Мінерально-сировинні ресурси держави

Україна посідає провідне місце у світі за запасами і видобутком багатьох корисних копалин (титану, цирконію, урану, літію, а з нерудних корисних копалин —графіту, каоліну, вогнетривких глин, сірки, калійних солей, деко­ративного каміння, видобутку вугілля, марганцевих та залізних руд, титану, графіту, каолінутошо).

В Україні створено потужну мінерально-сировинну базу, шо містить близько 20 000 родовищ та рудопроявів корисних копалин, з них 7829 ро­довищ (97 видів мінеральної сировини) мають промислове значення та враховуються Державним балансом запасів корисних копалин. У вартіс­ному виразі запаси цих родовищ оцінюються 7,5 трлн дол. США.

Мінерально-сировинні ресурси належать до невідновних, оскільки процес їх природного відновлення досить тривалий. За характером вико­ристання мінеральні ресурси поділяються на такі групи: паливно-енерге­тичні, рудні та нерудні.

Паливні ресурси в Україні в основному представлені кам’яним та бу­рим вугіллям. Основні родовища кам ’яного вугілля зосереджені переважно в двох басейнах - Донецькому та Львівсько-Волинському. Крім того, в Україні розвідані окремі родовища кам’яного вугілля, зокрема: Роменське (Сумська область, басейн р.Сули), Петровське (Харківська область).

Основні поклади бурого вугілля зосереджені у Дніпровському бурову- гільному басейні, Передкарпатському, Закарпатському та Північно-По­дільському буровугільних районах, а також в окремих родовищах на ліво­бережжі Дніпра, у Придунайській низовині. Найбільшими родовищами є: Коростишівське (Житомирська), Звенигородське (Черкаська), Олексан­дрійське (Кіровоградська області).

Вуглеводнева сировина об’єднує нафту, газ і конденсат (рідка фаза нафтових вуглеводнів, що утворюються у разі охолодження газоподібних речовин, які супроводжують нафту).

Найбільші родовища природного газу зосереджені у Шебелинському, Єфрсмівському, Кегичівському (Харківська обл.), Перещепинському (Дніпропетровська обл.), Малишівському і Диканському (Полтавська обл.), Качаніиському (Сумська обл.), Дашавському, Калуському, Більче- Волинькому, Угерському, Опарському (Прикарпаття).

Горючі сланці — глинисті, вапнякові чи кременисті осадові гірські поро­ди, утворені у мілководних морських басейнах чи озерах і розглядаються як низькосортне паливо та сировина для хімічної промисловості. Родовища го­рючих сланців знаходяться на межі Черкаської та Кіровоградської областей (Болтинське), на південному заході Хмельницької області (Флоріанівське).

В Україні є значні запаси торфу — горючих копалин, що утворюються у болотах із залишків відмерлих рослин, нагромаджених в умовах підви­щеної вологості та забрудненого доступу повітря. Поклади торфу зосеред­жені в основному у північних областях: Волинській, Рівненській, Київсь­кій, Чернігівській.

За характером господарського використання рудні корисні копалини поділяються на руди чорних та кольорових металів. До руд чорних металів відносяться залізні і марганцеві руди. Основні поклади залізнихруд скон­центровані у Кременчуцькому, Білозсрському (Запорізька обл.). Керченсь­кому залізорудних басейнах. Найбільші запаси марганцю зосереджені у Нікопольському (Дніпропетровська обл.), Вел и котокмацькому (Запорізька обл.) басейнах. Розвідані також Побузький, Донецький та Покутський марганцеворудні райони.

Україна багата на руди кольорових та рідкісних металів (міді, кобаль­ту, золота, ртуті, поліметалівтошо). Нині йдеться про створення вітчизня­ної гірничо-переробної промисловості з виробництва міді, свинцю, цин­ку, молібдену, ванадію, золота, рідкісних елементів.

Нікель широко використовується у чорній та кольоровій металургії, машинобудуванні, хімічнііі промисловості. Він зустрічається разом з інши­ми кольоровими металами, зокрема з кобальтом. Запаси нікелю зосеред­жені у П обу з ьком у родови і ц і (В і н н и цька обл.), Кіровоградські й та Д н і п ро - петровській областях, у Карпатах (Рахівський масив), Центральному Поліссі (Красногорсько-Житомирська зона). Рудоносні пласт и ртуті роз­робляються на Микитівському родовищі (Донецька обл.), у Закарпатті.

Глиноземна сировина, що використовується для видобутку алюмінію зу­стрічається у вигляді бокситів (Високопільське родовище на Дн іпропетров- щині), алунітів (Берегівське, Бсганське родовища Закарпаття), нефелінів (Приазов’я).

