Оцінка реформ регіональних та місцевих органів влади в країнах ЦСЄ

Незважаючи на безліч факторів, специфічних для окремих країн і окремих учасників ринку, ряд тенденцій є загальними для всіх регіональних та місцевих органів влади (РМОВ) регіону ЦСЄ.

Для більшості РМОВ характерні зростаючі боргові навантаження й гарні бюджетні показники, що, проте, стали погіршуватися після кількох років поліпшення, що спостерігалося наприкінці 1990-х років. Очікується, що ці тенденції збережуться й у найближчому майбутньому.

Протягом 2002—2003 рр. виріс обсяг запозичень РМОВ у країнах ЦСЄ. Очікується, що членство в ЄС сприятливо відіб’ється на загальному економічному та фінансовому положенні РМОВ у середньостроковій перспективі, хоча в той же час навантаження на фінанси збільшиться, оскільки з цим статусом зв’язані досить високі стандарти якості інфраструктури та вартість послуг, а також очікування більш високої заробітної плати.

Реформи міжбюджетних відносин призвели до нестабільності, а в деяких випадках — до погіршення поточних показників РМОВ. Це в чималому ступені обумовлено новими витратами, не завжди забезпеченими достатніми надходженнями коштів від центрального уряду, як, наприклад, у Польщі. Перерахування з бюджету центрального уряду все частіше використовуються як інструмент фінансування знову переданих видаткових повноважень, а також для вирівнювання обсягів та якості бюджетних послуг на всій території країни. Частка таких перерахувань у доходах у середньому для всіх РМОВ ЦСЄ збільшилася до 32,6 % у 2003 р.; для порівняння: у 1996 р. цей показник склав відповідно 24 %.

Угорські, чеські, хорватські РМОВ, а також латвійські і литовські в меншому ступені випробували на собі наслідки реформ, що у цих країнах проходять поступово, супроводжуючи передачею адекватних джерел доходів, і/чи значно скромніші по масштабах.

Незважаючи на рівень децентралізації, досягнутий за роки реформ, більшість систем як і раніше відрізняються високою централізацією, найважливіші рішення в сфері оподатковування та бюджетних повноважень приймаються центральними урядами.

Фінансова гнучкість залишається низкою, за винятком Угорщини — єдиної країни, де органам місцевого самоврядування надана відносна фінансова автономія, що сприятливо позначається на кредитоспроможності найбільш сильних РМОВ.

У розвинених країнах високий рівень капітальних витрат забезпечує значну фінансову гнучкість, і РМОВ у країнах ЦСЄ в минулому також демонстрували свою здатність скорочувати капітальні витрати у випадку недостатності доходів. Останнім часом можливостей для використання такого маневру стає усе менше — через зростаючі потреби у модернізації інфраструктури, цільовий характер капітальних витрат з деяких фондів і строгих вимог, що діють у ЄС.

У сполученні із зростом поточних витрат, зокрема обумовленим необхідністю підвищувати заробітну плату, збільшення капітальних витрат спричиняє погіршення фінансових показників, що виражається в більш високому дефіциті бюджетів з урахуванням капітальних витрат. Таким чином, очікується, що показники бюджетного дефіциту з урахуванням капітальних витрат будуть коливатися на рівні 10 %, при цьому їх подальше значне погіршення представляється малоймовірним. Основною причиною цього є обмежені можливості РМОВ по керуванню великими і численними інфраструктурними проектами, а також законодавчі обмеження запозичень.

Все частіше значні бюджетні дефіцити з урахуванням капітальних витрат покриваються за рахунок нових запозичень. Джерелами засобів є міжнародні фінансові організації, внутрішні та міжнародні ринки облігацій, банки і бюджет центрального уряду. Боргове навантаження РМОВ у країнах ЦСЄ швидко зростає, але все-таки залишається менше середніх значень для Західної Європи. У більш розвинутих країнах і бюджетних системах обсяги прямого боргу на рівні 80—90 % поточних доходів, як правило, вважаються помірними і керованими, що пояснюється гарним доступом до стабільних ринків капіталу, передбачуваністю фінансових систем і забезпечує можливість складання реалістичних довгострокових планів. У той же час для РМОВ країн ЦСЄ, якщо тільки більшість перерахованих факторів не реалізується, рівень боргового навантаження більш 80 % розглядатися як високий.

Загальні кількісні показники зміни у фінансовій системі й у розвитку РМОВ країн ЦСЄ наведені в табл. 12.9.

ОГЛЯД РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, МІСЦЕВИХ І РЕГІОНАЛЬНИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ КРАЇН ЦСЄ В 2002—2003 РР.

