12.4.2. Показники, що характеризують завдання з обсягу капітального будівництва

Приклад кризового стану економіки України останніми ро­ками особливо засвідчує та підтверджує те, що без інвестицій вий­ти з кризи неможливо. Тому проблеми планування капіталь­ного будівництва, його регулювання повинна контролювати держава.

Розробка індикативних планів передбачає планування: капі-тальних вкладень, проектно-розшукових робіт і робіт проектних

437

організацій, будівельного виробництва та розвитку потужностей будівельно-монтажних організацій.

Головні показники плану капітальних вкладень такі:

введення в дію виробничих потужностей, окремих об'єктів і будов виробничого призначення, об'єктів інфраструктури (шкіл, лікарень тощо), житла;

приріст виробничих потужностей на підприємствах, що пра­цюють, шляхом технічного переозброєння й організаційно-техніч­них заходів;

введення в дію основних виробничих і невиробничих фондів;

обсяг капітальних вкладень і будівельно-монтажних робіт (БМР);

обсяг незавершеного будівництва.

У процесі планування названих показників одночасно наво­дять узагальнювальні розрахунки ефективності капіталовкладень.

Загальний обсяг капітальних вкладень передбачає таке:

Затрати на будівельно-монтажні роботи (підготовка май­данчика, закладання фундаменту, спорудження коробки будівлі. благоустрій території тощо).

У середньому в будівельному комплексі України на будівель­но-монтажні роботи витрачають 70% усіх інвестицій, а в житло­вому будівництві - до 95%.

Затрати на обладнання. Є два види обладнання, яке вводять у кошторисну вартість будівництва: будівельного призначення і технологічне. Перше передають будівельникам для його встанов­лення і монтажу; це, головно- обладнання електро- і санітарно-технічного призначення: водогрійні котли, вентилятори, калори­фери, світильники тощо. Друге, яке безпосередньо використову­ють у виготовленні продукції, монтує замовник: це можуть бути різні верстати, пристрої та механізми.

Третій вид обладнання, яке не входить у кошторисну вартість будівництва, - це немонтоване обладнання, а саме: усі види транс­портних засобів і рухомої техніки - машини, локомотиви, вагони, рухомий склад сільгосптехніки тощо.

Інші витрати можна розділити на три групи:

438

які сплачують проектантам;

які сплачують будівельникам;

які витрачають на замовника.

Проектантам сплачують їхні витрати на виконання розшуко­вик робіт і за розробку проектно-кошторисної документації. Роз­шукові роботи виконують для визначення геолого-кліматичних особливостей району будівництва і безпосередньо будівельного майданчика - виду грунтів, висоти грунтових вод тощо. Проект­но-кошторисна документація включає розробку будівельних, тех­нологічних креслень і розрахунків, а також комплекту кошторис­ної документації - локальні, об'єктні та зведений кошториси. Ці витрати можуть становити від 1 до 7% від загальної кошторисної вартості будівництва.

Будівельникам сплачують додаткові витрати за виконання робіт у зимовий період, за роз'їзний характер робіт і відряджен­ня. на акордну оплату праці тощо.

У випадках, коли будують нове підприємство, виникає потре­ба утворювати "дирекцію створюваного підприємства", яка скла­дається з директора, бухгалтера і працівників технагляду за будів­ництвом. Кошти на їхнє утримання, а також на підготовку кадрів також входять в інші витрати. Загальний обсяг інших витрат може становити до 10% від кошторисної вартості будівництва.