що доходи іноземного сектора від продажу своїх товарів і послуг даній країні (для даної країни це витрати по імпорту) перевищують витрати на покупку товарів і послуг даної країни (для неї - це доходи від експорту):

Sforeign = Im - Ex > O

Сума заощаджень всіх секторів (приватного, державного і іноземного) дорівнює величині сукупних інвестицій:

I = S private + S government + S foreign = S + (Т - G) + (Im - Ex)

Примітка. Іноді в завданнях за CHP потрібно визначити величину вилучень і ін’єкцій. Слід мати на увазі, що до вилучень відносяться: приватні заощадження, що включають особисті заощадження і заощадження бізнесу; всі види податків, зокрема внески на соціальне страхування; імпорт; до ін’єкцій відносяться: чисті інвестиційні витрати, державні закупівлі товарів і послуг, дивіденди, трансферти, відсотки по державних облігаціях, експорт.

Показники CHP дають кількісну оцінку сукупного продукту і сукупного доходу, але вони не відображають якість життя, рівень добробут, який зростає повільніше, ніж ВВП і НД, які не враховують негативних наслідків науково-технічної революції і економічного зростання. Для характеристики рівня добробуту, як правило, використовуються такі показники як а) величина ВВП на душу населення (GDP per capita), тобто ВВП / чисельність населення країни; або б) величина національного доходу на душу населення (NI per capita ), тобто НД / чисельність населення країни. Для забезпечення міждержавних порівнянь ці показники розраховуються в доларах СІНА.

Проте ці показники вельми недосконалі і не в змозі точно відобразити якість життя. їх основні недоліки полягають в тому, що:

1) вони усереднені (якщо у однієї людини два автомобілі, а у іншого жодного, то в середньому кожен має по одному автомобілю);

2) вони не враховують багато якісних характеристик рівня добробуту (дві країни, що мають однакову величину НД на душу населення, можуть мати різне: рівень освіти, тривалість життя, рівень захворюваності і смертності, рівень злочинності тощо);

3) вони ігнорують різну купівельну спроможність долара в різних країнах (на 1 долар в США і, наприклад, в Індії можна купити різну кількість товарів);

4) вони не враховують негативних наслідків економічного зростання (ступінь забруднення навколишнього середовища, загазованості тощо).

7.