Таблиця 12.9

Фінансові системи країн Центральної та Східної Європи 313

Країна

Характеристика загальної економічної ситуації в країні і РМОВ зокрема

Болгарія

ВВП на душу населення склав у 2003 р. 2,5 дол. США. За підсумками 2002 р. зріст економіки був одним з найвищих у Європі: реальний приріст ВВП склав більш 4,0 % у 2002 р., 5 % — у 2003 р. У найближчі три роки очікується його подальше збільшення до 5,0—5,5 % на рік.

У 2003 р. Міністерство фінансів приступило до реалізації масштабних реформ, спрямованих на чітке розмежування видаткових повноважень та джерел доходів держави і муніципальних утворень. Уряд країни очікує, що система міжбюджетних відносин стабілізується починаючи з 2004 р.

Боргове навантаження болгарських муніципальних утворень невисоке. За станом на 31 грудня 2002 р. сукупний борг місцевих органів влади склав 23,8 млн евро — усього лише 2 % консолідованих доходів місцевих бюджетів.

Хорватія

ВВП на душу населення склав у 2003 р. 5,4 дол. США.

Триваючий у Хорватії процес децентралізації не створює додаткового фінансового тиску на місцеві бюджети, хоча і був зв’язаний із деякою невизначеністю на початкових етапах. Очікується, що реформа буде довершена в 2005 р. Додаткові обсяги видаткових повноважень, передані місцевим органам влади, будуть мізерно малими, не більш декількох відсотків місцевих бюджетів. Нові зобов’язання будуть в основному покриті державними субсидіями.

На положенні РМОВ Хорватії буде як і раніше сприятливо позначатися високий приріст ВВП, який у 2003 р. приблизно дорівнює показнику 2002 р. — 4,8 %, завдяки високому рівню внутрішнього споживання та збільшенню інвестицій.

У середньому бюджетні показники хорватських міст досить стійкі. Дефіцити місцевих бюджетів у 2000—2002 р. були незначними, у середньому — близько 5 % сукупних доходів. Рівень боргу також невисокий; борг, якщо він передбачений бюджетом, допускається тільки з дозволу Міністерства фінансів і тільки для фінансування капітальних проектів.

Закінчення табл. 12.9

314 Розділ 12

Країна

Характеристика загальної економічної ситуації в країні і РМОВ зокрема

Чеська республіка

ВВП на душу населення склав у 2003 р. 7,8 дол. США.

Рейтинги РМОВ Чехії — одні з найвищих у регіоні ЦСЄ в порівнянні з рейтингами деяких міст Франції, Італії і Швеції. Реформа міжбюджетних відносин, почата в 1998 р., проводиться в Чехії поступово. Додаткові зобов’язання були невеликими і забезпечувалися адекватними доходами. Податкова реформа сприяла вирівнюванню доходів муніципальних утворень, і це дозволило компенсувати слабість податкової бази окремих РМОВ.

Нестабільність податкових доходів міських бюджетів, як очікується, буде знижуватися, оскільки податкові доходи сьогодні в меншій мері залежні від розвитку місцевої економіки й у більшій мері — від розвитку національної економіки. Темпи приросту ВВП склали в 2003 р. 2,3 %, у 2004 р. очікується 3 %. Після вступу в ЄС міста Чеської Республіки виявилися в значній мірі залежні від економічних показників і фондів ЄС. У результаті міжнародної конкуренції підвищитися рівень безробіття в промислових галузях, однак одночасно очікується створення додаткових робочих місць у секторі послуг.

Дефіцити бюджетів органів місцевого самоврядування в Чехії з урахуванням капітальних витрат незначні — протягом 2002 р. вони складали близько 2 % сукупних доходів. Великі міста демонструють у середньому гарні бюджетні показники: для них характерний профіцит поточного балансу і помірний дефіцит балансу з урахуванням капітальних витрат — 12 %, що пояснюється масштабними планами інвестування в розвиток інфраструктури.

Борг РМОВ склав 24 % сукупних доходів у 2002 р., причому зріст обсягів заборгованості обмежений непрямими мірами, що стимулюють РМОВ утримувати заборгованість на рівні менш 15 % доходів; у противному випадку субсидії можуть бути урізані. Боргове навантаження муніципальних утворень може значно зрости, якщо в результаті децентралізації на їхній баланс буде переданий сектор охорони здоров’я і/чи соціального забезпечення.

Фінансові системи країн Центральної та Східної Європи 315

Угорщина

ВВП на душу населення склав у 2003 р. 7,8 дол. США.

Рівні кредитоспроможності РМОВ Угорщини розрізняються від середньої інвестиційної категорії до, можливо, не інвестиційної категорії. Той факт, що держава не робить додаткової фінансової допомоги муніципальним утворенням, а також наявність спеціального закону, що регулює питання банкрутства муніципальних утворень, означає, що для кредитоспроможності окремих РМОВ Угорщини особливо важливу роль грають специфічні для кожного з них фактори.

