Правове забезпечення реалізації фінансової політики

Фінансове право — це самостійна галузь публічного права, яка являє собою сукупність юридичних (правових) норм, що регулюють суспільні відносини, що виникають у процесі створення, розподілу і використання фондів грошових коштів держави та органів місцевого самоврядування, необхідних для забезпечення виконання нею своїх завдань і функцій.

Предметом фінансового права є:

1) бюджетна система України та порядок розподілу доходів і ви­датків між її ланками;

2) порядок складання, прийняття та виконання Державного бюд­жету України та місцевих бюджетів;

3) система оподаткування;

4) засади функціонування фінансового ринку;

5) надання фінансових послуг та функціонування фінансових установ;

6) порядок державного фінансування та кредитування;

7) утворення і погашення державного боргу;

8) статус національної валюти та іноземних валют на території України;

9) порядок випуску та обігу державних цінних паперів.

Як й інші галузі права, фінансове право поДіляється на:

- загальну частину — фінансово-правові норми, що закріплюють:

1) загальні принципи, правові форми і методи фінансової ді­яльності держави та місцевих (адміністративно-територіаль­них) утворень;

2) систему державних органів, що здійснюють фінансову діяль­ність, їх ієрархію, компетенцію, правовий статус, завдання і функції, форми і методи роботи;

3) основні риси фінансово-правового положення інших суб'єк­тів, з якими ці органи вступають у фінансово-правові відно­сини;

4) зміст, форми і методи фінансового контролю.

- особливу частину — норми загальної частини конкретизуються у фінансово-правових нормах особливої частини, яка склада­ється із розділів, підгалузей, що складаються з відповідних фі­нансово-правових інститутів:

1) бюджетної системи;

2) позабюджетних державних і місцевих фондів;

3) фінансів державних та комунальних підприємств;

4) державних і місцевих податків та інших обов'язкових плате­жів;

5) державного кредиту;

6) державного страхування;

7) державних та місцевих видатків;

8) банківського кредитування;

9) грошового обігу і розрахунків;

10) фінансового контролю;

11) валютного регулювання.

Від системи фінансового права як галузі права необхідно від­різняти систему фінансового законодавства — це система всіх упо­рядкованих відповідним чином нормативно-правових актів, що регу­люють фінансові відносини в державі.

Фінансове законодавство — зовнішня форма фінансового пра­ва, що відображає його внутрішню структуру.

Система фінансового законодавства характеризується:

- вертикальною структурою — Конституція України; фінансо­во-правові закони; інші закони України, що містять фінансо­во-правові норми; декрети Кабінету Міністрів України; укази Президента України; постанови Кабінету Міністрів; акти ор­ганів виконавчої влади, що опосередковано здійснюють фінан­сову діяльність держави; акти фінансово-кредитних органів держави; фінансово-правові акти органів місцевого самовряду­вання (законодавчі акти, що безпосередньо регулюють фінан­сові відносини);

- горизонтальною структурою — співпадає зі структурою систе­ми фінансового права.

Фінансове право тісно пов'язане з конституційним та адміністра­тивним правом. Конституційне право регулює основні питання со­ціально-економічної системи та політичної організації суспільства, принципи діяльності держави та її органів, у т.ч. в сфері фінансів. Ад­міністративне право визначає основні принципи державного управ­ління, повноваження органів виконавчої влади у сфері фінансово- кредитних відносин та ін.

Таким чином, виступаючи інструментом законодавчого оформ­лення та практичної реалізації фінансової політики, фінансове право здійснює активний, але опосередкований (через фінансову політику та фінансовий механізм) вплив на соціально-економічний розвиток держави та суспільства в цілому.