Районно-планувальний і містобудівний етап.
Районно-планувальна і містобудівна концепція сформувалась в географічній науці на стику досліджень з міського розселення і геоурбаністики, міського планування і архітектури та вчення про ТВК, хоча її початки були закладені ще в працях М.
М. Баранського та при розробці планів ГОЭЛРО. Вона була пов’язана із пошуками шляхів практичного інженерного застосування географічних знань в галузі міської архітектури, при плануванні міст, пошуку оптимальних ділянок розміщення промислових підприємств тощо [163;165].Промислові вузли та агломерації з районно-планувальних позицій розглядали Н. І. Блажко, Д. І. Богорад, В. В. Воробйов, М. Т. Агафонов, О. П. Літовка, Г. М. Лаппо, В. Г. Давидович, І. М. Салій, І. О. Фомін, Р. А. Дулаєва, В. О. Воротілов, А. Б. Бур’ян, В. Л. Глазичев та ін. В рамках цього етапу виконувалась архітектурно-планувальна діяльність міських і приміських територій, розроблялись концепції будівництва нових підприємств та реконструкції і модернізації старих, окреслювались мережі внутріміського і приміського транспорту, обґрунтовувалась необхідність перенесення різних промислових виробництв в ті чи інші структурні елементи агломерації (пояси чи сектори), виходячи з виробничої, працересурсної та екологічної доцільності [140;269;270]. Ця діяльність мала за мету оптимізувати територіальну структуру агломерації, привнести до архітектурних та інженерних робіт географічний аспект, тобто ті знання про простір і його характеристики, які накопичила економічна географія за період свого існування.
В рамках цієї концепції здійснювалось ототожнення міських і промислових агломерацій із виходом на суто прикладний аспект дослідження їх розвитку і функціонування. Проте, вже тоді А. П. Бурьян, М. Д. Шаригін та ряд інших вчених категорично виступали проти цього, оскільки міські та промислові агломераційні утворення, на їх думку, різні за структурою, ґенезою, морфологією та видами зв’язків [21]. Отже, районно-планувальний і містобудівний аналіз промислових агломерацій потребує істотного розширення своєї теоретичної бази, залучення до процесів проектування міст спеціалістів з розміщення промислових комплексів і територіальної організації виробництва. Хоча вже зараз він істотно збагачує практику розвитку агломераційних утворень завдяки точності кількісного аналізу, інженерно-прикладній спрямованості досліджень, архітектурно-планувальному підходу до розвитку агломераційних утворень.
Еще по теме Районно-планувальний і містобудівний етап.:
- 1.5.3.Район и регион. Районная парадигма в экономической географии4.
- 6.3.Районы Азиатской части России 6.3.1.Западно-Сибирский район (республика Алтай, Алтайский край, Кемеровская, Новосибирская, Омская, Томская, Тюменская области; Ханты-Мансийский автономный округ - Югра, Ямало-Ненецкий автономный округ); крупнейший город - Новосибирск.
- 6.2.Районы Европейской части России 6.2.1. Северный район (республика Карелия, республика Коми, Архангельская, Вологодская, Мурманская области, Ненецкий автономный округ); крупнейшие города - Архангельск, Мурманск
- Районный коэффициент
- Науково-інноваційний етап
- Економіко-теоретичний етап
- Геоурбаністичний етап
- Комплексоутворюючий етап
- Інформаційний етап
- Районы продаж
- Политика КНР в отношении центральных районов
- Загально-описовий етап
- Статистико-емпіричний етап
- Етап кластерного аналізу
- Завершальний етап процедури закупівлі
- Проблемы развития западных районов Китая: итоги и перспективы
- 4.5. Градостроительство и районная планировка