Система РМОВ в Угорщині як і раніше відрізняється відносною автономією, але при цьому держава відіграє значну роль у вирівнянні бюджетної забезпеченості за допомогою ставок прибуткового податку та трансфертів загального характеру. Дотепер центральний уряд не передавав на субнаціональний рівень яких-небудь видаткових повноважень без відповідного збільшення доходів, необхідних для їхнього виконання. Це — ознака більшої зрілості адміністративної системи.

Історично дефіцити бюджетів угорських РМОВ невеликі, хоча в 2002 р. вони збільшилися в середньому до 5 % сукупних доходів. У цілому рівні доходів залишаються цілком достатніми для фінансування завдань місцевих органів влади. Триваючий приріст ВВП на рівні 3—5 % у рік (за результатами 2003 р. — 3,5 %) і поступова переорієнтація економіки на сферу послуг повинні сприятливо позначитися на доходах РМОВ. У середньому гнучкі статті доходів («власні доходи») складали ЗО—50 % доходів муніципальних утворень у 2002 р. У цьому відношенні угорська система виглядає дуже сприятливо на фоні систем, що склалися в багатьох інших країнах ЦСЄ, включаючи Польщу та Чеську Республіку.

Польща

ВВП на душу населення склав у 2003 р. 5,3 дол. США.

3 1999 р. польська система міжбюджетних відносин перетерпіла ряд змін. До таких змін варто віднести створення двох нових рівнів бюджетної системи, перерозподіл видаткових повноважень і доходів та нових правил регулювання боргу. На відміну від аналогічних утворень у Чеській Республіці та Хорватії в результаті проведених реформ польські міста зіткнулися з невідповідністю доходів та витрат. Хоча витрати на соціальний захист, раніше передані містам, були згодом знову повернуті на рівень центрального уряду, фінансові показники РМОВ ослабнули. Система продовжує розвиватися і, як очікується, залишиться в значній мірі централізованою. Нові зміни в складі доходів та введення зрівняльних механізмів також можуть несприятливо відбитися на кредитоспроможності РМОВ.

Крім того, польські міста постраждали від економічного спаду 2001-2002 рр. Приріст ВВП склав у 2003 р. ледве більш 3 %. Цілком імовірно, що в майбутньому Польща буде демонструвати темпи економічного розвитку, аналогічні тим, яких очікують від найбільших країн тієї ж рейтингової категорії, чи навіть трохи випереджаючи їх. Фінансові показники польських міст досить слабкі. У 2002 р. середній дефіцит з урахуванням капітальних витрат досяг 6,2 % сукупних доходів. 3 великих міст тільки Катовице практично удалося домогтися збалансованості доходів і витрат. У багатьох інших містах дефіцит з урахуванням капітальних витрат перевищив 10 % сукупних доходів. У 2003 р. відбулося деяке поліпшення фінансових показників.

Загальний борг РМОВ потроївся в період 1999-2002 р. Боргове навантаження міст, варіює в діапазоні від помірних 24 % поточних доходів у випадку Щецина до досить високого показника — 59 %, близького до встановленого законодавством ліміту, — у випадку Кракова. Обмеження, установлені центральним урядом, а також фінансування з фондів ЄС, швидше за все, запобіжать зросту заборгованості понад керованого рівня передбаченого законодавством ліміту, який у даний час складає близько 60 % доходів.

Сьогодні РМОВ освоюють договори концесії і передачу на підряд найважливіших бюджетних послуг, таких як очищення води, каналізація, експлуатація житлового фонду та будівництво. Така практика приводить до підвищення якості послуг і скороченню бюджетних витрат. За рідкісним винятком РМОВ сьогодні удосконалюють практику керування активами і ресурсами, проводячи приватизацію, освоюючи договори концесії та схеми за принципом будівництво — керування — передача об’єктів для державних компаній. У той же час значна частина активів уже приватизована і, таким чином, не є джерелом значних доходів у майбутньому.

<< | >>

↑

Источник: Миргородська Л.О.. Фінансові системи зарубіжних країн: Навчальний посібник. — К.: Центр учбової літератури,2008. — 320 с.. 2008

Еще по теме Оцінка реформ регіональних та місцевих органів влади в країнах ЦСЄ:

- Биржевая торговля - Биржевое дело - Государственные и муниципальные финансы в России - Государственный и муниципальный заказ - Государственный финансовый контроль - Деньги - Деньги и кредит - Деньги, кредит, банки - Державні і муніципальні фінанси в Україні - Инвестиции - Инвестиционное право - Кредит - Международные финансы - Налоги и налогообложение - Основы финансов - Финансовая терминология - Финансовое право - Финансовое прогнозирование - Финансовые риски - Финансовые рынки - Финансовый анализ - Финансовый контроль - Финансы и кредит - Финансы предприятий - Финансы, денежное обращение и кредит - Фінансова система України -

- Аудит - Банки - Бизнес - Бухгалтерский учет - Макро и Микроэкономика - Маркетинг - Менеджмент - Философия - Финансы - Экономика -