Поклади ільменітів — мінералу, пов'язаного з магматичними порода­ми — слугують сировиною для видобутку титану і зосереджені в Іршансь- кому {Житомирська обл.) та Самотканеькому (Дніпропетровська обл.) ро­довищах.

Мідні руди розвідані у Донецькій області, на сході Запорізької області, Рахівському масиві, фундаменті Волино-Подільської плити.

За останні роки на базі запасів комплексного Берегівського родовища (Закарпаття) створено нову галузь вітчизняної промисловості — золотови- добувнута золотопереробну, з отриманням товарного металу.

Крім того, виявлені промислові концентрації металів платинової гру­пи в геологічних утвореннях Середнього Придніпров’я, Криворізько-Кре­менчуцької і Красногірсько-Житомирської зон Українського щита.

Нерудні ресурси представлені різними вогнетривами (вогнетривкі гли­ни, доломіти, талько-магнезити), спеціальними матеріалами (флюсові вап­няки, флюорити, формовочні піски), галогенами (солі хлору, брому, йоду), карбонатами, фосфатами (апатити та фосфорити), сульфати (гіпс, ангід­рит, барит), самородні елементи (сірка) тощо. Розглянемо основні з них.

Найбільші родовища флюсовихвапняків розміщені уДонецькій області та Автономній республіці Крим, доломітів - у Донецькій, Дніпропет­ровській, Закарпатській областях.

Високоякісні каоліни, які використовуються для виробництва вогнет­ривких виробів, у фарфоро-фаянсовій промисловості, знаходяться у Жи­томирській, Хмельницькій, Черкаській, Дніпропетровській і Запорізькій областях. Держава багата на різноманітну сировину для виробництва буді­вельних матеріалів (цементна сировина, крейда) та на родовища облицю­вального каменю (граніти, лабрадорити, мармур, базальти, габро).

Україна має великі поклади високоякісної гірничо-хімічної сировини: калійних та магнієвих солей, кухонної солі, самородної сірки.

Родовища калійних солей використовуються здебільшого для виробниц­тва калійних добрив і розташовані в Івано-Франківській (Калузьке, Tpoc- тянецьке, Туро-Волинське родовища), Львівській (Стебниківське, Борис- лавськс родовища) областях. На магнієві солі багаті Калуське, Стебникі­вське та Сиваське родовища.

Самородна сірка використовується для виробництва сірчаної кислоти. Майже всі її запаси сконцентровані у Передкарпатті, зокрема на Роздольсь- кому та Яворівському родовищах Л ьвівської області.

Основні родовита кухонної солі розробляються у Івано-Франківській (Калушське, Долинське), Львівській (Дрогобицьке), Закарпатській (Солот- винське) та Донецькій (Артемівське, Слов’янське) областях.

Україна багата на поклади кольорового каміння, зокрема зустрічають­ся топаз (Житомирськаобл.), берил, аквамарин, яшма (Володар-Волинське родовище), бурштин (Рівненська обл.), алмази (Волинська обл., Приазо- в’я), напівдорогонінні різновиди кварцу (моріон, аметист, гірський криш­таль, халцедон, агат),

Нині в Україні важливим напрямом геологічних досліджень є забезпе­чення власною мінерально-сировинною базою гірничо-хімічного та агро­промислового комплексів країни, а також геологорозвідувальні роботи з пошуків родовищ апатиту, фосфоритів та калійних солей - сировини для виробництва мінеральнихдобрив.

На найближчу перспективу потрібно забезпечити приріст запасів ко­рисних копалин відповідно до державного замовлення (табл.2.1).

Таблиця 2.1

Державне замовлення з приросту запасів корисних копалин на 2003 рік

Джерело. Державна геологічна служба.

Основною проблемою розвитку мінергиіьно-сировинної бази зали­шається недостатнє фінансування, що призвело до скорочення приросту запасів корисних копалин, зменшення обсягів їх видобування, зменшен­ня експортного потенціалу держави і значних втрат державного бюджету у зв’язку із забезпеченням потреб вітчизняної промисловості значною мірою імпортною мінеральною сировиною та непривабливість для іноземних інвесторів.

З метою покращення ситуації, що склалася в мінерально-сировинно­му комплексі держави та забезпечення суттєвого приросту запасів корис­них копалин слід затвердити Загальнодержавну програму розвитку міне­рально-сировинної бази України на період до 2010 р. та доопрацювати нову редакцію Кодексу України про надра, яким передбачається вдосконален­ня правових засад для забезпечення відтворення мінерально-сировинної бази держави, урегулювання правових та економічних основ комплексно­го раціонального використання та охорони надр.

2.3.