<<
>>

Етап кластерного аналізу

Паралельно із вітчизняним вченням про ТВК, в зарубіжній науці виникло вчення про промислові кластери. Його засновником вважається відомий економіст, лауреат Нобелівської премії М.

Портер (M. Porter). Його вчення органічно випливало із загальної теорії штандортів А. Вебера та досліджень з питань просторової конкуренції Хікса, Купманса, Арроу, Дебрю, Ітона, Ліпсі та ін. Портер стверджував, що найбільші конкурентні переваги розвитку промислового підприємства формуються у географічно „сконцентрованій невеликій кількості штандортів”. М. Енрайт (M. Enright) ввів термін „регіональний кластер” для дефініції просторового скупчення взаємопов’язаних підприємств, схожих за своєю спеціалізацією. „Регіональний кластер - писав Енрайт, - це географічна агломерація (курсив наш. - О. Г.) фірм, що зайняті в одній або декількох споріднених галузях виробництва”. Конкуруючи одне з одним, вони утворюють тимчасові альянси і, таким чином, підвищують загальну конкурентоспроможність порівняно із фірмами, що розташовані поза кластером (розділ 2.1). Переваги кластерів над іншими формами розміщення виробництва полягають у формуванні специфічного ринкового середовища, в якому відкриваються широкі можливості до зростання рентабельності і продуктивності праці. В умовах урбаністичної концентрації підвищується мотивація праці, збільшується рівень її інтелектуалізації та інформатизації [308;311;314]. Щільна зосередженість комунікаційних мереж сприяє поширенню інновацій, впровадженню передового досвіду господарювання, більш повному залученню інформаційних ресурсів, всебічному розвитку ринкових сил на основі тісної взаємодії виробників і споживачів [197;198].

Промислові кластери за Портером-Енрайтом формуються переважно у староосвоєних густозаселених урбанізованих районах (якими, власне і виступають агломерації) [211]. Вчені навіть не рекомендують розбудовувати їх „на пустому місці”, оскільки це економічно невигідно і не сприяє формуванню додаткового синергетичного (агломераційного) ефекту. Портер зазначав, що кластери формуються під максимальним впливом соціальних, а не природно- ресурсних чинників. Тому, вони характеризуються посиленням інформаційних потоків, що включають в себе обмін ідеями, знаннями і „ноу-хау” між окремими фірмами. Таким чином, вчений заклав в теорії кластерів основи вчення про промислові агломерації як елементи постіндустріального суспільства.

<< | >>
Источник: Наукові основи суспільно-географічних досліджень промислових агломерацій: Монографія. / Гладкий О. В. ; [за ред. С. І. Іщука] ; Київський національний університет імені Тараса Шевченка. — К.: ВГЛ „Обрії”,2008. - 360 с.. 2008

Еще по теме Етап кластерного аналізу:

  1. 2.2.3. Софт-аналіз ( аналіз сильних і слабких сторін підприємства)
  2. 5.4. Кластерный анализ
  3. Кластерная политика. Российская практика
  4. 53.4. Кластерный анализ
  5. Кластерный подходв обеспечении устойчивого социально­экономического развития региона
  6. Науково-інноваційний етап
  7. Економіко-теоретичний етап
  8. Кластерный анализ логистических процессов в системе государственных закупок
  9. Геоурбаністичний етап
  10. Комплексоутворюючий етап
- Информатика для экономистов - Антимонопольное право - Бухгалтерский учет и контроль - Бюджетна система України - Бюджетная система России - ВЭД РФ - Господарче право України - Государственное регулирование экономики в России - Державне регулювання економіки в Україні - ЗЕД України - Инновации - Институциональная экономика - История экономических учений - Коммерческая деятельность предприятия - Контроль и ревизия в России - Контроль і ревізія в Україні - Кризисная экономика - Лизинг - Логистика - Математические методы в экономике - Международные экономические отношения - Микроэкономика - Мировая экономика - Муніципальне та державне управління в Україні - Налоговое право - Организация производства - Основы экономики - Политическая экономия - Размещение производительных сил (РПС) - Региональная и национальная экономика - Страховое дело - Теория управления экономическими системами - Управление инновациями - Философия экономики - Ценообразование - Экономика зарубежных государств - Экономика и управление народным хозяйством - Экономика отрасли - Экономика предприятия - Экономика природопользования - Экономика труда - Экономическая безопасность - Экономическая география - Экономическая демография - Экономическая статистика - Экономическая теория и история - Экономический анализ -